Лекція №4

(сестринська справа)

Санітарно-протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів. Внутрішньолікарняна інфекція. Інфекційний контроль. План

1. Санітарно-протиепідемічний режим: мета, завдання, засоби забезпечення.

2. Внутрішньолікарняної інфекції: проблеми, способи передачі.

• Групи ризику.

• Фактори, що впливають на можливість інфікування.

3. Інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах.

4. Оброблення рук до і після виконання маніпуляції.

5. Оброблення рук і слизових оболонок в разі контакту з біологічними рідинами.

6. Профілактика передачі вірусів парентеральних гепатитів і ВІЛ-інфекції в лікувально-профілактичних закладах: шляхи інфікування, загальні застережні заходи.

7. Можливі проблеми пацієнта (наприклад, страх перед ризиком ВІЛ-інфікування).

• Медсестринські втручання з розв’язання проблем, що виникли.

1. Санітарно-протиепідемічний режим: мета, завдання, засоби забезпечення.

Санітарно-протиепідемічний режим — це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньолікарняної інфекції.

Санітарно-протиепідемічний режим включає:

1. вимоги до санітарного стану території, на якій розміщено лікувально-профілактичний заклад, до внутрішнього обладнання лікувального закладу, освітлення, опалення, вентиляції та санітарного стану приміщень лікарні.

2. вимоги до розміщення хворих (дотримання санітарних норм устаткування боксів, устаткування ізоляторів для хворих з ВІЛ-інфекцією, ізоляція хворих з ускладненнями, пологовий будинок: мати і дитя).

3. дезінфекцію

4. суворе дотримання правил асептики і антисептики.

5. передстерилізаційну очистку.

6. стерилізацію.

7. контроль за станом здоров’я персоналу, хворих.

8. використання індивідуальних засобів захисту.

9. безпечне харчування (контроль харчоблоку, пункту роздачі, раціональне збереження продуктів).

10. виявлення джерел інфекції і їх лікування.

11. миття рук.

Чинні нормативні накази МОЗ України, з питань санітарно-протиепідемічного режиму:

1. Наказ № 120 від 25.05.2000 р. “Про вдосконалення ор­ганізації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію (СНІД)”.

2. Наказ № 59 від 10.02.2003 р. “Про вдосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у пологових будин­ках (акушерських стаціонарах)”.

3. Наказ № 38 від 28.03.1994 р. “Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом”.

Накази МОЗ СРСР з питань санітарно-протиепідемічного режиму,нині чинні в Україні:

1. Отраслевой стандарт “Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначения”, ОСТ 42—21—2—85.

2. Приказ № 408 М3 СССР от 12.07.1989 г. “О мерах по снижению заболеваемости вирусными гепатитами в стране”.

3. Приказ № 720 М3 СССР от 31.07.1978 г. “Об улучшении меди­цинской помощи больным гнойными хирургическими заболевания­ми и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфек­цией”.

4. Приказ № 288 М3 СССР от 13.03.1976 г. “Об утверждении Инс­трукции о санитарно-противоэпидемическом режиме больниц и о порядке осуществления органами и учреждениями санитарно-эпиде­миологической службы государственного санитарного надзора за санитарним состоянием лечебно-профилактических учреждений”.

Відповідно до нормативних документів, серед загальних вимог щодо санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ слід відзначити такі:

• усі приміщення, обладнання, предмети медичного призначення та інший інвентар потрібно тримати в чистоті;

• генеральне прибирання палат та інших функціональних при­міщень і кабінетів передбачає ретельне миття стін, усього обладнан­ня, а також протирання меблів, світильників, захисних жалюзі і має проводитись за затвердженим графіком не рідше, ніж один раз на тиждень. Генеральне прибирання в асептичних приміщеннях (опе­раційний зал, пологовий зал) проводиться значно частіше згідно з системою внутрішньолікарняного контролю та лабораторій санітарно-епідеміологічної служби за санітарно-гігієнічним і протиепідеміч­ним режимом;

• усі предмети медичного призначення після використання під­лягають обов’язковій дезінфекції;

• інструментарій, катетери, зонди використовуються після дезінфекції, ПО і стерилізації;

• медичні працівники повинні дотримуватись правил асептики, антисептики та вимог санітарно-протиепідемічного режиму.

