1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників

Нижче представлено коротко п’ять найпоширеніших методів з’єднання.

1.2.1.1. Лютування. Це відносно легкий метод. Не вимагає дорогого устаткування, а розміри з’єднуваних дротів не є критичними. До вад цього методу можна віднести: брак повторюваності, труднощі лютування кінцівок елементів, як і залишкові забруднення на контактах після лютування. Чинники, які принципово впливають на якість злютованих з’єднань, це є якість праці особи, яка здійснює лютування, відповідні паяльник і паяльний злют, а також знаряддя, що застосовуються.

1.2.1.2. Затискання кінців. Затискання кінців дротів (англ. crimp) можна виконати дуже швидко і просто. Результатом цього буде повторювальне і надійне з’єднання, котре на додаток є газонепроникним. Цей метод, однак, вимагає спеціальних знарядь і ставить високі вимоги до матеріалів, котрі підлягають з’єднанню.

1.2.1.3. Ізольоване плоске з’єднання (IDC). IDC, іншими словами Insulation Displacement Connection, використовується до під’єднання стрічкових багатожильних дротів до відповідних з’єднувачів. Протягом кількох секунд можна під’єднати всі дроти одночасно. Кожен з дротів є ізольованим і стискуваним у єдиній операції. З’єднання є газонепроникним і надійним. Дроти, що з’єднуються цим методом, є досить тонкими і можуть проводити невеликі струми і працювати при малих значеннях напруги. Метод вимагає спеціальних інструментів і надається тільки до певних видів плоских кабелів.

1.2.1.4. Втискання (Press Fit). Втискання, Press Fit - це техніка є опрацьована для багатополюсних з’єднувачів з друкованими платами. Усі з’єднувачі, наприклад типу “Європа” “Europa” є нині доступними у техніці виконання «Press Fit». Контакти, котрі пасують до отворів у карті є пружинистими. Під час втискання настає здряпування напиленого шару цинку, завдяки чому виникає безкорозійне з’єднання. Його перевагою є уникнення сильного нагрівання, яке настає при лютуванні, а також відсутність потреби у зачищенні. Існує також можливість втискання довгих контактів, які дають можливість застосувати комплексний метод обмотування.

1.2.1.5. Обмотування. Обмотування є методом, котрий надається до виконання макетів. Правильно виконане обмотування дає надійне електричне з’єднання. Легко провести зміни у обмотаних з’єднаннях, оскільки дроти можна розмотати і заново обмотати. Вадою цього методу є те, що він вимагає багато місця для виконання з’єднання. Кілки для обмотування мають прямокутну форму. Вони повинні мати відповідну висоту, щоб було можливим намотування певної кількості витків. Зазвичай дріт намотується від 5 до 7 разів. Операція вимагає спеціальних інструментів.

1.2.1.6. Вимоги до постійних з’єднань. Електричні з’єднання дротів завжди є найслабкішою ланкою в електричному колі, це вимагає у деяких випадках застосування з’єднань з найвищими вимогами відповідно до військових стандартів. Інтенсивність пошкоджень зростає із зростанням кількості з’єднань. У певних електричних пристроях вимоги до середнього часу між відмовами (англ.. Meantime Between Failure МТВF) є дуже високими і, тому, контактні з’єднання повинні бути замінені цілком або частково постійними з’єднаннями. Це стосується, наприклад, пристроїв, що застосовуються у космосі, де удари, вібрації, різкі зміни температури і відповідний вплив газів і рідин може знищити з’єднувач.