Лекція №7

(сестринська справа)

Найпростіші методи фізіотерапії. Гірудотерапія. План

1. Поняття про найпростішу фізіотерапію.

• Види найпростіших фізіотерапевтичних процедур.

• Показання та протипоказання до застосування тепла та холоду.

• Можливі ускладнення та їх профілактика.

2. Водолікування.

3. Гірудотерапія.

1. Поняття про найпростішу фізіотерапію.

• Види найпростіших фізіотерапевтичних процедур.

• Показання та протипоказання до застосування тепла та холоду.

• Можливі ускладнення та їх профілактика.

Загальні механізми дії методів фізіотерапії:

• подразнюючі засоби, впливаючи на шкіру, яка добре постачається кровоносними судинами, нервами, містить багато рецепторів. Можуть діяти на метаболізм та функції різних тканин, органів, організм в цілому;

• подразнення периферичних нервових закінчень шкіри викликає рефлекторне розширення або звуження кровоносних судин;

• дія подразнюючих речовин, вакуума, тепла, холоду сприяє підвищенню захисних функцій організму, розсмоктуванню запальних процесів, зменшенню спазмів, болю, покращенню метаболізму, секреторної і моторної функцій внутрішніх органів.

Грілка – бувають водяні і електричні.

Механізм дії:

1. розширює кровоносні судини;

2. посилює приплив крові;

3. сприяє розсмоктуванню запальних процесів;

4. заспокоює больові відчуття;

5. розслаблює м’язи.

Показання і місце накладання:

1. загальне охолодження, знесилення, гіпотермія (обкладання грілками);

2. хронічні запальні процеси: холецистит (ділянка правого підребер’я), коліт (ділянка живота), гастрит (ділянка епігастрію), артрит (ділянка ураженого суглоба), радикуліт, неврит (уражене місце);

3. інфільтрати (місце інфільтрату);

4. спазматичні явища у черевній порожнині, сечокам’яна хвороба (ділянка живота);

5. периферичні артеріальні спазми (кінцівки).

Протипоказання:

1. біль у животі невідомого ґенезу;

2. кровотечі;

3. гострі запальні явища черевної порожнини;

4. пухлини;

5. туберкульоз;

6. тромбофлебіт;

7. гнійні і алергічні захворювання шкіри;

8. травми, забиття в 1 добу;

9. обмороження;

10. інфіковані рани;

11. септичний стан.

Міхур з льодом – виготовлений з гуми, має плоску, круглу форму з отвором у центрі, що загвинчується корком з нарізкою. Тримати можна 1-2 год., але кожні 20-30 хв. робити перерву на 10-15 хв., щоб уникнути переохолодження.

Механізм дії:

1. звуження судин;

2. зменшення приливу крові;

3. сповільнення кровообігу, зупинка кровотечі;

4. знижується чутливість рецепторів, зменшення болю;

5. протизапальна дія.

Показання:

• кровотечі;

• гострі запальні процеси у черевній порожнині;

• 1-ша доба після травми;

• II період гарячки.

Медичні банки – скляні посудини з потовщеними стінками та заокругленим дном, об’ємом 30-60 мл, діаметром 5 см. Можна ставити на 10-15 хв.

Механізм дії:

1. рефлекторне розширення кровоносних та лімфатичних судин;

2. посилення крово- та лімфообігу;

3. відтягування крові та лімфи від глибоко розташованих ділянок організму на периферію;

4. у місцях крововиливів у шкіру відбувається послідовне зсідання крові, а пізніше – розсмоктування продуктів її розпаду та аутолізу, що чинить стимулюючий вплив на кровотворення та імунну систему організма, підвищує обмін речовин подібно до дії аутогемотерапії і може викликати короткочасне підвищення температури тіла.

Показання і місце постановки:

1. запальні процеси органів грудної клітки (спина, бокові ділянки, у чоловіків – передня частина грудної клітки праворуч);

2. бронхоспазм, застійні явища у малому колі кровообігу при хронічній серцевій недостатності, гіпертонічний криз (вздовж хребта, відступивши від нього на 2 см з обох боків);

3. запалення нервових стовбурів (уздовж нервових стовбурів, відступивши на 2 см з кожного боку);

4. гостре та хронічне запалення м’язів.

Протипоказання:

1. температура тіла понад 38 °С;

2. різко підвищена чутливість шкіри;

3. зміни шкіри місцевого характеру (гноячки, висипи, екзема, опіки);

4. пухлини;

5. схильність до кровоточивості;

6. загальне виснаження;

7. туберкульоз легенів;

8. гнійні запалення легенів;

9. сепсис;

10. психічне збудження хворого;

11. судоми.

Банки не ставлять: на хребет, ділянку серця, молочні залози у жінок, шию, обличчя, місце проекції нирок на спині.

Можливі ускладнення:

1. патологічна реакція на банки: ↑ Т°С тіла, відшарування верхніх шарів шкіри;

2. порушення техніки постановки банок: опіки, багрові пухирці заповнені кривавою рідиною (змазати 5% розчином калію перманганату).

Гірчичники – це листок щільного паперу з одного боку вкритий тонким шаром сухого гірчичного порошку. Можна ставити на 5-15 хв..