Санітарно-протиепідемічний режим палати

Палати повинні бути просторими, світлими, 60% палат мають бути розраховані на 4 ліжка, 20 % — на 2, 20 % — на 1 ліжко. Відстань між ліжками повинна бути не менше 1 м, щоб було зручно при транспортуванні хворого та наданні йому допомоги. У кожному відділенні для тяжкохворих або хворих з гнійною інфек­цією необхідно мати палати-ізолятори.

У палатах-ізоляторах повинні бути туалет, умивальник, необхід­ний для хворого посуд і предмети догляду. Обов’язковою є наявність сигналізації від кожного ліжка на сестринський пост, а ще краще — двобічного зв’язку пацієнта та чергової медсестри.

На одне ліжко в палаті має виділятися від 6,5 до 7,5 м² площі, ви­сота палат не менша ніж 3,5 м, тобто на 1 хворого припадає 22—25 м³ повітря. Співвідношення площі вікон до підлоги має становити 1:6, температура повітря у палаті має бути 18—22°С. Бажано, щоб у кож­ній палаті був окремий санвузол. Палати мають бути добре освітлені. Стіни і радіатори опалення слід фарбувати світлою олійною фар­бою, щоб під час прибирання їх можна добре помити. Підлога вкрита лінолеумом. Вентиляція палат здійснюється за рахунок провітрювання, але кращим є кондиціювання повітря. Освітлення палат у вечірній час має здійснюватись за рахунок матового освітлення. Поряд із загаль­ними світильниками бажано, щоб на кожній приліжковій тумбочці був настільний освітлювач.

Палати повинні бути обладнані дерев’яними або металевими ліжками з пружинною сіткою, поверх якої кладеться матрац із наматрацною наволочкою, дві подушки з наволочками, простирадло, ковдра з підковдрою та два рушники. На ніжках ліжка прикріплені коліщата з гумовими шинами, щоб у разі потреби можна було легко перемістити пацієнта з ліжком. Для тяжкохворих призначені функціональні ліжка, які уможливлюють надавання хворому різних положень.

На спинці ножного кінця ліжка прикріплюють рамочку, куди вставляють листок, де вказано прізвище, номер дієтичного стола, особливі нотатки, на які повинен звернути увагу медичний персонал, наприклад “Алергійна реакція на (указати препарат)", у деяких лі­карнях сюди вставляють температурний листок.

У хворих, прикутих до ліжка, під ліжком на спеціальну підстав­ку або низький стільчик, покритий чистою клейонкою, ставлять ін­дивідуальне судно та сечоприймач, між ліжками розміщують приліжкові столики або тумбочки. На них виставляють посуд з їжею та склянку чи поїльник з питвом, у закритій частині повинні знаходи­тись індивідуальні речі пацієнта (зубна щітка, паста, мило, гребі­нець, одеколон, книжки тощо, а також невеликий запас дозволених продуктів, які не псуються).

У палаті повинен бути загальний стіл, який можуть використову­вати як пацієнти, так і лікар та медична сестра. У загальних палатах доцільно використовувати персональні ширми, які дозволяють у разі потреби (виконання деяких маніпуляцій, відправлення фізіологіч­них потреб та ін.) відгородити хворого від сторонніх.

У палатах біля кожного ліжка мають бути вмонтовані індивіду­альні лампи нічного використання, радіонавушники, кнопка сиг­налізації, підвішена на шнурі, щоб тяжкохворий міг нею скориста­тися, не змінюючи пози.

