
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
1.8. Електричні світлові пристрої
Електричні джерела світла перетворюють електричний струм на світлове випромінювання. Дуже важливою є залежність між продуктивністю (питомою випромінювальною здатністю) джерела світла, дією і електричною енергією.
1.8.1. Класифікація джерел світла
Подібно як і інші технічні вироби, джерела світла характеризуються найістотнішими параметрами. Користувач може вибрати відповідний тип жарівки на відповідну напругу і відповідно до застосування. Жарівки: напруга (В, U – вольти), потужність (Вт, W – вати) або, для малих жарівок, струм (мА, mA – міліампери). Освітлювачі і інші лампи подібного типу: тільки напруга і потужність. Залежність поміж даними величинами виникає з нижче наведених принципів.
Спад напруги U=R·I і рівняння потужності джерел світла P=U·I, де U - напруга (В), I - сила струму (A), R – опір (Ом), P - потужність (Вт).
В колах змінного струму, котрі не мають чисто активного опору, наприклад, оправи освітлювачів або електричних двигунів, необхідно додатково взяти до уваги ще один параметр – коефіцієнт потужності cosφ. Він виникає через зсув фази, який виникає між напругою і струмом в такому колі. Відповідно така залежність є наступною: P=U·I·cosφ
1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
Основними величинами і одиницями, якщо йдеться про світло і освітлювальну техніку є величини, подані в табл. 1.13. Ці величини
Таблиця 1.13 - Деякі світлові величини та їх одиниці
Величина |
Символ |
Одиниця |
||
Позначення українською |
Позначення латиною |
Позначення українською |
Позначення латиною |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Світловий потік |
Ф |
Ф |
лм |
lm |
Сила світла |
І |
I |
кд |
cd |
Освітленість |
Е |
Е |
лк |
|
Питома сила світла |
L |
L |
кд/м2 |
cd/m2 |
Продуктивність джерела світла |
|
|
лм/Вт |
lm/W |
використовуються при описі корпусів і джерел світла, розкладанні освітлення, якості освітлення і т.д. Важливо, щоб при розрахунку освітлювальних приладів, а також при вимірюваннях результати завжди подавались у цих одиницях.
Світловий потік (Ф) – [лм]. Визначається в люменах [лм] і означає усе світло, котре випромінюється з джерела світла (рис. 1.23). Світловий потік однак не є однорідним у всіх напрямках
Сила світла (І) – [кд]. Вимірюється у канделах [кд] і означає силу світла від одного джерела, яке подається в певному напрямку (рис. 1.24). Жарівка не дає однакової сили світла у всіх напрямках. Стандартна жарівка потужністю 100 Вт і з часом використання 1000 годин дає силу світла близько 120 кд (рис.
Рис.
1.23. - Світловий потік
Рис. 1.24. - Для порівняння: 1 кандела це сила світла, яка приблизно відповідає силі світла, яке надходить від свічки діаметром 25 мм
1.25) вздовж своєї осі та близько 110 кд перпендикулярно до неї (рис. 1.25.а). Лампа з рефлектором потужністю 100 Вт і куті випромінювання 35 градусів дає, завдяки випромінюванню майже усього світла в одному напрямку, сила світла становить близько 1000 кд в напрямку осі лампи (рис. 1.25.б).
Рис. 1.25. – Сила світла різних джерел
О
світленість
(Е) – [лк].
Освітленість вимірюється в люксах
і є величиною світлового потоку, який
падає на певну поверхню. Освітленість
є відношенням усього світлового потоку
Ф до площі поверхні А, на яку
падає світло Е=Ф/А. Приклад: якщо
площа поверхні А має значення 1 м2
і рівномірно освітлена світловим потоком
значенням 1 лм, то освітленість
становить (рис. 1.26.а)
Рис. 1.26. – Освітленість та її залежність від відстані.