Ознаки придатності гірчичників. Гірчичники заводського ви­робництва — паперові пластинки прямокутної форми розміром 8х13,5см, покриті шаром гірчичного борошна, яке закріплене розчином каучуку і каніфолі.

Колір придатного гірчичника жовтий, гірчична маса розподі­лена рівномірно, тримається міцно. У сухому вигляді гірчичник не має запаху. При змочуванні теплою водою одразу з'являється специфічний запах летючої гірчичної олії. При накладанні гір­чичника на шкіру відчувається пекучість.

Зберігати гірчичники слід у сухому, темному місці.

Механізм дії:

1. подразнення гірчичними маслами супроводжується розширенням кровоносних судин, припливом крові;

2. відволікаюча дія;

3. знеболююча.

Показання і місця постановки:

1. трахеїт, бронхіт, ГРЗ, нежить (верхня частина грудної клітки, литки, стопи);

2. пневмонія (спина (крім лопаток і хребта), бокові частини грудної клітки);

3. гіпертонічний криз (потилиця, комірцеві зона, литки, вздовж хребта);

4. приступ стенокардії (ділянка серця);

5. радикуліт (вздовж хребта, куприк, нервовий стовбур);

6. міозит (уражений м’яз).

Протипоказання:

1. алергічні реакції на гірчицю;

2. температура тіла понад 38 °С;

3. різко підвищена чутливість шкіри;

4. зміни шкіри місцевого характеру (гноячки, висипи, екзема, опіки);

5. пухлини;

6. схильність до кровоточивості;

7. загальне виснаження;

8. туберкульоз легенів;

9. гнійні запалення легенів;

10. сепсис;

11. психічне збудження хворого;

12. судоми.

Можливі ускладнення: подразнення шкіри, опіки, їх потріб­но обробити 5% розчином калію перманганату.

Компрес – лікувальна багатошарова пов’язка.

Види:

1) Загальні:

а) сухі (зігрівальні), ставлять на 1-2 год.;

б) вологі (охолоджуючі), змінюють через 1-2 хв.

2) Місцеві:

а) сухі (зігрівальні, гарячі);

б) вологі (холодні (змінюють через 1-2 хв.), зігрівальні (ставлять на 6-8год.), гарячі (до охолодження), лікарські).

Механізм дії холодних компресів:

1. місцеве охолодження тканин;

2. звуження кровоносних судин;

3. зменшення кровопостачання;

4. зменшення болю.

Механізм дії зігрівальних та гарячих компресів:

1. рівномірне розширення судин;

2. ↑ притоку крові;

3. розсмоктування запальних процесів;

4. ↓ венозного застою;

5. ↓ спазму і болю.

Показання:

Загальні компреси:

1. зігрівальні:

- озноб;

- загальне охолодження;

- захворювання нирок.

2. охолоджуючі:

- гарячка ІІ період.

І. Сухі (зігрівальні, гарячі) – припарки.

- біль у м’язах, суглобах (уражений м’яз, суглоб);

- колапс;

- ниркова колька;

- бронхіальна астма;

- невралгія;

ІІ. Вологі:

1. холодні (примочки);

- кровотечі;

- 1-ша доба після травми;

- гарячка ІІ період.

2. зігрівальні:

- інфільтрати;

- запальні процеси суглобів;

- запалення середнього вуха;

- ч/з добу після травми;

- трахеїт, бронхіт, пневмонія (грудна клітка);

- ангіна (шия);

- мастит;

- міозит;

- тромбофлебіт.

3. гарячі:

- мігрень;

- кишкова, ниркова коліки;

- біль у глибоких м’язах.

4) лікарські.

- захворювання шкіри.

Протипоказання:

Загальні компреси:

1. зігрівальні:

• гарячка II період.

2) охолоджуючі:

- озноб;

- захворювання нирок;

- колапс;

- міозит.

Місцеві компреси:

1. Сухі (зігрівальні, гарячі):

• гострі запальні процеси;

• кровотечі;

• висока температура;

• травми в 1-шу добу.

II. Вологі:

1) холодні:

- хронічні запальні процеси;

- затримка сечовипускання.

2) зігрівальні, гарячі:

- гарячка II період;

- алергічні і гнійничкові висипання на шкірі.

3) лікарські:

- індивідуальна непереносимість даних ліків.

Світлолікування

Інфрачервоне випромінювання – одержують за допомогою ламп солюкс, інфраруж, лампа Мініна (теплові і ультрафіолетові промені).

Механізм дії:

1. теплова дія спричиняє розширення кровоносних судин, гіперемію, збільшення кровопостачання;

2. поліпшуються обмінні процеси;

3. знижується больова чутливість;

4. знімається спазм судин;

5. виводяться продукти метаболізму;

6. розсмоктуються запалення.

Показання:

• хронічні і підгострі запальні процеси;

• захворювання органів дихання;

• тривало незагоювані виразки;

• травми;

• відмороження.

Ультрафіолетове випромінювання – джерелом є газорозрядні лампи, порожнина кварцової трубки заповнена аргоном.

При проведенні процедури попередньо визначають біодозу – мінімальна інтенсивність опромінення, здатного призвести до утворення еритеми. Очі хворого і персоналу захищають темними окулярами.

Механізм дії: