- •Конспект лекцій
 - •1. Дискретні електричні компоненти 8
 - •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
 - •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
 - •1.5. Перемикачі та реле 26
 - •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
 - •1. Дискретні електричні компоненти
 - •1.1. Електричні дроти та кабелі
 - •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
 - •1.1.2. Описи і назви кабелів
 - •Ізоляція і матеріал оболонки
 - •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
 - •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
 - •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
 - •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
 - •1.3. Запобіжники
 - •1.3.1. Означення параметрів
 - •1.3.2. Конструктивне виконання
 - •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
 - •1.4.1. Струми витоку
 - •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
 - •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
 - •1.5. Перемикачі та реле
 - •1.5.1. Перемикачі
 - •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
 - •1.5.3. Реле та контактори
 - •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
 - •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
 - •1.6.1. Трансформатори
 - •1.6.2. Мережні перетворювачі
 - •1.6.3. Завади
 - •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
 - •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
 - •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
 - •Заряджання свинцевих акумуляторів
 - •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
 - •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
 - •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
 - •1.8. Електричні світлові пристрої
 - •1.8.1. Класифікація джерел світла
 - •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
 - •1.8.3. Електричні джерела світла
 - •1.9. Сенсори
 - •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
 - •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
 - •1.10.2. Лічильники часу
 - •1.11. Сигналізації
 - •1.12. Відведення тепла
 - •1.12.1. Радіатори
 - •1.12.2. Вентилятори
 - •1.13. Електромагніти і двигуни
 - •1.13.1 Електромагніти
 - •1.13.2. Електричні двигуни
 - •1.14. Світловоди
 - •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
 - •1.15.1. Матеріали корпусів
 - •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
 - •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
 - •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
 - •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
 - •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
 - •П ерша цифра Друга цифра
 - •2. Дискретні електронні компоненти
 - •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
 - •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
 - •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
 - •2.1.3. Резонанс
 - •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
 - •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
 - •2.1.6. Магнітне поле
 - •2.1.7. Магнітна проникність
 - •2.1.8. Магнітні втрати
 - •2.1.9. Поверхневий ефект
 - •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
 - •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
 - •2.1.12. Виділення тепла
 - •2.1.13. Залежність від температури
 - •2.2. Резистори
 - •2.2.1. Позначення резисторів
 - •2.2.2. Залежність від частоти
 - •2.2.3. Залежність від температури
 - •2.2.4. Технічні характеристики
 - •2.2.5. Шуми
 - •2.2.6. Залежність від напруги
 - •2.2.7. Конструкція
 - •2.2.9. Потенціометри
 - •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
 - •2.3. Конденсатори
 - •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
 - •2.3.2. Типи конденсаторів
 - •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
 - •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
 - •2.4.3. Різновиди діодів
 - •2.4.4. Основні області використання діодів
 - •2.4.4. Тиристори
 - •2.4.6. Транзистори
 - •2.4.7. Двобазові діоди
 - •2.4.8. Електронні лампи
 - •2.4.9. Оптоелектронні елементи
 - •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
 - •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
 - •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
 - •3.1.1 Визначення
 - •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
 - •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
 - •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
 - •3.1.5. Частотна корекція оп
 - •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
 - •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
 - •3.2.2 Похибки підсилювачів
 - •3.2.3. Адитивна складова похибки
 - •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
 - •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
 - •3.3. Диференційні підсилювачі
 - •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
 - •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
 - •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
 - •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
 - •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
 - •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
 - •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
 - •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
 - •3.4.4. Підсилювачі струму
 - •3.4.5. Підсилювач заряду
 - •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
 - •3.4.7. Аналогові інтегратори
 - •3.4.8. Аналогові диференціатори
 - •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
 - •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
 - •3.4.11. Компаратори
 - •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
 - •3.4.13. Джерела струму
 - •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
