
- •Курсова робота
- •Список джерел посилань…………………………………………………
- •Розділ 1. Визначення і класифікація нематеріальних активів
- •1.1 Роль нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства
- •1.2 Види нематеріальних активів
- •1.3 Оцінка та амортизація нематеріальних активів
- •2.1Оцінка інноваційного розвитку вітчизняних підприємств
- •2.2 Аналіз динаміки та структури нематеріальних активів вітчизняних підприємств
- •2.3 Практика формування та використання нематеріальних активів вітчизняними підприємствами
- •Розділ 3. Вдосконалення застосування нематеріальних активів в господарській діяльності
- •3.1 Перспективи розвитку та ефективності нематеріальних активів вітчизняних підприємств
- •3.2 Рекомендації щодо вдосконалення оцінки ефективності інвестицій в нематеріальні активи
- •3.3 Покращення методів оцінки нематеріальних активів
- •Висновки
- •Список джерел посилань
2.3 Практика формування та використання нематеріальних активів вітчизняними підприємствами
Формування та ефективне використання нематеріальних активів (НМА) у промисловому секторі України є важливим ресурсом створення доданої вартості і розвитку інноваційних процесів в економіці. Оформлення та постановка на баланси промислових підприємств інтелектуальної власності та технологій в якості НМА сприятиме підвищенню капіталізації підприємств, що позитивно вплине на їхню інвестиційну привабливість на міжнародному ринку злиттів і поглинань, допоможе змінити структуру виробничого капіталу, підвищити наукоємність виробленої продукції і збільшити її конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Тенденції врахування НМА в промисловості у галузевому розрізі свідчать, що більша їхня частка у загальній вартості НМА промислових підприємств обліковувалась у машинобудуванні, харчовій, хімічній та нафтохімічній промисловості (Табл. 4).
Протягом 2005 – 2010 рр. суттєво зросла частка машинобудування у загальній вартості НМА промислового сектору - з 3,6 % у 2005 р. до 10,1 % на 31.03.2010 р. Помірковане зростання вартості НМА відбулось у харчовій промисловості – з 3,0 % у 2005 р. до 5,2 % на 31.03.2010 р.
Аналіз поводження із НМА підприємств промисловості, що функціонують у галузях, в структурі яких містяться високотехнологічні виробництва, протягом 2005 – 2010 рр., показав, що підприємства цієї сфери нарощували обсяги НМА на своїх балансах. Так, у хімічному виробництві, фармацевтиці частка НМА у загальній вартості активів галузі зросла з 0,4 % у 2005 р. до 1,2 % на 31.03.2010 р.; у виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування – з 0,5 % до 0,9 %; у виробництві транспортних засобів та устаткування, виробництві літальних та космічних апаратів, - з 0,2 % до 3,7 %.
Таблиця 4 Врахування НМА на балансах промислових підприємств в Україні у 2005–2010 рр.
Галузі промисловості |
Залишкова вартість НМА на кінець періоду, млн грн. |
Частка НМА у загальній вартості активів галузі, % |
|||||||||||||||||||
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
На 31.03. 2010 р. |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
На 31.03.10 |
|
|||||||||
Промисловість, всього |
2025,3 |
2489,8 |
3272,0 |
11194,3 |
7799,9 |
7513,4 |
0,38 |
0,40 |
0,42 |
1,14 |
0,76 |
0,72 |
|||||||||
Добувна промисловість |
209,3 |
212,9 |
293,2 |
545,0 |
626,5 |
610,9 |
0,27 |
0,28 |
0,32 |
0,38 |
0,37 |
0,36 |
|||||||||
Переробна промисловість |
1476,2 |
2049,9 |
2705,7 |
10176 |
6526,7 |
6273,6 |
0,47 |
0,51 |
0,53 |
1,57 |
0,99 |
0,94 |
|||||||||
Харчова промисловість |
247,3 |
336,3 |
821,8 |
1163,8 |
1453,7 |
1368,4 |
0,40 |
0,38 |
0,75 |
0,86 |
0,99 |
0,95 |
|||||||||
Легка промисловість |
35,7 |
16,4 |
16,2 |
15,5 |
15,4 |
15,3 |
0,53 |
0,22 |
0,20 |
0,16 |
0,19 |
0,18 |
|||||||||
Деревообробна промисловість |
1,9 |
1,9 |
10,5 |
6,1 |
11,8 |
11,5 |
0,05 |
0,04 |
0,18 |
0,08 |
0,18 |
0,18 |
|||||||||
Целюлозно-паперова промисловість |
124,2 |
87 |
141,1 |
137,9 |
181,4 |
124,0 |
1,25 |
0,71 |
0,85 |
0,65 |
1,10 |
0,76 |
|||||||||
Вир-во коксу та нафто-продуктів |
21,2 |
47,2 |
60,1 |
562,6 |
502,6 |
513,5 |
0,09 |
0,13 |
0,13 |
1,52 |
0,99 |
0,91 |
|||||||||
Хімічна та нафтохімічна промисловість, з неї |
279,7 |
354,7 |
502,8 |
1025,7 |
782,5 |
763,2 |
0,82 |
1,00 |
1,14 |
1,65 |
1,34 |
1,30 |
|||||||||
хімічне вир-во |
