22% Змінного робочого часу, а для налагоджувальника -15%.

При роботі з віброінструментом маса обладнання, котре

утримується руками, не повинна перевищувати 10 кг, а сила

натискання не повинна перевищувати 196 Н.

Засоби та методи віброзахисту за організаційною ознакою поділяються на методи індивідуального та колективного захисту.

Засоби індивідуального віброзахисту за місцем контакту оператора з вібруючим об'єктом поділяються на:

ЗІЗ для рук оператора — рукавиці, вкладиші, прокладки;

ЗІЗ для ніг оператора — спеціальне взуття, підметки, наколінники;

ЗІЗ для тіла оператора — нагрудники, пояси, спеціальні костюми.

Відносно джерела збудження вібрації методи колективного захисту поділяються на методи, котрі знижують параметри вібрації впливом на джерело збудження, а також ті, котрі знижують параметри вібрації в напрямку її поширення.

Вплив на джерело збудження зводиться до зміни конструктивних елементів джерела збудження та характеру змушуючих сил та моментів, зумовлених робочим процесом в машині, а також до зрівноваження окремих елементів машин та до застосування методів відлагодження від резонансу.

Відлагодження від режимів резонансу здійснюється шляхом раціонального вибору маси та пружності коливної системи або зміною частоти змушуючої сили.

У місцях поширення вібрацію можна знизити, використовуючи додаткові пристрої, котрі вбудовуються в конструкцію машини (віброізолятори, віброгасії), застосовуючи демпферні покриття, а також використовуючи антифазову синхронізацію двох або кількох джерел збудження. В окремих засобах віброзахисту можуть поєднуватися комбінації вказаних методів.

Засоби динамічного віброгасіння за принципом дії поділяються на динамічні та ударні.

Ефективність дії віброгасіїв обмежується агрегатами з дискретним збурюючим впливом практично однієї частоти. Для зниження вібрації можливе застосування віброгасіїв:

* маятникового;

* пружинного або

* плаваючого типів, а також

* віброгасіїв камерного типу.