 - •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
 - •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
 - •4. Інтегральні ацп та цап
 - •4.1. Аналого-цифрове перетворення
 - •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
 - •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
 - •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
 - •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
 - •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
 - •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
 - •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
 - •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
 - •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
 - •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
 - •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
 - •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
 - •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
 - •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
 - •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
 - •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
 - •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
 - •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
 - •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
 - •5.3.4. Властивості логічних функцій
 - •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
 - •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
 - •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
 - •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
 - •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
 - •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
 - •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
 - •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
 - •5.4.5. Застосування логічних елементів
 - •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
 - •5.5.1. Шифратори
 - •5.5.2. Дешифратори
 - •5.5.3. Перетворювачі кодів
 - •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
 - •5.6.1. Мультиплексор
 - •5.6.2. Демультиплексори
 - •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
 - •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
 - •5.7. Тригери
 - •5.7.1. Структурна схема тригерів
 - •5.7.2. Види тригерів
 - •5.7.3. Двоступеневі тригери
 - •5.8. Регістри
 - •5.8.1. Регістри пам’яті
 - •5.8.2. Регістри зсуву
 - •5.8.3. Кільцеві лічильники
 - •5.9. Лічильники
 - •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
 - •5.11. Цифрові компаратори
 - •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
 - •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
 - •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
 - •5.12. Арифметико-логічні пристрої
 - •6. Мікропроцесори
 - •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
 - •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
 - •6.3.Структура програмного забезпечення
 - •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
 - •6.5. Інтерфейси
 - •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
 - •6.5.2. Приладний інтерфейс
 - •6.5.3. Послідовний інтерфейс
 - •Перелік посилань
 - •Електронні пристрої випробувальних систем
 
2.2.9. Потенціометри
Потенціометр є змінним резистором, значення якого можна змінювати механічним способом. Він має три виводи – по одному з кожної сторони резистивного елементу і третій для підключення до повзунка, який можна пересовувати резистивною доріжкою. Назва потенціометр виникла від його функції регулювання потенціалу або простіше – подільника напруги (рис. 2.13.а). Використовуючи тільки вивід з однієї сторони і повзунок можна використати потенціометр як регульований резистор (реостат) (рис. 2.13.б).
Рис. 2.13 – Схема
потенціометра як подільника напруги
(а) та реостата (б)
  
Потенціометри можна виготовляти в різних виконаннях, залежно від майбутнього застосування.
2.2.9.1. Таблетковий потенціометр. Таблетковий потенціометр призначений для монтажу, наприклад, на лицевій панелі. Він монтується з допомогою отворів для гвинтів у його корпусі і гвинтів; часом він монтується на кронштейн на панелі і тільки його вісь проходить через лицеву панель. Це оборотний потенціометр з резистивною доріжкою у вигляді кільця і має вісь, яка оборотним рухом пересовує повзунок. Якщо це повзунковий потенціометр, то резистивна доріжка виконана як пряма лінія. Для простіших застосувань використовуються дешевий вугільний резистивний матеріал, але для складніших – кермет, що являє собою штучну речовину або застосовуються дротові потенціометри.
2.2.9.2. Прецизійні потенціометри. Прецизійний потенціометр є видом таблеткового потенціометра, що виготовляється в двох основних виконаннях: багатооборотні – з резистивним матеріалом з намотаного дроту, що дозволяє дуже точно встановлювати опір і однооборотні - з матеріалом з провідного пластику, або теж дротові, без механічного обмежувача в крайніх положеннях. Цей останній має велику роздільну здатність і довгий час служби, і може бути використаний як, наприклад, детектор кута.
2.2.9.3. Підстроювальні потенціометри (тримери). Підстроювальні потенціометри (тримери) виготовляються з вугільною або керметною резистивною доріжкою у багатообертовій версії, в корпусі або без нього. Зазвичай вони менші від таблеткових потенціометрів, не мають осі і гвинтованого корпуса, до них ставляться менші механічні вимоги. Тример має час служби заледве до 200 повних обертів. Це спричинено дуже сильним притисканням повзунка до резистивного шару в місці контакту для того, щоб отримати стабільність. Багатооборотні тримери виготовляються двох типів: перший з прямолінійним переміщенням і довгою гвинтованою віссю для пересування повзунка і другий – з обертовим переміщенням, де повзунок пересовується з допомогою черв’яка.
