3. Точність відстаней на плані

Якщо положення окремих точок на плані помилкове, то відстані й напрямки між цими точками будуть установлені помилково незалежно від способу визначення.

Похибка вимірювання відстані між точками 1 і 2 за планом за допомогою вимірювача і масштабної лінійки, з урахуванням точності плану, визначають за формулою:

.

При m_t=0,4 мм і m_г=0,08 мм m_s0=0,41 мм,

Тобто точність вимірювання відстаней між точками за планом визначається, головним чином, точністю плану.

4. Точність напрямків на плані

Точність напрямку, що характеризується азимутом (дирекційним кутом) лінії між двома точками, на плані залежить від похибок положення цих точок. Нехай становище кожної з точок визначається координатами х₁ і у₁, х₂ і у₂ із середньоквадратичними похибками m_xl і m_y1, m_x2 та m_y2.

Тоді дирекційний кут лінії в напрямку з точки 1 до точки 2 визначають за формулою:

, (2.15)

Похибку вимірювання напрямку за планом за допомогою транспортира з врахуванням точності плану визначають за формулою:

Якщо m'_б = 27', а кут за допомогою транспортира вимірюють з точністю m_бT = 7', то m_б0 = 27',9, тобто точність напрямками між точками за планом визначається головним чином, точністю плану.

Завдання для самостійної роботи

1. Що розуміють під детальністю карт і планів?

2. Назвіть основні види знімання поверхні при землеустрої.

3. Використання планів стереотопографічного знімання поверхні землі.

4. Яка формула визначає похибку положення точки на плані?

5. Що розуміється під графічною точністю, за якою формулою її визначають?

Питання на самостійну підготовку:

1. Спотворення ліній і площ у проекції Гаусса

2. Точність зображення рельєфу на плані й карті

3. Точність визначення відміток, перевищень і нахилів за горизонталями плану

4. Точність площ контурів на плані

5. Точність вимірювань

Лекція 3 оновлення (коригування) планів і карт

План

1. Старіння планів (карт) і періоди їх оновлення.

2. Плани (карти) землеволодінь та землекористувань, що підлягають коригуванню. Точність і способи коригування

3. Організація і зміст роботи з коригування планів (карт)

4. Коригування планів із використанням твердих контурних точок як опори

Питання для самоконтролю

Питання на самостійну підготовку

1. Старіння планів (карт) і періоди їх оновлення.

Плани і карти відображають ситуацію на місцевості, яка склалася на час виконання знімальних робіт, тому з часом вони старіють і тим значніше це старіння, чим більше часу минає з моменту знімання.

Старіння планів і карт обумовлено наступними причинами:

• безперервною зміною вигляду земної поверхні, що залежить більшою мірою від діяльності людини, ніж від природних явищ;

• підвищенням вимог до їхньої точності, детальності, повноти, змісту та оформлення у зв'язку з науково-технічним прогресом.

У результаті здійснення господарських заходів на території сільськогосподарського підприємства можуть відбуватися зміни:

а) у розмірах і конфігурації землекористувань та контурів угідь, пов’язаних із трансформацією, вилученням і відведенням земель;

б) в якісному стані угідь у зв'язку з проведенням меліоративних, агротехнічних та інших заходів;

в) у складі категорій земель і категорій землекористувачів;

г) у розмірах території внаслідок зміни адміністративних меж.

Ступінь старіння сільськогосподарських планів і карт необхідно визначати, головним чином із погляду вартості виконання робіт з коригування та оновлення карт, при цьому вартість коригування залежатиме від:

• ступеня старіння плану (карти);

• способу коригування - наземним способом чи за допомогою аерофотознімання;

• виду плану, який коригують, складеного способом наземного знімання або аерофотознімання (штрихового плану чи фотоплану);

• категорії складності місцевості, яку знімають.

Вартість коригування встановлюють переважно за обсягами польових робіт, але вона завжди вища при наземному способі, ніж при використанні аерознімків. Обсяг польових робіт у свою чергу визначається довжиною контурів, які знімають, довжиною знімальних ходів, які прокладають з метою знімання змін, що відбулися. Тому основним показником старіння планів (карт) є зіставлення сум довжин знімальних контурів і нанесених на план l та суми довжин усіх контурів на момент знімання L:

(3.1)

Крім обчислення вартості робіт з коригування плану цей показник найоб'єктивніше й однозначно відображає фактичний обсяг виконаної роботи. Однак він нерідко потребує проведення картометричної роботи. Тому для визначення обсягу робіт з коригування використовують інший показник, який є відношенням площі контурів р, що змінилися, до площі всіх контурів Р, зображених на плані, який дає можливість перевести його в показник λ:

(3.2)

Наведена залежність між показниками старіння дає змогу використовувати їх у різних випадках за наявності інформації про зміну контурів і площ сільськогосподарських угідь, представленої в графічному або статистичному вигляді.

Із кожним роком приріст відсотка старіння поступово зменшується і до моменту оновлення планів, тобто до 8-15 років, становлять 30–80%.

Ступінь старіння карти (плану) у відсотках обчислюють за формулою:

(3.3)