103,0 |
200,5 |
367,6 |
747,1 |
521,8 |
501,5 |
0,40 |
0,79 |
1,20 |
1,76 |
1,24 |
1,18 |
|||||||||
вир-во гумових та пластмасових виробів |
176,7 |
154,1 |
135,2 |
278,6 |
260,6 |
261,7 |
2,15 |
1,54 |
0,99 |
1,40 |
1,58 |
1,58 |
|||||||||
Вир-во ін. неметалевої мінеральної продукції |
115,7 |
89,1 |
121,4 |
114,1 |
524,3 |
508,7 |
0,82 |
0,42 |
0,42 |
0,27 |
1,30 |
1,22 |
|||||||||
Металургія та обробка мет. |
344,4 |
435,3 |
385,2 |
248,2 |
298,2 |
276,2 |
0,45 |
0,50 |
0,31 |
0,15 |
0,16 |
0,15 |
|||||||||
Машинобудування, з нього |
297,9 |
663,2 |
624,2 |
6879,9 |
2743,3 |
2678,7 |
0,38 |
0,73 |
0,54 |
4,49 |
1,99 |
1,93 |
Незважаючи на тенденції зростання, ставлення українських підприємств до НМА, зокрема високотехнологічних, які у своїй діяльності активніше мають використовувати інтелектуальні розробки, здійснювати обмін науково-технічними досягненнями, є незадовільним. Динаміка обліку НМА активів на балансах промислових підприємств України в галузях, у структурі яких містяться високотехнологічні виробництва, свідчить про відсутність єдиної політики поводження із цим видом активів та наявність проблем їх ефективного використання. Частка НМА у таких галузях у загальній вартості НМА в економіці протягом 2005 – 2009 рр. в середньому становила 9,5 % і на 31.03.2010 р. була на рівні 11,34 % (Табл. 5).
Таблиця 5 Частка НМА галузей промисловості, в структурі яких містяться високотехнологічні виробництва у загальній вартості НМА в 2005–2010 рр., відсотків
Галузь промисловості |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
На 31.03.2010 р. |
Хімічне виробництво, у т.ч. фармацевтика |
1,40 |
1,71 |
2,40 |
2,26 |
2,67 |
1,90 |
Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування |
1,02 |
1,26 |
0,95 |
0,76 |
0,96 |
0,90 |
Виробництво транспортних засобів та устаткування, у т.ч. виробництво літальних апаратів, включаючи космічні |
0,93 |
3,27 |
2,2 |
19,46 |
7,64 |
11,34 |
В українській практиці поводження із НМА існує низка проблем, що стають на заваді ефективному використанню цих активів в економіці.
Існує проблема постановки на баланс результату інтелектуальної діяльності, який ще не отримав правового статусу об’єкта інтелектуальної власності, але готовий до використання. У вітчизняному правовому полі відсутні норми щодо поводження із цими об’єктами, можливість їх визнання та оцінки як НМА. Адже відповідно п.10 П(С)БО 2 “Баланс”, актив, у т.ч. нематеріальний, відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена.
Норми П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” не містять прямої вимоги про держреєстрацію, як обов’язкову умову визнання об’єкта НМА. Але, виходячи з положень Мінфіну України, можна стверджувати, що для об’єктів інтелектуальної власності процедура державної реєстрації є обов’язковою.
Відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 38 “Нематеріальні активи” наявність оформлених охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності не є обов’язковою для визнання об’єкта НМА. Запровадження необхідності юридичного оформлення інтелектуальної власності перед визнанням НМА означає звуження кола об’єктів, які можна визнати такими. Це зменшує можливості українських підприємств щодо капіталізації інтелектуальної власності, порівняно із європейськими.
Проблемою врахування в балансі у якості НМА окремих інтелектуальних продуктів є відсутність правового регулювання використання результатів інтелектуальної діяльності в режимі таємності, зокрема ноу-хау, комерційної таємниці, конфіденційної інформації. Це негативно позначається на загальній вартості підприємств, які їх активно використовують, обмежує можливості щодо капіталізації витрат на створення і придбання цього виду інтелектуальних результатів, гальмує торгівлю ними.
Особливої гостроти проблема обліку інтелектуальної власності як НМА набуває в контексті приватизаційних процесів. Акціонування капіталу державних підприємств під час приватизації раніше відбувалось без урахування вартості НМА, які часто могли переважати за вартістю матеріальні активи підприємства. Особливо це стосується тих суб’єктів господарювання, які функціонують у сфері, де проводиться значна кількість досліджень і розробок. Це стало причиною втрати Україною вагомої частини її інтелектуального капіталу.
