
- •1. Internet. Визначення типу організації за доменом найвищого рівня.
- •2. Internet. Міст. Шлюз. Маршрутизатор.
- •3. Internet. Протоколи передачі інформації.
- •4. Internet. Сервер та робоча станція (кліент).
- •5. Internet. Складові частини.
- •6. Power Point. Використання музики в презентаціях.
- •9. Режим роботи презентацій.
- •10. Power Point. Слайди можуть містити…
- •11. Power Point. Способи завантаження.
- •13. Глобальна мережа Інтернет.
- •18. Комп’ютерні віруси. Визначення. Класифікація.
- •Маски файлів.
1. Internet. Визначення типу організації за доменом найвищого рівня.
1. Загальний домен верхнього рівня (зДВР; gTLD — англ. generic Top-Level Domain) — домен верхнього рівня, створений для певного класу організацій.Домени найвищого (верхнього) рівня можуть бути сформовані за організаційним або географічним ознаками. Домени, сформовані за географічним ознаками, об'єднують вузли, що належать конкретній державі. За географічними ознаками об'єднуються в основному комп'ютери, що містяться на території США. За домени верхнього рiвня країн свiту вiдповiдає органiзацiя з присвоєння iнтернет-адрес IANA. На сайтi органiзацiї можна переглянути список кореневих зон по коду країни . Наприклад, для України доменом першого рiвня є домен .UA, вiн же є i кодовим iдентифiкатором країни. Домены верхнего уровня назначаются для каждой страны, а также на организационной основе. Имена этих доменов должны следовать международному стандарту ISO 3166. Для обозначения стран используются трехбуквенные и двухбуквенные аббревиатуры, а для различных типов организаций - следующие обозначения:
corn - коммерческие организации (например, microsoft.com);
edu - образовательные (например, mitedu);
gov - правительственные организации (например, nsf.gov);
org - некоммерческие организации (например, fidonet.org);
net - организации, поддерживающие сети (например, nsf.net).
2. Internet. Міст. Шлюз. Маршрутизатор.
Сетевой шлюз (англ. gateway) — аппаратный маршрутизатор или программное обеспечение для сопряжения компьютерных сетей, использующих разные протоколы (например, локальной и глобальной).Інтернет-шлюз, як правило, це програмне забезпечення , покликане організувати передачу трафіку між різними мережами. Програма є робочим інструментом системного адміністратора , дозволяючи йому контролювати трафік і дії співробітників. Зазвичай Інтернет-шлюз дозволяє розподіляти доступ серед користувачів, вести облік трафіку, обмежувати доступ окремим користувачам або групам користувачів до ресурсів в Інтернет.
Міст (англ. Bridge) — пристрій для зв'язку ЛОМ. Дозволяє станціям будь-якої із мереж звертатись до ресурсів іншої мережі. Використовується також для збільшення довжини ліній зв'язку або кількості вузлів мережі. Виконує з'єднання на канальному рівні моделі OSI.Міжмережний міст (шлюз, центрів комутації пакетів, комунікаційних ЕОМ) — елемент, що забезпечує з'єднання декількох мереж передачі даних, або декількох сегментів однієї і тієї ж мережі, що мають різні протоколи взаємодії.
Маршрутиза́тор (проф. жарг. рутер (от англ. router /ˈɹu:tə(ɹ)/ или /ˈɹaʊtəɹ/[1], /ˈɹaʊtɚ/), раутер или роутер) — специализированный сетевой компьютер, имеющий минимум два сетевых интерфейса и пересылающий пакеты данных между различными сегментами сети, принимающий решения о пересылке на основании информации о топологии сети и определённых правил, заданных администратором.
3. Internet. Протоколи передачі інформації.
Для взаємодії між собою програм в Internet використовують протоколи.
Протокол - це набір правил і угод, що використовуються при передачі даних.
Таким чином, кожна програма, що претендує на роботу в мережі, повинна слідувати певним правилам для прийому і передачі даних.
Основоположним протоколом мережі Internet є протокол TCP / IP. TCP / IP це два різних протоколу, тісно пов'язаних між собою. TCP (Transmission Control Protocol) - протокол управління передачею. Він визначає, яким чином інформація повинна бути розбита на пакети і відправлена по каналах зв'язку. TCP розташовує пакети в потрібному порядку, а також перевіряє кожен пакет на наявність помилок при передачі.
Кожен інформаційний пакет містить IP-адреси (IP - Internet Protocol) комп'ютера-відправника і комп'ютера-одержувача. Спеціальні комп'ютери, звані маршрутизаторами, використовуючи IP-адреси, направляють інформаційні пакети в потрібну сторону, тобто до вказаного в них одержувачу.
Для роботи прикладних програм, таких як програми електронної пошти, потрібно не тільки правильно упакувати інформацію в пакети і відправити їх, але й необхідно чітко домовитися про вміст цих пакетів, а також про процедуру обміну пакетами. Так, наприклад, для отримання листа необхідно пред'явити пароль володаря поштової скриньки, а це вже ціла послідовність дій. Таким чином, необхідні й інші протоколи.
Назва протоколу
HTTP
Hyper Text Transfer Protocol Протокол передачі гіпертексту
FTP
File Transfer Protocol протокол передачі файлів
SMTP
Simple Mail Transfer Protocol Простий протокол відправки електронних листів
POP3
Post Office Protocol 3 Протокол отримання електронних листів
NNTP
News Net Transfer Protocol Протокол телеконференцій