Анкета 4. Діти та підлітки в традиційній культурі українців

ПІП інформатора, рік народження, місце народж., місце запису, дата запису

1. Чи запрошували священика в перший день по пологах читати молитви біля породіллі? Які молитви він читав? Чи дозволялася практика заочних молитов священика? В яких випадках?

2. Чи читалася спеціальна молитва про очищення і прощення гріхів для баби-бранки (повитухи)? Якщо так, то чому?

3. Якщо дитина народжувалася слабкою, чи практикувалося священиками здійснення треб ім"янаречення та хрещення в єдиній послідовності?

4. Яких ще дітей хрестили таким чином: підкиднів, найденят, незаконнонароджених, виродків?

5. На який день здійснювали обряд ім"янаречення?

6. Хто ніс дитину до церкви для здійснення цієї треби: баба -бранка, батько?

7. В який спосіб наділяли дитину іменем: а) за церковним чином; б) за іменем ходила бабка („ходити за молитвою"); в) ім'я надавала сама бабка? г) інше.

8. Як тепер відбувається надання імені дитині ?

9. Чи можна було змінити ім'я дитини і в яких випадках? В який період це робили: до хрещення чи після нього?

10. На який день здійснювали таїнство Хрещення: дев'ятий, со­роковий, в інші терміни ?

11. Кого, в першу чергу, миропомазував священик: хлопчиків чи дівчаток, якщо одночасно хрестили дітей обох статей? Чому?

12. В якому віці дитину відлучали від грудей? В який час це ро­били: а) в „легкі" дні тижня; б) на молодому місяці; в) у дні пам'яті святих і праведників (не мучеників); г) інше

13. Народження близнюків, трійнят вважалося доброю чи недо­брою подією? Якими надприродними здібностями, за уявленнями, володіли такі діти?

14. У якому віці давали дитині розв'язати „пупець"? Що це озна­чало для дитини? Чи роблять це тепер?

15. У якому віці дитині одягали перший одяг: а) сорочку; б) перші штани; в) першу спідничку?

16. Чи були якісь спеціальні обряди при одяганні першого одягу дитині? Хто це робив? Якщо так, то опишіть детальніше.

17. У скільки років дитину вперше підперізували? Хто це ро­бив?

18. В який день чи на яке церковне свято це відбувалося?

19. Чи був якийсь спеціальний обряд для цього? Якщо так, то опишіть його детально.

20. Коли вперше стригли дитину ? Хто це робив?

21. Чи ходили діти до сповіді? З якого віку? Чи ходять діти до сповіді тепер?

22. З якого віку дитину (якої статі) навчали грамоти (віддавали до школи)?

23. Які святі (ікони) вважалися помічниками та покровителями дітей в навчанні?

24. У якому віці вперше дівчинці заплітали кіски? Що вплітали у коси? Хто це робив?

25. Як запліталася дівчинка - підліток 13 - 14 років („піддівка")?

26. Як запліталася „дівка"? Що вплітала у коси? Якщо стрічки, то якого кольору (у будень, у свято) ?

27. Чи якось спеціально стригли хлопця, який досягнув повно­ліття?

28. Які ще ознаки у зовнішньому вигляді чи поведінці молоді ( парубка, дівки) свідчили про настання повноліття (наприклад: дівка вдягала сережки, парубки та дівки мали право ходити на вулицю чи досвітки, вечорниці тощо)?

29. До яких „дорослих" обрядів залучали дітей? Якого віку? Що вони робили?

30. Чи були спеціальні обряди досягнення повноліття а) дівчат б) хлопців? Якщо так, опишіть їх.

31. З якого віку діти пастухували? Пастухами були хлопчики і дівчатка? Якщо так, то вони пасли худобу спільно чи порізно?

32. В яких обрядах громади діти-пастухи брали участь ? Опи­шіть детальніше, що вони робили?

33. Яких дітей віддавали у наймити ( з багатодітних родин; сиріт тощо)? З якого віку? Яке було ставлення господарів до дітей-наймитів?

34. Чи брали участь діти-підлітки в обряді першого засівання ниви? Якщо так, то вкажіть, діти якої статі (хлопчики чи дівчатка), віку?

35. Які функції вони виконували в цьому обряді? (Що вони робили?)

36. Що у Вашій місцевості дарували дітям на свято Миколая? Куди клали подарунок? Що говорили дітям, обдаровуючи?

37. Хто такий святий Миколай? Що у Вашій місцевості розпо­відають про нього?

38. Чому саме Миколай приносить слухняним дітям пода­рунки? Що він приносить неслухняним?

39. Яку участь брали діти ( хлопчики, дівчатка) у різдвяно - но­ворічних обходах дворів?

40. Якщо так, то що вони робили (щедрували, засівали тощо)? Зазначте, діти якої статі це робили та в яку пору доби.

41. Чим обдаровували господарі дітей? Що казали їм?

42. Чи залучали дітей до: "водіння „Кози"; „Меланки" тощо? З якого часу діти самостійно, тільки дитячою громадою, виконували їх? Чому?

43. Якщо так, то з якого часу це спостерігається у Вашій місцевості?

44. Чи носили діти „вечерю" бабі - бранці; бабусі, дідубю; хреще­ним батькам?

45. Якщо так, то чому? Як це пояснюють у Вашій місцевості?

46. Які звичаї існували (з боку господарів) стосовно дітей - учас­ників обходів ( напр.: садовили на кожуха, щоб кури добре неслися тощо)? Зазначте стать дитини.

47. Що робили діти в Чистий Четвер (напр.: оббігали зі дзвони­ком хати тощо )?

48. Що робили діти на свято Юрія?

