
- •Цілі невід'ємні числа . Операції над ними.
- •§ 1. Походження числа. Аксіома лічби. Історія розвитку натуральних чисел.
- •§ 2. Натуральне число . Властивості натуральних чисел.
- •Властивості натуральних чисел, що випливають із властивостей множин.
- •В ластивість рефлективності рівності і антирефлексивності нерівності.
- •2. Властивість симетричності рівності і несиметричності нерівності.
- •Властивість транзитивності рівності і нерівності.
- •§ 2. Властивості множини натуральних чисел. Число нуль. Множина цілих невід'ємних чисел.
- •§ 3. Додавання цілих невід'ємних чисел. Основні властивості додавання, їх наслідки.
- •Властивість монотонності додавання.
- •Властивість адитивності
- •§ 4. Віднімання цілих невід'ємних чисел. Зв'язок віднімання з додаванням
- •1. Щоб від даного числа відняти суму, досить відняти від нього послідовно кожний доданок:
- •§ 5. Множення цілих невід’ємних чисел. Основні властивості множення
- •§ 6. Ділення на множині цілих невід'ємних чисел
- •2. Скінченну множину а розбити на певне число еквівалентних між собою підмножин. Потрібно визначити потужнють цих підмножин.
- •1. Розподільна властивість ділення відносно суми. Щоб подиити суму на число, досить поділити на це число кожний доданок і добуті результати додати:
- •2. Розподільна властивість ділення відносно різниці. Щоб поділити різницю на число, досить поділити на це число зменшуване і від'ємник і від першого результату відняти другий:
- •4. Ділення числа на добуток. Щоб поділити деяке число на добуток, досить поділити це число на один із співмножників і знайдену частку поділити на другий співмножник::
- •§ 7. Відношення подільності на множині цілих невід'ємних чисел. Ділення з остачею.
- •§ 8. Ознаки подільності суми, різниці, добутку, частки та їх наслідки.
- •1) Для того щоб число ділилося на 2 обо на 5, необхідно і достатньо щоб на 2 обо на 5 ділилося число його одиниць (число, виражене його останньою цифрою).
Властивість монотонності додавання.
Якщо А ~ В, то A M ~ B M Якщо а = b, то а + т = b + т.
при умові, коли А, В і М інакше (a, b, mN0 ) (а = b)
скінченні і A M = ; B M = ; а+т= b +т.
На основі властивості монотонності рівності можна довести і властивість монотонності для нерівностей:
а) якщо а> b, інакше (a, b, mN0 ) а> b
то а + m > b + m; a + m > b + m.
б) якщо а< b,
то а + m <b + m; a < b a + m < b + m.
Доведемо цю властивість для випадку а). Якщо а> b, то за означенням порівняння натуральних чисел а = b + k, де k N ,тоді за властивістю монотонності рівності
а + т = (b + k) + т = (b + т) + k (за комутативним і асоціативним законами додавання). Звідси а + т > b + т (за означенням порівняння натуральних чисел).
Властивість адитивності
а) Якщо А ~ В, і C ~ D, i A C = Якщо a = b i c = d,
= B D = ; то a + c = b + d
то A C ~ B D інакше (a, b, c, d N0 ) (а = b c = d )
( a + c = b + d )
Справді, оскільки об'єднання Правильні рівності, задані на множині цілих A C A C містить усі елементи невід'ємних чисел, можна почленно додавати (при множини A і C , а B D всі цьому рівність не порушується).
елементи відповідно еквівалентних
їм множин, то і між множинами-
об'єднаннями існує взаємно
однозначна відповідтсть.
На основі цієї властивості можна довести властивість адитивності для нерівностей: правильні нерівності одного смислу задані на множині цілих невід’ємних чисел, можна почленно додавати:
а) Якщо а > b інакше (a, b, c, d N0 )
i с > d (а > b /\ с >d) <=>(а + с > b + а),
то а + c >b + d (а < b /\ с < d) <=>(а + с < b + а).
б) Якщо а< b i c < d , то a + c < b + d
Доведемо цю властивість для випадку а):
Якщо а > b то а = b + k; якщо с > d, то c = d + l; тоді за властивістю адитивності рівності матимемо а + с =( b + k)+ (d+ I) = (b + d) + (k + l).
А це означає, що а +с > b + d
А чи можна почленно додавати нерівності різного (протилежного) смислу (знака)?
Розглянемо два приклади:
1) 5 > 3 2) 5 > 3
+ 9 < 10 + 7 < 10
5 + 9 > 3 + 10 5 + 7 < 3 + 10
14 > 13 12 < 13
В одному випадку при додаванні таких правильних нерівностей, щоб дістати правильну нерівність, треба поставити знак першої нерівності, в другому — другої, а це означає, що не для всяких натуральних чисел а, b, с і d , таких що а > b і с> d, існує певна закономірність при почленному додаванні нерівностей. Саме це робить доцільним у попередніх випадках застосовувати квантор загальності.
Висновок. Нерівності протилежного смислу (правильні), взагалі кажучи, додавати почленно не можна, бо не відомо, який з двох знаків «>» чи «<» слід поставити після додавання, щоб дістати правильну нерівність.
Вправи.
1. У чому суть кількісної функції натурального числа?
2. Що означає 0 < 2 ? Обгрунтувати справедливість нерівностей 1< 2, 1 < 3.
3. Обгрунтувати властивості цілих невід’ємних чисел, користуючись тільки порядковим смислом чисел послідовності N0 .
Виконати обчислення найзручнішим способом: 198 + 237 + 102.
Знайти суму всіх натуральних чисел від 1 до 99.
6. Об’єднати відношення " менше " і " дорівнює " та сформулювати твердження для а b.