2.2.9.4. Потенціометричні послаблювачі. Потенціометричні послаблювачі складаються з резистора і послаблювача, з’єднаних у формі T або πYT. Це спричиняє те, що вхідний і вихідний імпеданси є сталими, в той час коли ступінь послаблення змінюється. У безступеневих послаблювачах застосовуються механічно спряжені потенціометри на спільній осі. У багатьох ситуаціях дуже важливо, щоб точно знати, яке маємо послаблення. Тому також існують послаблювачі, які з’єднуються між собою каскадно і мають перемикачі, які дозволяють з’єднувати їх так, щоб отримати потрібну величину.
2.2.9.5. Маніпулятор типу джойстик. Маніпулятор типу джойстик (“joystick”) складається з одного або кількох потенціометрів, які регулюються за допомогою виступаючого захвату. Використовуються як керуючі органи в одному, двох або трьох напрямках (X-, Y- i Z). Потенціометри в маніпуляторі спеціально виконані і мають кут оберту тільки від 30-60 °С. В найдешевших типах застосовується вугільна резистивна доріжка, а в високоякісних типах– провідний пластик. Маніпулятори часто з’єднані мікроперемикачами; часом упоряджені в спеціальний захват.
2.2.9.6. Резистивні доріжки для потенціометрів. Резистивна доріжка в потенціометрах, як вже згадувалось, виконується з різних матеріалів, щоб можна було використати їх переваги в даному застосуванні. Найдешевшою і найпростішою є вугільна доріжка. Виготовляється з вугільної маси, що накладається під тиском на основу з текстоліту. Вугільні потенціометри витримують тільки невеликі потужності. Мають малу роздільну здатність і лінійність, високі шуми і короткий час служби. Є, однак, дешевими у виготовленні і це спричиняє, що вони часто застосовуються в найменш відповідальних застосуваннях.
Альтернативою вугільній доріжці є провідна доріжка зі штучного матеріалу. Це дрібнозернистий порошок вугілля з пластиком і накладається під тиском на основу. Перевагою є незкінченно мала роздільна здатність і низькі шуми як тоді, коли повзунок є нерухомим (статичний шум), так і тоді коли він пересувається (динамічний шум). Оскільки притискання до резистивного шару дуже слабе, то він має довгий час служби. Вадою провідної пластикової доріжки є мала розсіювана потужність і малі значення струмів повзунка, а також велика залежність від температури порядку ±1000 ppm/°С. Потенціометри з пластиковою доріжкою використовуються, зазвичай, в промислових застосуваннях, де ставляться високі вимоги до роздільної здатності і часу служби, а також в електроакустичних застосуваннях, де необхідні низькі шуми.
Висока навантажувальна здатність є істотною перевагою доріжки, виконаної з кермету. Керметна доріжка складається із суміші металів і кераміки, що накладається на керамічну основу. Ця доріжка є температурно стабільною, дає добру роздільну здатність і має низький статичний шум. Витримує великий притиск контакту повзунка, має добру стабільність в часі і тому керметні доріжки є популярними в потенціометрах підстроювальних і таблеткових.
Дротяна доріжка застосовується там, де вимагається висока навантажувальна здатність і добра температурна і часова стабільність. Дротяні потенціометри повинні застосовуватись і тоді, коли через повзунок може проходити великий струм. У багатообертових прецизійних потенціометрах часто використовують дротову доріжку, яка є покрита шаром провідного пластику з метою збільшення роздільної здатності. Інші застосування дротових потенціометрів – це, наприклад, регульовані послідовні резистори (реостати) для регулювання струму в різних типах навантаження.
Резистивні доріжки для потенціометрів виконуються з різними характеристиками. Лінійний потенціометр має резистивну доріжку зі сталим поверхневим опором на усій довжині і, тому, зміна опору є такою ж самою вздовж усього шляху (рис. 2.13.а). Логарифмічний потенціометр має резистивну доріжку, найчастіше поділену на три відрізки (рис. 2.13.б). Кожен відрізок є лінійним, але має різний питомий опір. Коли повзунок знаходиться на початку доріжки, значення опору є низьким, а його зміна малою. Під кінець доріжки опір є великим і змінюється значно швидше, ніж на початку доріжки. Окрім цих найпопулярніших лінійних і логарифмічних характеристик, застосовується цілий ряд різних характеристик, обумовлених конкретним застосуванням.
