Лекція №1

(сестринська справа)

Система охорони здоров’я в Україні. Історія медсестринської справи. Охорона праці в галузі. План

1. Визначення поняття “медсестринська справа”.

• Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції.

• Медсестринська справа як предмет; мета, завдання, її місце серед інших дисциплін у системі медичної освіти.

2. Філософія, теорія, суть медсестринської справи.

3. Історія розвитку медсестринської справи в Україні (організація шпиталів у Запорізькій Січі, догляд за хворими і пораненими в монастирях).

• Міжнародне визнання діяльності Ф. Найтінгейл (1820—1910). Товариство Червоного Хреста, його значення в створенні шкіл сестер милосердя.

4. Положення про медичну освіту, медичні школи, училища, медичні коледжі.

• Система підготовки медсестер в Україні сьогодні.

• Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги).

• Значення самовиховання і самоосвіти в житті та діяльності медсестри. Система підвищення кваліфікації. Атестація кваліфікаційного рівня. Кваліфікаційні категорії.

5. Роль медичної сестри в лікувальному процесі.

• Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник.

• Права та обов’язки медичної сестри.

6. Медсестринська етика та деонтологія.

7. Мистецтво спілкування в медсестринстві.

8. Навчання в медсестринській справі.

• Медсестринська педагогіка.

9. Поняття про потреби, теорію і класифікацію потреб людини.

• Ієрархія потреб по Маслоу, її значення для медсестринської справи.

• Характеристика життєво-важливих потреб.

10. Охорона праці в галузі.

• Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика.

• Дотримання правил техніки безпеки.

1. Визначення поняття “медсестринська справа”.

• Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції.

• Медсестринська справа як предмет; мета, завдання, її місце серед інших дисциплін у системі медичної освіти.

Охорона здоров’я – це система державних громадських та індивідуальних заходів та засобів, що сприяють здоров’ю, запобіганню захворюванням та попередженню передчасної смерті, забезпеченню активної життєдіяльності та працездатності людини.

Медична допомога складається з 2-х чинників:

• Лікувальна справа – вид лікарської діяльності, спрямований на різні аспекти патологічних механізмів розвитку захворювань в окремої людини.

• Сестринська справа – наука, спрямована на вирішення існуючих і потенціальних проблем пацієнта зі здоров’ям в умовах оточуючого середовища, що змінюється.

Основні причини, що гальмують розвиток с/справи в Україні:

• Низький професійний і соціальний статус м/с;

• Низький рівень підготовки і відсутність перспектив професійного росту;

• Недооцінка значення наукових принципів і підходів до організації й управління сестринською діяльністю.

• Нехтування зарубіжним досвідом.

Сестринська справа орієнтована більшою мірою на людину або групу людей (сім’ю, колектив), ніж на хворобу, спрямована на вирішення проблем і потреб людей, їхніх родин та суспільства в цілому, які виникли або можуть виникнути у зв’язку із змінами у здоров’ї.

На нараді Міжнародної ради сестер у 1987р. сформульоване поняття “Сестринська справа є складовою частиною системи охорони здоров’я і включає в себе діяльність, спрямовану на зміцнення здоров’я, профілактику захворювань, надання психосоціальної допомоги особам, які мають фізичні або психічні захворювання, догляд за ними, а також непрацездатними усіх вікових груп”.

Мета сестринської справи:

• роз’яснення населенню та адміністрації ЛПЗ важливості сестринської справи в нинішній час;

• використання сестринського потенціалу шляхом розширення професійних обов’язків та надання сестринських послуг, які максимально задовольняють потреби населення;

• проведення навчання для підготовки висококваліфікованих медичних сестер, післядипломної освіти фахівців;

• формування певного стилю мислення у медсестер.

Завдання сестринської справи:

• розвиток і розширення організаційних та управлінських резервів у роботі з кадрами;

• консолідація професійних зусиль щодо медичного обслуговування населення;

• забезпечення кваліфікації і професійних навичок персоналу;

• розробка і впровадження нових технологій;

• надання консультативної допомоги;

• забезпечення високого рівня медичної інформації;

• ведення санітарно-просвітної і профілактичної допомоги.

• проведення науково-дослідницьких робіт;

• створення власних сестринських стандартів.

Функції сестринської справи.

1. Здійснення сестринського догляду і керівництво ним, в основі м/с процесу.

2. Навчання пацієнтів і їх родин основним навикам які забезпечують збереження і відновлення здоров’я.

3. Виконання обов’язків члена медико-санітарної бригади.

4. Розвиток сестринської практики та проведення сестринських досліджень.

Сестринська справа – це основний предмет, що вивчають медсестри, який орієнтований на формування базових професійних знань, умінь і навичок, необхідних для їхньої діяльності, на оволодіння сестринським процесом як методом надання сестринської допомоги.

Пов’язана зі соціологією, економікою, історією, психологією, фундаментальними медичними дисциплінами, клінічними дисциплінами.