Основні методи постійного з’єднання провідників

Паяння. Це відносно легкий метод. Не вимагає дорогого устаткування, а розміри з’єднуваних дротів не є критичними. До вад цього методу можна віднести: брак повторюваності, труднощі паяння кінцівок елементів, як і залишкові забруднення на контактах після паяння. Чинники, які принципово впливають на якість зних з’єднань, це є якість праці особи, яка здійснює паяння, відповідні паяльник і паяльний злют, а також знаряддя, що застосовуються.

Затискання кінців. Затискання кінців дротів (англ. crimp) можна виконати дуже швидко і просто. Результатом цього буде повторювальне і надійне з’єднання, котре на додаток є газонепроникним. Цей метод, однак, вимагає спеціальних знарядь і ставить високі вимоги до матеріалів, котрі підлягають з’єднанню.

Ізольоване плоске з’єднання (IDC). IDC, іншими словами Insulation Displacement Connection, використовується до під’єднання стрічкових багатожильних дротів до відповідних з’єднувачів. Протягом кількох секунд можна під’єднати всі дроти одночасно. Кожен з дротів є ізольованим і стискуваним у єдиній операції. З’єднання є газонепроникним і надійним. Дроти, що з’єднуються цим методом, є досить тонкими і можуть проводити невеликі струми і працювати при малих значеннях напруги. Метод вимагає спеціальних інструментів і надається тільки до певних видів плоских кабелів.

Втискання (Press Fit). Втискання, Press Fit - це техніка є опрацьована для багатополюсних з’єднувачів з друкованими платами. Усі з’єднувачі, наприклад типу “Європа” “Europa” є нині доступними у техніці виконання «Press Fit». Контакти, котрі пасують до отворів у карті є пружинистими. Під час втискання настає здряпування напиленого шару цинку, завдяки чому виникає безкорозійне з’єднання.

Обмотування. Обмотування є методом, котрий надається до виконання макетів. Правильно виконане обмотування дає надійне електричне з’єднання. Легко провести зміни у обмотаних з’єднаннях, оскільки дроти можна розмотати і заново обмотати. Вадою цього методу є те, що він вимагає багато місця для виконання з’єднання. Кілки для обмотування мають прямокутну форму. Вони повинні мати відповідну висоту, щоб було можливим намотування певної кількості витків. Зазвичай дріт намотується від 5 до 7 разів. Операція вимагає спеціальних інструментів.

Вимоги до постійних з’єднань. Електричні з’єднання дротів завжди є найслабкішою ланкою в електричному колі, це вимагає у деяких випадках застосування з’єднань з найвищими вимогами відповідно до військових стандартів. Інтенсивність пошкоджень зростає із зростанням кількості з’єднань. У певних електричних пристроях вимоги до середнього часу між відмовами є дуже високими і, тому, контактні з’єднання повинні бути замінені цілком або частково постійними з’єднаннями. Це стосується, наприклад, пристроїв, що застосовуються у космосі, де удари, вібрації, різкі зміни температури і відповідний вплив газів і рідин може знищити з’єднувач.

Основні типи сучасних роз’ємів

Зараз у Європі у техніці високої якості НіFі для підключення як входу, так і виходу сигналу використовуються 5-полюсні роз’єми стандарту DІN (рис. 1.1). Конфігурація підключення проводів до з’єднання є стандартизованою і

Рис. 1.1. - 5-штирковий роз’єм стандарту DІN

відповідає поданій нижче таблиці 1.8:

Таблиця 1.8 - Маркування 5-полюсного роз’єму стандарту DІN

Тип апарату	Роз’єм до	Вхід		Вихід		Спільний
		V	H	V	H
Підсилювач	Пікап, т’юнер, магнітофон	3 3	5 5	1	4	2 2
Т’юнер	Підсилювач, магнітофон			3 1	5 4	2 2
Програвач	підсилювач			3	5	2
Магнітофон	Підсилювач, мікрофон	1 1	4 4	3	5	2 2

2-полюсне з’єднання стандарту DІN використовується для виходів до звукових колонок при малих потужностях вихідних сигналів (рис. 1.2). Широкий контактний штир з’єднується завжди з спільною шиною пристрою. При вищих потужностях використовуються лабораторні затискачі.

Р ис. 1.2. - 2-полюсне з’єднання стандарту DІN

Роз’єми типу СІNСН (також називаються фонічними) використовуються насамперед в апаратурі японського і американського виробництва, але також зустрічаються і в європейських пристроях. З метою вироблення стереофонічного сигналу до пристрою потрібні два екрановані кабелі, з котрих кожен закінчується роз’ємом СІNСН.

Телефонні роз’єми. Вилки та гнізда телефонних роз’ємів використовуються для під’єднання слухавок та мікрофонів. 3-полюсні використовуються як стереофонні з лівим і правим каналом в тому самому роз’ємі. Їх також застосовують в симетричних системах, підключаючи «hot» до L і «cold» до Р.

Роз’єми типу ХLR найчастіше застосовуються до мікрофонів і голосникових пристроїв (рис. 1.3). В симетричній системі контакт 1 – спільний, контакт 2 – додатний дріт (“гарячий”, передача), контакт 3 – від’ємний дріт (“холодний”, повернення). У несиметричних системах контакт 3 також може бути заземленим. В деяких американських пристроях (мікрофони, режисерські столи) буває, що контакти 2 і 3 замінені місцями.

Р ис. 1.3. - Роз’єми типу ХLR

Роз’єми S-відео то 4-полюсні роз’єми міні-DІN. Використовуються для передачі сигналу відео з камери (рис. 1.4). Сигнали: освітлення У і синхронізація С.

Р ис. 1.4. - Маркування контактів роз’єму S-відео. (Вигляд зі сторони паяння).

Контакт 1 – спільний для кола освітлення Y; контакт 2 – спільний для кола синхронізації С; контакт 3 - освітлення Y; контакт 4 – синхронізація С.