Палати для тяжкохворих розраховані на 1—2 місця з окремим санвузлом. Вони можуть бути двох видів:

а) палати інтенсивної тера­пії, де розміщують хворих з тяжкими, гострими порушеннями органів дихання, кровообігу, але які не потребують реанімаційних засобів лікування. Ці палати мають бути обладнані сучасною лікувальною та діагностичною апаратурою, що забезпечує постійний контроль за життєвими показниками хворого. Такі палати забезпечуються цент­ралізованою подачею кисню;

б) палати для тяжкохворих з хронічни­ми та дуже тяжкими захворюваннями. Це група хворих, які потребу­ють не стільки інтенсивного лікування, скільки постійного догляду: онкологічно тяжкохворі, хворі старечого віку, хворі на параліч тощо.

Прибирання палат проводять не менше 2 разів на день вранці та ввечері вологими методами із застосуванням мийних засобів та кварцування, при наявності пацієнтів із значними виділеннями патогенної мікрофлори при вологому прибиранні палат використовують дезінфек­ційні засоби. Регулярно провітрюють палати.

Один раз на тиждень здійснюють генеральне прибирання асептич­них палат з використанням дезінфекційних засобів, камерного зне­зараження м’якого інвентарю та знезараження повітря. Під час про­ведення генерального прибирання використовують ті дезінфекційні розчини, що мають спороцидну активність, наприклад, 6 % розчин пероксиду водню з 0,5 % розчином мийного засобу (“Лотос”). Норма витрат дезінфекційного розчину становить 150—200 мл на 1 м². Спо­чатку приміщення звільняють від обладнання і меблів. Промивають мийним розчином стелю, стіни, підлогу за системою 2 відер, тобто спочатку поверхні протирають ганчіркою, зволоженою мийним роз­чином, а потім іншою, зволоженою чистою водою. Далі приміщення обробляють 6 % розчином пероксиду водню. Експозиція 60 хв. Ви­мивають приміщення чистою водою. Так само обробляють і облад­нання. Кварцують приміщення з обладнанням 60 хв, провітрюють 30 хв, знову кварцують 30 хв, потім провітрюють.

Після виписування хворого зі стаціонару предмети індивідуаль­ного догляду дезінфікують, постільні речі (матрац, ковдра, подуш­ки) знезаражують у дезкамері. Використані ним тапочки знезаражу­ються протиранням тампоном, змоченим 40 % розчином формаліну або 40% розчином оцтової кислоти, витримують 3 год. у поліетилено­вому пакеті, потім провітрюють.

Тумбочку ретельно обробляють дезінфекційним розчином всере­дині і зовні, після витриманої експозиції промивають чистою водою і провітрюють. Ліжко також дезінфікують і промивають чистою водою.

За належним порядком у тумбочках і холодильниках стежить буфетниця-роздавальниця. Вона своєчасно розморожує холо­дильник, ретельно його промиває. Стежить за тим, щоб у тумбочках і холодильнику знаходились продукти, які дозволені для використан­ня в стаціонарних умовах. Не дозволяється в лікарні з продуктів ви­користовувати копченості, соління, маринади, ковбаси, гриби, спир­тні напої. Перелік дозволених для споживання продуктів має бути у кожному відділенні, який погоджений із завідувачем відділення і дозволений для передач хворим.

Санітарно-протиепідемічний режим процедурного кабінету

Процедурних кабінетів має бути декілька:

1. для підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій;

2. для внутрішньовенних ін’єкцій, внутрішньовенних інфузій, переливання крові, взяття крові з вени для дослідження для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних про­цедур — плевральної пункції, лапароцентезу, люмбальної пункції;

3. для гінекологічного огляду та проведення гінекологічних про­цедур;

4. для промивання шлунка, проведення клізми;

5. для проведення катетеризації та інстиляції сечового міхура.

Наявність перелічених кабінетів залежить від профілю відділення.

Стіни процедурних кабінетів повинні бути обкладені кахлями, підлога — кахлями або лінолеумом.

