
- •1.Конструктивна схема перекриття.
- •2.Попереднє визначення товщини плити.
- •3.4.Визначення згинальних моментів
- •3.5.Визначення товщини плити
- •3.6.Визначення площі повздовжньої робочої арматури
- •4.Розрахунок та конструювання другорядної балки
- •4.1.Вибір розрахункової схеми
- •4.2.Визначення розрахункових прольотів
- •4.3.Визначення навантаження на балку
- •4.4.Визначення згинальних моментів
- •4.5.Визначення поперечних сил
- •4.6.Визначення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
- •4.7.Визначення розрахункової форми поперечного перерізу другорядної балки
- •4.8.Визначення площі повздовжньої арматури балки
- •4.9.Розрахунок міцності другорядної балки за похилими перерізами
- •4.10.Побудова епюри матеріалів другорядної балки
- •5.Колони
- •5.2.Визначення зусиль в колоні
- •5.3.Визначення рзрахункового поперечного перерізу колони
- •6.Рорахунок та конструювання фундаменту
4.9.Розрахунок міцності другорядної балки за похилими перерізами
В кожному прольоті балка армується двома зварними каркасами з поперечною арматурою класу А400С та розрахунковим опором розтягу при розрахунках на дію поперечної сили.
На крайніх ділянках балки 0,25ℓ0 діють достатньо великі поперечні сили, отже крок поперечної арматури призначають виходячи з наступних умов:
при висоті балки h ≤ 45 см → S1 ≤ 1/2h, та
S1 ≤ 15 см
при висоті балки h > 45 см → S1 ≤ 1/3h, та
S1 ≤ 50 см
Так як h = 45 см, то S = 15 см
В середній частині прольоту, де поперечні сили не великі крок поперечних стрижнів S2 призначають, вииходячи з умов:
S2 ≤ 3/4h та S2 ≤ 50 см
S2 = 3/4·45 = 33,75 = 30 см
У всіх випадках рекомендовано приймати крок стрижнів кратних 5 см в меншу сторону.
Діаметр поперечної арматури призначають виходячи з наступних умов:
Забеспеченість жорсткості арматурних каркасів; діаметр поперечної арматури повинен бути таким, щоб виконувалась умова dsw > 1/4·ds
ds = 12 мм
dsw ≥ 1/4·12 = 3 мм
dsw ≥ 6 мм при h ≤ 80 см
dsw ≥ 8 мм при h > 80 см
h = 45 см → dsw ≥ 6 мм
Остаточно приймаємо dsw = 6 мм
Аsw = 0,283 см2
Забеспечення міцності похилих перерізів:
діаметр поперечної арматури та її крок повинен бути таким, щоб виконувалась умова Q ≤ Qв + Qsw,
де Q = Qлв = 82,4 кН – максимальна розрахункова поперечна сила, що виникає на опорі.
Qsw – величина поперечної сили сприймається бетоном стиснутої зщни над полилим перерізом.
φb2 = 2 – коефіцієнт для важкого бетону
φf – кооефіцієнт, який враховує вплив звісів полки таврового перерізу
bf’ – розрахункова ширина полки;
bf’ ≤ b + 3hf’ = 25 + 3·6 = 43 см
С – величину Qb визначаємо при С = 3,33·h0, тому що в цьому випадку величину поперечної сили, яка сприймається поперечною арматурою будемо обчислювати за формулою:
Rbt = 1,05 МПа – розрахунковий опір бетона розтягу
Qsw = qsw·C0
qsw – зусилля в поперечному стрижні на одиницю довжини
n – кількість поперечних стрижнів в перерізі балки
Визначаємо горизонтальну проекцію найбільшнебезпечної похилої тріщини:
С0 ≤ 2·h0 = 2·40 = 80 см
Остаточно приймаємо С0 = 80 см
Qsw = 0,66·80 = 52,8 кН
Q ≤ Qb + Qsw
Qbл = 82,4 кН < Qb + Qsw = 61,35 + 52,8 = 114,2 кН
Висновок: міцність похилих перерізів на приопорних ділянках забеспечена
Визначаємо величину поперечної сили на середній ділянці балки з кроком поперечних стрижнів S2 = 30 см
С0 = 80 см
Qsw = 0,586·80 =46,9 кН
Qb + Qsw = 61,35 + 46,9 = 108,25 кН
4.10.Побудова епюри матеріалів другорядної балки
Міцність балки під дією згинальних моментів буде забеспечена, якщо у всіх перерізах по довжині балкки буде виконуватись умова.
Згинальні моменти визначаються за формулою:
Ми = As·Rs·ν·h0
ν – коефіцієнт, який знаходиться за таблицею, в залежності від відносної висоти стиснутої зони бетону.
Визначення ординат епюри моментів
Таблиця 13.
Елемент балки |
Ділянка балки |
Робоча арматура |
|
ν |
Розрахунок несучої здатності Ми = As·Rs·ν·h0, кНсм
|
|
Кількість стрижнів |
As,см2 |
|||||
Пр.1 |
1 |
|
4,02 |
|
0,997 |
|
2 |
|
8,04 |
|
0,992 |
|
|
Пр.2 |
3 |
|
3,08 |
|
0,998 |
|
4 |
|
6,16 |
|
0,995 |
|
|
6 |
|
1,57 |
|
0,985 |
|
|
Оп.В |
5 |
|
6,77
|
|
0,938 |
|
7 |
2 шт. |
13,54 |
|
0,875 |
|