Е=Ф/А=1 лм/1 м2=1 лк. (1.16)
Вище поданий приклад застосовується властиво тоді, коли ми маємо рівномірний світловий потік на всій поверхні. Насправді таке трапляється досить зрідка і, тому, на загал застосовується середнє значення освітленості.
Освітленість залежить від відстані до джерела світла і зменшується із збільшенням відстані відповідно до такої залежності: оскільки Е=(Ф/А) cosІ, I=Ф/ω, а А=ω r2 (r – це відстань), отримуємо Е=І/r2, де Е - освітленість у лк, І - сила світла у канделах, а r - відстань у м. Відповідно можемо визначити освітленість у певному пункті, якщо знаємо, яку яскравість дає джерело в напрямку цього пункту. Приклад: освітленість при силі світла 1000 кд становить: на відстані 1 м: Е=І/r2=1000 кд/1 м2=1000 лк; на відстані 2 м: Е=І/r2=1000/22 лк=250 лк (рис. 1.26.б)
Ця залежність є, між іншим, основою для підрахунку кількості комплектів великих рефлекторів, освітлювальних приладів, розміщених на високих опорах, місцевих освітлювальних приладів і т.д.
Питома сила світла (L) – кд/м2
Значення питомої сили світла вимірюється у канделах на м2 [кд/м2] або на см2 [кд/см2]; це величина сприйняття оком світла, котре воно сприймає від освітлюваної поверхні. Питома сила світла виражається як сила світла у відношенні до площі освітлюваної поверхні, перпендикулярної до напрямку сприйняття. Іншими словами, це сила світла, яке сприймається оком, яке дивиться на світловипромінювальну поверхню (рис. 1.27).
Значення питомої сили світла світловипромінювальної поверхні залежить від сили світла, яке падає, і коефіцієнта відбиття поверхні в напрямку бачення. Таке визначення є дуже важливим, наприклад, для забезпечення якісного вуличного освітлення. Чорне вуличне покриття має дуже погану здатність відбивати світло і, тому, низьку питому силу світла, на відміну від світлого вуличного покриття, котру набагато краще видно, завдяки вищій питомій силі світла. Добрі відбивальні властивості поверхонь дають змогу застосовувати меншу кількість або менш потужні освітлювальні прилади. Визначення питомоїсили світла є важливим чинником при визначенні рівня осліплення. Якщо в полі бачення є великі різниці питомої сили світла, то це може спричинити осліплення.
Дивлячись на рефлектор вночі можна осліпнути, чого не трапляється
Рис. 1.27. - Питома сила світла – це міра сприйняття світла оком від світловипромінювальної поверхні
сонячного дня.
Рефлектор має однакову питому силу світла як вдень, так і вночі. Однак, вночі питома сила світла довкілля дуже низька, тому контраст буде великим, а осліплення сильним. Вдень питома сила світла довкілля може бути більш-менш тієї ж величини як і рефлектора, тому контраст буде малий і осліплення не настане.
Продуктивність джерела світла (ŋ) – лм/Вт
Ця величина характеризує ефективність джерела світла. Продуктивність джерела світла вказує на те, як велика частка електричної енергії, яку споживає джерело світла, перетворюється на світловий потік: ŋ=Ф/Р.
Чим більшим є це значення, тим продуктивнішим є джерело світла. Із врахуванням цієї величини варто враховувати ресурс роботи джерела світла.
Таблиця 1.14 - Порівняння властивостей різних джерел світла
Тип джерела світла |
Електрична потужність, Вт |
Світловий потік, лм |
Продуктивність джерела світла, лм/Вт |
Ресурс, год. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Жарівки |
60...100 |
730...1380 |
12,1...13,8 |
1000 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Жарівки галогенові низької напруги |
20 |
350 |
17,5 |
2000 |
Компактні лампи денного світла |
11 |
600 |
54,5 |
8000 |
Лампи денного світла |
36 |
3450 |
95,8 |
12000 |
Ртутні лампи |
80 |
4000 |
50 |
15000 |