
- •Цілі невід'ємні числа . Операції над ними.
- •§ 1. Походження числа. Аксіома лічби. Історія розвитку натуральних чисел.
- •§ 2. Натуральне число . Властивості натуральних чисел.
- •Властивості натуральних чисел, що випливають із властивостей множин.
- •В ластивість рефлективності рівності і антирефлексивності нерівності.
- •2. Властивість симетричності рівності і несиметричності нерівності.
- •Властивість транзитивності рівності і нерівності.
- •§ 2. Властивості множини натуральних чисел. Число нуль. Множина цілих невід'ємних чисел.
- •§ 3. Додавання цілих невід'ємних чисел. Основні властивості додавання, їх наслідки.
- •Властивість монотонності додавання.
- •Властивість адитивності
- •§ 4. Віднімання цілих невід'ємних чисел. Зв'язок віднімання з додаванням
- •1. Щоб від даного числа відняти суму, досить відняти від нього послідовно кожний доданок:
- •§ 5. Множення цілих невід’ємних чисел. Основні властивості множення
- •§ 6. Ділення на множині цілих невід'ємних чисел
- •2. Скінченну множину а розбити на певне число еквівалентних між собою підмножин. Потрібно визначити потужнють цих підмножин.
- •1. Розподільна властивість ділення відносно суми. Щоб подиити суму на число, досить поділити на це число кожний доданок і добуті результати додати:
- •2. Розподільна властивість ділення відносно різниці. Щоб поділити різницю на число, досить поділити на це число зменшуване і від'ємник і від першого результату відняти другий:
- •4. Ділення числа на добуток. Щоб поділити деяке число на добуток, досить поділити це число на один із співмножників і знайдену частку поділити на другий співмножник::
- •§ 7. Відношення подільності на множині цілих невід'ємних чисел. Ділення з остачею.
- •§ 8. Ознаки подільності суми, різниці, добутку, частки та їх наслідки.
- •1) Для того щоб число ділилося на 2 обо на 5, необхідно і достатньо щоб на 2 обо на 5 ділилося число його одиниць (число, виражене його останньою цифрою).
1. Щоб від даного числа відняти суму, досить відняти від нього послідовно кожний доданок:
а — (b + с) = а — b— с, якщо а > b + с.
І навпаки, щоб від даного числа послідовно відняти кілька чисел, досить відняти їх суму (читаємо дану рівність справа наліво):
а — b — с= а — (b + с), якщо а > b + с.
2. Щоб відняти число від суми, досить відняти його від будь-якого одного доданка і додати інші доданки: (а + b) — с =(а — с) + b= а + (b — с), якщо а ≥ с і b ≥ с.
3. Щоб до даного числа додати різницю, досить додати зменшуване і відняти від'ємник: а + (b — с) = (а + b) — с.
4. Щоб від даного числа відняти різницю, досить відняти зменшуване і додати від'ємник: а — (b — с) = (а — b) + с, якщо а ≥ b.
Підкреслюємо, що у всіх цих випадках дія віднімання повинна бути можливою, тобто повинна задовольнятися необхідна і достатня умова існування різниці в множині цілих невід'ємних чисел, щоразу зменшуване має бути не менше від від'ємника. Якщо від'ємник дорівнює нулю, різниця дорівнює зменшуваному: а—0 = а.
У початкових класах розглянуті правила обґрунтовуються на конкретних доцільно підібраних задачах.
Задача 1. В дитячий садок привезли 26 л молока. На сніданок витратили 6 л і на обід 10 л. Скільки літрів молока залишилося на вечерю?
-
(26—6)—10= 10;
26—(6+10)= (26—10)—6=10.
(26 — 16) = 10.
З а д а ч а 2. До шкільного буфету привезли молоко в двох бідонах:
в одному 12 л, а в другому 9 л. На першій зміні продали 5 л. Скільки літрів молока залишилося для другої зміни?
Задачу розв'язують трьома способами:
2 1—5=16;
(12+9)-5= (12—5)+9=7+9=16;
12+(9—5)= 12+4= 16.
Учні міркують так:
1) Спочатку можна дізнатися, скільки літрів молока в обох бідонах (12 + 9), а потім скільки молока залишилося.
2) Якщо продавали спочатку з того бідона, в якому більше молока, то можна дізнатися, скільки в ньому залишилося молока (12 — 5) л, і до цього додати кількість молока в другому бідоні — 9л.
3) Навпаки, нехай продали 5 л з того бідона, в якому менше молока, тоді в ньому залишилося (9 — 5) л та в першому бідоні 12 л.
вправи
1. Не виконуючи обчислень, записати результати дій:
а) (1087—678)+678; б) (3906 + 468) — 468.
2. Обчислити найзручнішим способом і дати його теоретичне обгрунтування:
а) 243 — (43 + 28); б) 243 — (28 + 15);
в) (56 709 + 7845) — (36 709 +845).
3. Розв'язати задачу: «На складі було 185 м3 березових дров І 216 м3 дубових. Скільки дров залишилося на складі після того, як продали 78 м3?»
Обчислення виконати трьома способами, змінюючи відповідно умову задачі. Змінити числові дані так, щоб обчислення можна -було виконати лише одним способом; двома способами. ,
4. На основі відповідних операцій над множинами пояснити основну властивість різниці: (а + К) — (Ь + К) = а — Ь.
Записати цю властивість за допомогою кванторів та сформулювати словами. За допомогою операцій над множинами встановити, як змінюється різниця при зміні тільки зменшуваного; тільки від'ємника.
5. Пояснити на основі залежності між. дією додавання і дією віднімання, як розв'язуються у початкових класах рівняння:
7+х=12; х—5=7; 12— х =5. в.
6. Записати результат, не виконуючи письмово ніяких обчислень:
499+253; 2499—999.
Скласти самостійно вправи на додавання і віднімання з використанням правил про зміну суми і різниці. \7... Інколи учні вважають, що коли в Задачі сказано «на стільки-то більше або довше, дорожче і т. ін., то задача розв'язується дією додавання». Чи істинне це висловлення? Спростувати його, розв'язавши задачу: «Братові а років. Він на А років старший за сестру. Скільки років сестрі? Записати вираз, що дає відповідь на запитання задачі, і обчислити його значення при а = 12 і 6 == 7.
8. Записати за допомогою кванторів наступні висловлення. Чи істинні ці висловлення?
а) «Для будь-якого цілого невід'ємного числа х знайдеться таке ціле невід'ємне число а, що х - а = х».
б) «Яке б не було ціле невід'ємне число х, знайдеться таке ціле невід'ємне число у, що х — у = О».
9. Розв'язати рівняння на основі залежності між компонентами і результатами дій: 280 +.(48— х) =328.
Зіставити наступні рівняння зданим і записати їх розв'язки, знаючи розв'язок даного рівняння:
280+(50—х)=328; 280+(49—х)=328.