
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
1.9. Сенсори
Сенсори і перетворювачі (англ. Transducers) є елементами, завданням яких є визначення зміни вимірюваної величини і створення відповідного сигналу, залежного від напрямку і значення тієї зміни.
Сенсори загалом можна поділити на дві групи: для створення двостанового сигналу, який відповідає, наприклад, замиканню і розмиканню кола, а також такі, котрі створюють сигнал пропорційний вимірюваній величині. Сучасні двостанові сенсори мають найчастіше транзисторний вихід замість механічного перемикача замикаючого/розмикаючого коло. Існує два типи транзисторних виходів: дводротові та тридротові. Тридротові мають різні варіанти: pnp і npn із стандартним барвним позначенням і складом дротів. Коли сенсор pnp є активований, значення вихідного сигналу змінюється в напрямку додатного значення напруги живлення. Вихідний сигнал сенсора npn змінюється в напрямку від’ємної полярності. Тридротовий сенсор також називається сенсором Namur. Сенсор типу Namur можна трактувати як резистор змінного опору: високого, коли сенсор активований, та низького, коли він не активований. Сенсори з транзисторним виходом зазвичай мають захист від короткого замикання виходу та зміни полярності під’єднання (рис. 1.29).
Деякі типи сенсорів: cенсори рівня мають плавець, з’єднаний (вмонтований) з магнітом, котрий з’єднує або роз’єднує контакти контактрона.
Рис. 1.29. - Підключення сенсорів типу pnp і npn
Сенсори чутливі до тиску спричиняють перемикання двостанового вихідного сигналу при певному рівні тиску.
Сенсори перехилення перемикаються при малих змінах кута нахилу детекційного елементу і використовуються, наприклад, в сенсорах положення.
Сенсори ємнісні мають імпеданс, котрий змінюється разом зі зміною об’єму конструкції по відношенню до матеріалу, який визначається, наприклад, металу або рідини. Чим менша діалектрична стала матеріалу, тим менша повинна бути відстань, необхідна для спрацювання (перемикання) сенсора. Значення діалектричної сталої типових середовищ становить: повітря 1, поліамід 4-7, скло 5-15, метал 50-80 і вода 80. Сенсори цього типу можуть встановлювати, наприклад, присутність води, котра знаходиться на іншій стороні скла. Зміна об’єму після введення до середовища матеріалу з вищою діалектричною сталою може бути викрита через матеріал із нижчою діалектричною сталою (рис. 1.30).
Р
ис.
1.30 – Ємнісні сенсори.
Типовий зв'язок між значенням діючої поверхні та контактною відстанню, необхідною для вмикання сенсора, для різних матеріалів
Для вимірювання рівня, наприклад, наповнення резервуарів, використовуються ємнісні сенсори, стан котрих змінюється при заданому рівні. Вони мають генератор, котрий збуджується при певній ємності пристрою, яка змінюється, проходячи через певне середнє значення. Сенсори, окрім того, мають ще підсилювач і вихідний транзисторний каскад.
Цього типу сенсори ємності можуть використовуватись до стабілізації рівня заповнення резервуарів, які збирають рідини або порошкові матеріали. Іншим застосуванням ємнісних сенсорів є підрахунок деталей (тобто, перемикань сенсора, спричинених кожною деталлю), визначення переміщення
конвеєрної стрічки і транспортної стрічки або ж визначення положення товару на транспортній тасьмі. Визначення відбувається абсолютно безконтактно, тобто не потрібно зіткнення поверхні сенсора з визначуваною деталлю. Сенсори об’єму не вимагають особливих умов догляду та зберігання, не зношуються і дають дуже виразні імпульси без іскріння чи деренчання (багаторазових дотикань і розмикань) контактів. Це дозволяє отримати високу частоту підрахунку.
Індуктивні сенсори в найпростіших виконаннях складаються із індуктивної котушки, котра реагує на зміну магнітного поля у вимірювальному середовищі. Є також індуктивні сенсори, котрі не вимагають зовнішнього магнітного поля. Вони реагують на зміну власного магнітного поля, спричинену присутністю металевих предметів (рис. 1.31). Магнітне поле виробляється за допомогою внутрішнього генератора.
Р ис. 1.31 – Індуктивні сенсори.
Існують також сенсори з двостановим вхідним сигналом, який змінюється під впливом магнітного поля із певною напруженістю. Характеристики цих сенсорів мають гістерезис, тобто вмикання та вимикання відбувається при різних напруженостях магнітного поля. Цей тип сенсорів властиво включається до категорії індуктивних перемикачів. Вихідний сигнал може безпосередньо керувати іншими електричними пристроями, перемикачами або реле. Перемикання стану виходу відбувається в результаті наближення металевого елементу на певну відстань від рефлектора (безконтактно).
Індуктивні сенсори зазвичай використовуються як безконтактні вимикачі і детектори граничних положень. Вони добре надаються до підрахунку предметів або встановлення їх позиціонування.
Оптичні сенсори мають фототранзистор, електролюмінесцентний діод або фоторезистор як детектувальний елемент. Склад оптичного сенсора має загалом передавач модульованого інфрачервоного випромінювання (IR) разом із приймачем і є чутливим детектором інфрачервоного випромінювання.
Оптичні сенcори можна загалом поділити на 3 групи:
- Складні передавачі/приймачі, які діють з сенсором. Перемикання сенсора відбувається, коли переривається світло, наприклад, коли сенсор затулити.
- Складні передавачі/приймачі, котрі реєструють присутність яскравого предмету, який знаходиться поблизу сенсора і спричиняє відбиття світла.
- Окремі приймачі і передавачі, котрі можуть бути розміщені у спільному корпусі сенсора. Світло передається від пункту передавання до пункту приймання сигналу за допомогою світловоду.
Оптичні сенсори мають напівпровідниковий або перемикальний виходи. Оскільки оптичні сенсори використовують модульоване світло, то вони не реагують на світлові завади з іншими частотами, не кратними частоті модуляції. Додатковим способом захисту від завад є конструкції сенсорів, котрі працюють із поляризованим світлом. Приймач сигналу є чутливий лише тоді, коли світло є синфазним зі світлом передавача.