49. Напередодні дня Івана Купала?

50. Перед посівом зерна?

51. В час вигону худоби на перший випас?

52. Як діти „приманювали" птахів навесні (напр.: імітували їх спів тощо )?

53. Як діти „закликали" дощ, сонце? Якими словами, діями?

54. Чи брали участь діти в обрядах „хльостання вербою", „обли­вання" (у „поливаний" понеділок)?

55. Чи збирали діти хмиз ( „хамлиння") для вогнища на Масни­цю чи Купала?

56. Чи пекли у Вашій місцевості „жайворонки" або якесь інше печиво (його назви) для дітей в день Сорока мучеників? Що діти з ним робили?

57. До яких обрядових потреб залучали дітей - підлітків дорослі сімейні та молодь (напр.: скликання на вечорниці, досвітки, збиран­ня якихось ритуальних предметів для обряду тощо)?

58. Чи вважали померлих нехрещеними дітей небезпечними для живих? Якщо так, то чому?

59. Чи заборонялося / дозволялося матері плакати за померлою нехрещеною дитиною? Якщо заборонялося, то чому?

60. Чи ховали таких дітей (до якого віку - напр. 15 років ) зі свя­щеником чи без священика?

61. Ким ставали такі діти у потойбічному житті? Як їх називали („потерчата", „збігленята", „стратчата" тощо)? Розшифруйте подібні назви (напр.: „стратча" - це дитина, яку матір „стратить", уб'є - тобто позбавиться плоду під час вагітності тощо).

62. Як можна було „охрестити" таку дитину (потерча і т. ін.)? Як вона (дитина ) і в якому віці (напр.. - 7 років) давала про це знати?

63. Що після „хрещення" з нею відбувається (куди іде її душа, ким вона стає)?

64. Якщо таку дитину не „охрестити", то в кого вона перетворю­ється (напр. „мавку - семилітку"; інші назви таких дітей)?

65. Чи існували звичаї поминання „нечистих" покійників (не-хрещених дітей, втоплеників, самогубців) під час поминального обі­ду за звичайним покійником? У які дні чи свята? Якщо так, опишіть детальніше.

66. Де ховали нехрещених дітей - на кладовищі чи поза ним, у яких місцях?

67. Хто ховав нехрещену дитину: родина, баба - бранка тощо?

68. Як відправляли таїнство поховання дитини до 7 років у Ва­шій місцевості? Після 7 років ?

69. Де, зазвичай, клали дитину - покійника до 7 років на столі, лаві тощо? Чому?

70. У що одягали таку дитину? Чи підперізували поясом? Якщо так, то чому?

71. Чи зшивали сорочку по боках для померлої дитини 7 - річно­го віку? Якщо ні, то чому?

72. Чи робили в труні „віконця", якщо помирала єдина дитина в сім'ї? Якщо так, то для чого?

73. Як одягали підлітків - покійників (від 7 років і старше): а) хлопчиків; б) дівчаток?

74. Чи клали у ноги рушник, одягали обручку з вос­ку? Чому? Що одягали на голову дівчинці: хусточку, намітку, віно­чок? Чому?

75. Чи побутували у Вашій місцевості голосіння за дітьми - по­кійниками (якого віку)?

76. Хто голосив: спеціально запрошені жінки (як їх називали), мати чи ін.?

77. Як голосили за „малими" дітьми (до 7-8 років): а)хлопчиком; б) дівчинкою. Запишіть тексти.

78. Як голосили за підлітками: а) хлопчиком; б) дівчинкою. Запишіть тексти голосінь.

79. Чи проводжала мати першу дитину до могили ? Якщо ні, то чому?

80. Що заборонялося матері робити, якщо в неї помирала дити­на нехрещеною (наприклад, їсти яблука до Спаса тощо)? Чому?

81. Чи влаштовували поминальний обід після похорону, помин­ки на 3 -й, 9 - й, 40 - день, в рік для: охрещених а) немовлят б) „ма­лих дітей", в) підлітків; нехрещених дітей? Чи ходили діти поминати ровесників (на поминальні обіди)?

82. Чим наділяли батьки померлої дитини дітей?

83. Скільки днів у хаті, де помер член сім'ї, заборонено щось робити: а)дорослий, б)дитина?

84. В які дні церковного річного календаря поминали дітей? Як це робили?

85. Чи поминали матері померлих дітей на „Русалчин Велик­день" (четвер на Троєчному тижні)? Як саме? Чи поминали дітей в суботу перед святом Трійці? Як?

86. Чи садовили молодій на коліна дитину? Якої статі? Для чого?

87. Яким вимогам повинна відповідати така дитина?

88. Чи залучали хлопчиків (до 7-10 років) до передве­сільних обрядів? Що вони робили?

89. Чи брала молода з собою хлопчика, коли йшла з дружками по барвінок? Для чого?

90. Якого віку повинен бути цей хлопчик? Які ще вимоги ви­сували до нього?

91. Чи запрошували хлопчика, якого віку, коли „вили вінець" у молодої? Що він робив?

92. Чим обдаровувала його за це молода?

93. Хто розплітав косу молодій, якщо хлопець, то якого віку? Чим його обдаровувала молода?

94. Хто був світилкою у молодого: якого віку, родичка чи чужа дівчина?

95. На яку частину весілля дозволялося приходити дітям ? Що вони там робили?

96. Чи садили дітей за весільний стіл? Якщо ні, то у якому місці вони знаходилися (напр. - за порогом). Як їх тоді називали (тих, хто не запрошувався до весільного столу) ?

(прізвище, ім’я та по-батькові складача анкети, факультет, спеціальність, група), Дата