
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
2.2.9. Потенціометри
Потенціометр є змінним резистором, значення якого можна змінювати механічним способом. Він має три виводи – по одному з кожної сторони резистивного елементу і третій для підключення до повзунка, який можна пересовувати резистивною доріжкою. Назва потенціометр виникла від його функції регулювання потенціалу або простіше – подільника напруги (рис. 2.13.а). Використовуючи тільки вивід з однієї сторони і повзунок можна використати потенціометр як регульований резистор (реостат) (рис. 2.13.б).
Рис. 2.13 – Схема
потенціометра як подільника напруги
(а) та реостата (б)
Потенціометри можна виготовляти в різних виконаннях, залежно від майбутнього застосування.
2.2.9.1. Таблетковий потенціометр. Таблетковий потенціометр призначений для монтажу, наприклад, на лицевій панелі. Він монтується з допомогою отворів для гвинтів у його корпусі і гвинтів; часом він монтується на кронштейн на панелі і тільки його вісь проходить через лицеву панель. Це оборотний потенціометр з резистивною доріжкою у вигляді кільця і має вісь, яка оборотним рухом пересовує повзунок. Якщо це повзунковий потенціометр, то резистивна доріжка виконана як пряма лінія. Для простіших застосувань використовуються дешевий вугільний резистивний матеріал, але для складніших – кермет, що являє собою штучну речовину або застосовуються дротові потенціометри.
2.2.9.2. Прецизійні потенціометри. Прецизійний потенціометр є видом таблеткового потенціометра, що виготовляється в двох основних виконаннях: багатооборотні – з резистивним матеріалом з намотаного дроту, що дозволяє дуже точно встановлювати опір і однооборотні - з матеріалом з провідного пластику, або теж дротові, без механічного обмежувача в крайніх положеннях. Цей останній має велику роздільну здатність і довгий час служби, і може бути використаний як, наприклад, детектор кута.
2.2.9.3. Підстроювальні потенціометри (тримери). Підстроювальні потенціометри (тримери) виготовляються з вугільною або керметною резистивною доріжкою у багатообертовій версії, в корпусі або без нього. Зазвичай вони менші від таблеткових потенціометрів, не мають осі і гвинтованого корпуса, до них ставляться менші механічні вимоги. Тример має час служби заледве до 200 повних обертів. Це спричинено дуже сильним притисканням повзунка до резистивного шару в місці контакту для того, щоб отримати стабільність. Багатооборотні тримери виготовляються двох типів: перший з прямолінійним переміщенням і довгою гвинтованою віссю для пересування повзунка і другий – з обертовим переміщенням, де повзунок пересовується з допомогою черв’яка.
2.2.9.4. Потенціометричні послаблювачі. Потенціометричні послаблювачі складаються з резистора і послаблювача, з’єднаних у формі T або πYT. Це спричиняє те, що вхідний і вихідний імпеданси є сталими, в той час коли ступінь послаблення змінюється. У безступеневих послаблювачах застосовуються механічно спряжені потенціометри на спільній осі. У багатьох ситуаціях дуже важливо, щоб точно знати, яке маємо послаблення. Тому також існують послаблювачі, які з’єднуються між собою каскадно і мають перемикачі, які дозволяють з’єднувати їх так, щоб отримати потрібну величину.
2.2.9.5. Маніпулятор типу джойстик. Маніпулятор типу джойстик (“joystick”) складається з одного або кількох потенціометрів, які регулюються за допомогою виступаючого захвату. Використовуються як керуючі органи в одному, двох або трьох напрямках (X-, Y- i Z). Потенціометри в маніпуляторі спеціально виконані і мають кут оберту тільки від 30-60 °С. В найдешевших типах застосовується вугільна резистивна доріжка, а в високоякісних типах– провідний пластик. Маніпулятори часто з’єднані мікроперемикачами; часом упоряджені в спеціальний захват.
2.2.9.6. Резистивні доріжки для потенціометрів. Резистивна доріжка в потенціометрах, як вже згадувалось, виконується з різних матеріалів, щоб можна було використати їх переваги в даному застосуванні. Найдешевшою і найпростішою є вугільна доріжка. Виготовляється з вугільної маси, що накладається під тиском на основу з текстоліту. Вугільні потенціометри витримують тільки невеликі потужності. Мають малу роздільну здатність і лінійність, високі шуми і короткий час служби. Є, однак, дешевими у виготовленні і це спричиняє, що вони часто застосовуються в найменш відповідальних застосуваннях.
Альтернативою вугільній доріжці є провідна доріжка зі штучного матеріалу. Це дрібнозернистий порошок вугілля з пластиком і накладається під тиском на основу. Перевагою є незкінченно мала роздільна здатність і низькі шуми як тоді, коли повзунок є нерухомим (статичний шум), так і тоді коли він пересувається (динамічний шум). Оскільки притискання до резистивного шару дуже слабе, то він має довгий час служби. Вадою провідної пластикової доріжки є мала розсіювана потужність і малі значення струмів повзунка, а також велика залежність від температури порядку ±1000 ppm/°С. Потенціометри з пластиковою доріжкою використовуються, зазвичай, в промислових застосуваннях, де ставляться високі вимоги до роздільної здатності і часу служби, а також в електроакустичних застосуваннях, де необхідні низькі шуми.
Висока навантажувальна здатність є істотною перевагою доріжки, виконаної з кермету. Керметна доріжка складається із суміші металів і кераміки, що накладається на керамічну основу. Ця доріжка є температурно стабільною, дає добру роздільну здатність і має низький статичний шум. Витримує великий притиск контакту повзунка, має добру стабільність в часі і тому керметні доріжки є популярними в потенціометрах підстроювальних і таблеткових.
Дротяна доріжка застосовується там, де вимагається висока навантажувальна здатність і добра температурна і часова стабільність. Дротяні потенціометри повинні застосовуватись і тоді, коли через повзунок може проходити великий струм. У багатообертових прецизійних потенціометрах часто використовують дротову доріжку, яка є покрита шаром провідного пластику з метою збільшення роздільної здатності. Інші застосування дротових потенціометрів – це, наприклад, регульовані послідовні резистори (реостати) для регулювання струму в різних типах навантаження.
Резистивні доріжки для потенціометрів виконуються з різними характеристиками. Лінійний потенціометр має резистивну доріжку зі сталим поверхневим опором на усій довжині і, тому, зміна опору є такою ж самою вздовж усього шляху (рис. 2.13.а). Логарифмічний потенціометр має резистивну доріжку, найчастіше поділену на три відрізки (рис. 2.13.б). Кожен відрізок є лінійним, але має різний питомий опір. Коли повзунок знаходиться на початку доріжки, значення опору є низьким, а його зміна малою. Під кінець доріжки опір є великим і змінюється значно швидше, ніж на початку доріжки. Окрім цих найпопулярніших лінійних і логарифмічних характеристик, застосовується цілий ряд різних характеристик, обумовлених конкретним застосуванням.