2. Вибір масштабу плану

При складанні проекту графічним способом точність проектування і перенесення проекту в натуру залежить від обраного масштабу проектного плану, а отже, і властивою цьому масштабу точності знімання. При виборі масштабу плану, на основі якого розробляють землевпорядний проект або проводять облік земель, керуються:

1. контурністю, тобто розмірами контурів ситуації або їх числа на одиницю площі, наприклад на 100 га;

2. економічними умовами землекористування, визначальними напрямку господарства склад культур, розміри полів сівозмін та інших ділянок;

3. характером рельєфу місцевості і розміром землекористування.

Чим більша контурність, чим менші розміри територіально-господарських одиниць (полів сівозмін та інші ділянки), чим складніший рельєф, тим більший повинен бути масштаб плану, і, навпаки, при великих контурах ситуації, більших розмірах полів сівозмін та інших ділянок, при спокійному рельєфі масштаб плану може бути дрібним.

Масштаб плану в основному зумовлюють економічні й природні умови. Вони визначають напрям сільськогсподарства і рільництва й впливають на розміри полів сівозмін та інших ділянок. Залежно від розміру поля сівозміни затрачається кількість одиниць праці, що витрачається на обробіток сільськогосподарських культур, насіння, пального тощо, планують збір урожаю, враховують затрати праці, і за результатами змагаються бригади та ін.

Щоб похибки планування й обліку праці та продукції не могли завдати шкоди сільгосппідприємству, площі полів визначають із точністю, яка задовольняє господарські вимоги землекористування.

Для підвищення точності землевпорядних робіт на площах інтенсивніших угідь і сівозмін (сади, виноградники, площі під овочами) застосовують точніші способи проектування або складають на них плани в більших масштабах.

Виходячи з установленої в землеустрої практики, використовують: для внутрішньогосподарського землеустрою масштаби від 1: 5000 до 1:25 000 залежно від контурності землекористування, а міжгосподарського – 1: 25 000 й 1: 50 000 і для планування сільських населених пунктів 1: 2000 та 1: 5000.

Оригінальний спосіб вибору масштабу плану для проектування об'єктів сільського будівництва, розроблений на основі теорії інформації, запропонований доцентом Ю. К. Неумивакіним.

3. Вибір висоти перерізу рельєфу

При складанні проекту за планом із горизонталями визначають: характер рельєфу, перевищення між точками, напрямок та крутість схилів, що як правило виражається нахилами. Це дає можливість правильно розмістити на схилах поля сівозміни й інші господарські ділянки. Достовірність і точність визначення перевищень і крутості схилів залежать від масштабу плану, висоти перерізу рельєфу, характеру останнього і точності, з якою рельєф зображений горизонталями (точності проведення горизонталей). Наприклад, при дуже вираженому рельєфі місцевості з крутими схилами, частими переходами скатів однієї крутизни до скатів іншої від крутості нахилів негативних до нахилів: позитивних потрібні великий масштаб та більша висота перерізу рельєфу, і, навпаки, в рівнинній місцевості зі спокійним рельєфом, пологими схилами вибирають дрібний масштаб та невелику висоту перерізу рельєфу.

Тим часом при великому масштабі плану, зазвичай застосовують малу висоту перерізу і нерідко, вибравши масштаб плану, відповідно до нього вибирають висоту перерізу, керуючись суто геометричними міркуваннями. При цьому вважають, що найбільший кут нахилу місцевості, яка виражається горизонталями, дорівнює 30°. Рельєф місцевості з великими кутами нахилу, де відбуваються зсуви, обвали тощо, показують умовним знаком обриву. Разом із тим вважають, що при великому нахилі горизонталі дуже близько підходять одна до одної й зливаються, якщо проміжок між ними стає меншим 0,2 мм. Якщо товщина горизонталі близька до 0,1 мм, то відстань між горизонталями сиановить приблизно 0,3 мм. Ця величина є закладкою між сусідніми горизонталями на плані при максимальному куті нахилу 30°. Цій закладці відповідатиме перевищення, тобто в даному разі висоту перерізу рельєфу виражають формулою:

,

де М – знаменник чисельного масштабу плану. Підставивши в неї значення , одержимо:

Щоб вийшло вираженим у метрах, праву частину рівняння треба розділити на 1000, тоді:

(7.12)

Формула (7.12) виражає висоту перерізу рельєфу залежно від масштабу знімання. При цьому для гірської місцевості беруть більше значення, одержувані за наведеною формулою.

Проте при виборі висоти перерізу рельєфу для планів, які сладають із певною господарською метою, рідко користуються суто геометричними міркуваннями і, як зазначалося раніше, нерідко при великому масштабі плану беруть більшу висоту перерізу або при дрібному – малу.

При виборі висоти перерізу рельєфу керуються інженерно–господарськими вимогами. Вихідною величиною, за якою можна визначити висоту перерізу рельєфу, є похибка m_h, яку можна вважати допустимою при розподілі перевищення за горизонталями на плані.

Величина mh входить у формулу (2.34):

.

Але нахил і по двох сусідніх горизонталях визначається з точністю до 1/5 величини самого нахилу, тобто:

, тому:

(7.13)

При проектуванні ділянок для механізованого обробітку полів середньоквадратичну похибку визначення перевищення можна наближено прийняти рівною m_h ≈ 1 м. Тому висоту перерізу рельєфу для цієї мети згідно з формулою (7.13) можна прийняти рівною 5 м, проводячи в потрібних місцях напівгоризонталі.

Питання для самоконтролю

1. Які основні принципи вибору масштабу плану (карти)?

2. Які формули використовують визначення перерізу рельєфу при складанні план (карт)?

3. Як залежить масштаб карти (плану) від обраного перерізу рельєфу при складанні карт (планів)?

4. Як змінюється значення відносних похибок площ угідь залежно від зміни їхніх площ?

5. Якого значення набуває гранична похибка обчислення площі аналітичним способом залежно від умов вимірювання ліній?

Питання на самостійну підготовку