У процедурному кабінеті для внутрішньовенних ін’єкцій та інфузій має бути таке обладнання:

• шафи для зберігання запасу медикаментів;

• стерильні одноразові шприци та системи;

• набори медикаментів для надання невідкладної допомоги при загрозливих життю станах;

• укладка “Анти-СНІД”, журнал реєстрації аварій;

• холодильник для зберігання термолабільних препаратів, сиро­ваток, препаратів крові;

• стерильні ватні кульки, марлеві серветки в біксах;

• стерильний маніпуляційний стіл, робочий стіл;

• штативи для введення інфузійних розчинів;

• чисті і стерильні пробірки, флакони із стерильним поживним середовищем;

• кушетки;

• бактерицидна лампа;

• дві раковини: для миття рук і миття відпрацьованого оснащення;

• дезінфекційні засоби (розчини) у закритих промаркованих по­судинах;

• антисептики;

• рушники, одноразові серветки;

• інвентар для прибирання;

• відповідна медична документація.

У процедурному кабінеті 2 рази на день роблять вологе прибиран­ня (перед початком і наприкінці робочого дня) із застосуванням де­зінфекційних засобів, а у разі потреби проводять поточне прибиран­ня. Здійснюють кварцування протягом 40 хв. і провітрювання. 1 раз на тиждень здійснюється генеральне прибирання.

Перед початком роботи процедурного кабінету медична сестра здійснює гігієнічне миття рук, надягає маску, перевіряє наявність усього необхідного для роботи, двічі з інтервалом 15 хв. дезінфікує поверхню маніпуляційного стола. Обробляє руки 70 % етиловим спиртом, надягає стерильні гумові рукавички і накриває стерильний маніпуляційний стіл в асептичних умовах.

Санітарно-протиепідемічний режим їдальні

У лікарнях частіше існує централізована система приго­тування їжі, при якій у харчоблоці готують їжу для всіх відділень лікарні, а потім доставляють її у роздавальну відділення в емальованому промаркованому посуді з кришками (“1-а страва”, “2-а страва”, "3-я страва”).

Для їдальні виділяється простора кімната залежно від кількості хворих у відділенні. Столи у їдальні мають бути з пластиковим покриттям або дерев’яними, накритими зверху клейонками. Розда­вальну оснащують електроплитою для підігрівання їжі, шафами для зберігання столового посуду, одноденного запасу хліба, цукру, холодильником, електрокип’ятильником, трьома раковинами з по­дачею холодної і гарячої води (1-а — для знежирення посуду, 2-а — для дезінфекції, 3-я — для промивання чистою водою), посудом для відходів. Знежирюють використаний посуд у гарячій воді з додаванням гірчичного порошку. Чистий посуд (тарілки, виделки, ложки, склянки) зберігають у сухому вигляді на стелажах.

Для миття посуду можуть використовуватися посудомийні комбай­ни, в яких чисто вимитий посуд висушується при температурі 70 °С.

Роздачу їжі здійснює буфетниця, а допомагає їй чергова медична сестра, яка годує тяжкохворих у ліжку.

Перед роздачею їжі буфетниця надягає чистий халат. Окремий спецодяг буфетниця використовує для доставки приготованих страв із харчоблоку у відділення, миття використаного посуду, а також для прибирання приміщень.

Прибирання у їдальні і роздавальній здійснюється тричі на день: після сніданку, обіду і вечері вологим способом із застосуванням дезінфекційних засобів. Генеральне прибирання проводять 1 раз у 7 днів.

Після їди столи протирають спочатку ганчіркою, змоченою у дезін­фекційному розчині, потім серветкою, зволоженою водою, далі — су­хою. Після цього проводять вологе прибирання підлоги. У приміщенні їдальні на видному місці має бути інструкція про миття і дезінфекцію посуду.

Використані серветки, ганчірки, замочують у дезінфекційному розчині, ополіскують водою, висушують і зберігають у спеціально відведеному місці.