Так, у 2005-2007 рр. приватизовано 6 об’єктів науково-технічної сфери, 3 з них продано за ціною, що в кілька разів нижча їх номінальної вартості. Як приклад - високотехнологічне підприємство «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні».
Зарахування інтелектуальної власності на баланси приватизовуваних підприємств і визначення ціни їх продажу з урахуванням НМА призводить до зростання платежів при купівлі підприємства. Це є причиною для неврахування інтелектуальної власності в процесі приватизації, що має наслідком зменшення надходжень до Держбюджету України. У випадку приватизації підприємства покупцями-нерезидентами це також призводить до витоку інтелектуального капіталу України за кордон.
В Україні не прийнято правового акту щодо розподілу майнових прав на інтелектуальну власність, створену з використанням бюджетних коштів, між виконавцем і державою, що необхідно при здійсненні оцінки об’єкта інтелектуальної власності для постановки його на баланс з метою приватизації юридичної особи. У Верховній Раді України розглядався законопроект з цього питання, проте у 2007 р. його було відкликано, і роботи у цьому напрямку припинилися взагалі.
Разом з позитивним впливом капіталізації НМА на економіку, може виникнути так зване “роздування активів”, здатне негативно впливати як на розвиток промисловості України, так і економіки в цілому. Це явище пов’язане з надмірним збільшенням вартості акціонерних товариств, акції яких обертаються на фондових ринках, що може призвести до виникнення криз на ринках цінних паперів через раптове падіння цін на акції цих компаній. НМА прямо не пов’язані із реальною економікою, і завжди є ризик наповнення фондового ринку фіктивним капіталом. Тому виникає необхідність регулювання оцінки інтелектуальної власності з метою запобігання наповнення фінансового ринку віртуальною, а не економічною вартістю.
Крім того, неправильна оцінка об’єктів інтелектуальної власності призводить до заниження ціни на вітчизняну високотехнологічну промислову продукцію, яка вироблена із використанням інтелектуальних продуктів, на світових ринках і спричиняє виникнення негативного зовнішньоторговельного сальдо в торгівлі нею, а також провокує виникнення диспаритету у торгівлі НМА на міжнародних ринках.
Виходячи з викладеного вище, пріоритетними напрямами формування та ефективного використання НМА в промисловому секторі України мають бути наступні:
1. Закріплення на нормативному рівні припису, що постановці на баланс підлягають результати науково-технічних робіт, які не мають статусу інтелектуальної власності, але оформлені належним чином, а також ноу-хау, технологічні секрети тощо. Це дозволить розширити коло об’єктів, які можуть визнаватись НМА і сприятиме збільшенню капіталізації промислового комплексу держави.
2. Запровадження методичних рекомендацій щодо оцінки та постановки на баланс технологій, як НМА, зокрема тих, які створені на підприємствах, і тих, які надійшли ззовні (на основі купівлі-продажу, міни, дарування тощо).
3. Удосконалення порядку приватизації об’єктів державної власності в частині обов’язкового врахування вартості об’єктів інтелектуальної власності при визначенні стартової ціни об’єктів приватизації шляхом здійснення науково-технічного аудиту на підприємствах із обов’язковим залученням професійного оцінщика за спеціалізацією 2.2 «Оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності», зокрема у високотехнологічній сфері. При цьому, ФДМ Україні необхідно щорічно оприлюднювати дані щодо приватизації об’єктів державної власності високотехнологічного сектору економіки, зокрема стосовно врахування об’єктів інтелектуальної власності та інших НМА при продажу підприємств.
4. Додержання національних інтересів України під час приватизації шляхом забезпечення контрзаходів від можливої втрати контролю над вітчизняними провідними технологічними розробками внаслідок придбання іноземними інвесторами контрольних пакетів акцій промислових підприємств, які виробляють високотехнологічну продукцію, при укладанні приватизаційних угод.
5. Визначення на правовому рівні режиму таких інтелектуальних продуктів, як ноу-хау, комерційна таємниця та конфіденційна інформація, що дозволить захистити важливі для підприємств результати інтелектуальної діяльності, які не відповідають правовим вимогам визнання об’єктом інтелектуальної власності, та брати рівноправну участь у процесах науково-технічного обміну з підприємствами країн, в яких відповідні інтелектуальні продукти є захищеними.
6. Розробка і прийняття законодавчої основи щодо розподілу майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, створені з використанням державних коштів.
7. Вдосконалення оціночних процесів інтелектуальної власності на промислових підприємствах шляхом розробки та впровадження пропозицій щодо проведення системної оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності як НМА на основі Національного стандарту № 4 “Оцінка майнових прав інтелектуальної власності” у різних галузях промисловості з урахуванням їхніх особливостей.
8. Забезпечення інформаційно-консультаційної підтримки патентно-ліцензійних структурних відділень на промислових підприємствах з питань проведення оціночної діяльності нематеріальних активів з метою зарахування їх на баланси та здійснення операцій купівлі-продажу, зокрема за участі іноземних контрагентів.