13

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Кафедра документознавства

і музейної справи

ІНДИВІДУАЛЬНЕ

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

З КУРСУ „ОСНОВИ ЕТНОЛОГІЇ”

на теми: 1. _______________________________________________

2. __________________________________________________________

3. ________________________________________________________ і т. д.

(перерахувати теми анкет по яких ви зібрали відомості)

Виконав (ла):

студент(ка) _______ групи

Інституту соціальних наук

Спеціальність «соціологія»

Прізвище ім’я по-батькові

Керівник:

доцент кафедри документознавства

і музейної справи

Дмитренко А.А.

Луцьк-2012

Здавати матеріали: каб. 405 або 302 корпус історичного ф-ту

Світлана Вікторівна

Запитання також до неї

КОЖНУ АНКЕТУ – З НОВОЇ СТОРІНКИ

Можна давати окремі відповіді (відомі інформаторам) з різних анкет

Оформлення роботи:

Поля стор.: верхнє і нижнє – 2см, праве – 1см, ліве – 3см.

Шрифт 14 Times New Roman, інтервал – 1,5

До роботи можуть додаватися тогочасні фотографії, які розкривають тему, або будь-які фотокартки того часу, що дають можливість простежити одяг ,тогочасні житла і господарські споруди, побут і свята.

Фото подавати на цифрових носіях – не ксерокопії, а проскановані.

Фотокартки не клеїти, а вкладати у файли.

Анкета 1. Родильні обряди

ПІП інформатора, рік народження, місце народж., місце запису, дата запису

1. Яких заборон повинна була дотримуватись вагітна жінка?

2. Чи існує повір, що вагітній жінці не можна відмовляти у проханні? Чому?

3. Як називали жінку, що допомагала при пологах (баба, повитуха, пупорізка)?

4. Що робили для полегшення родів (відкривали замки, розплітали косу тощо)?

5. Як і чим колись в’язали пупа дитині? Що бажали, примовляли при цьому?

6. Хто мав право приходити до породіллі, з чим до неї приходили? Чи приносили кашу? Яку? Хто? Як її їли? Чи були примовки до каші.

7. Як відбувались колись (і тепер) родини? Чи відомий звичай під час родин виганяти чоловіка в сіни, частувати його сіллю з перцем тощо?

8. Чи існував у вас звичай взаємного обмивання рук породіллі і баби-повитухи? Як він називався?

9. Що клали дитині в купіль? Куди виливали воду після купання?

10. Що клали новонародженому в колиску?

11. Кого запрошували в куми? Скільки пар було колись і тепер? Чи відомий у вас звичай брати “стрічних кумів”? Опишіть відомі вам випадки.

12. Які дії з новонародженим відбуваються вдома, перед тим як іти до церкви? Куди кладуть і в що сповивають дитину?

13. Хто мав іти до церкви хрестити дитину?

14. Як мають поводити себе куми в церкві?

15. Які дії відбуваються після повернення кумів з церкви?

16. Чи існує у вас звичай варити на хрестини кашу? Що роблять із цією кашею? Як вона називається?

17. Чи виготовляють на хрестини квітки? Хто і з чого їх виготовляє? Що з ними роблять?

18. Які страви готували на хрестини?

19. Що робить тепер (колись) на хрестинах хрестильна баба?

20. Що дарують тепер (колись) гості на хрестинах? Якими подарунками мають обмінюватись куми?

21. Що дарують хрестильній бабі (колись і тепер)?

Які ще цікаві відомості Ви можете повідомити?

(прізвище, ім’я та по-батькові складача анкети, факультет, спеціальність, група), Дата

Анкета 2. Весілля

ПІП інформатора, рік народження, місце народж., місце запису, дата запису

1. Кого запрошували йти сватати? Чи мали свати якісь ознаки свого чину (батоги, топірці, палиці)?

2. Що мали нести з собою свати, ідучи сватати дівчину?

3. Які слова, при мовки мали казати свати в хаті дівчини?

4. Де на час сватання знаходилась дівчина? Що вона мала робити?

5. Яким чином дівчина висловлювала свою згоду на шлюб з парубком?

6. Чи існував у вас звичай обміну хлібами між сватами і батьками дівчини? Як цей звичай називався?

7. Коли і як відбувались оглядини? Хто в них брав участь?

8. Опишіть, як у вашій місцевості відбувається дівич-вечір? Як він називається?

9. Як і хто заводить молодих на посад? Що таке покраса? На чому сидять молоді?

10. Як відбувається запрошення на весілля?

11. Кого запрошують випікати коровай? Хто мав право брати участь у випіканні короваю?

12. Чи відбувались якісь дії з діжею?

13. Яких пісень найчастіше співали коровайниці?

14. Які види весільного печива виготовляли колись і готують у вашій місцевості тепер (коровай, калачі, шишки, верчі, дивень, лежень, інші)? Бажано детально описати коровай.

15. Чи відомий у вас звичай виготовляти весільне деревце (гільце, вільце, різка, сосна)? Як воно виготовляється, опишіть його зовнішній вигляд.

16. Як збираються і їдуть до шлюбу молодий та молода (разом, нарізно)? Хто і як їх проводжає з дому?

17. Чи існували якісь прикмети, прогнози на майбутнє життя молодих, з огляду на їх дії під час вінчання (чия свічка догорить раніше, хто першим на рушник стане тощо)?

18. Чи перепиняють молодих по дорозі з церкви додому?

19. Чи зустрічають молодих вдома після вінчання?

20. Куди повертаються після шлюбу молоді (кожен до себе додому, до жениха, до молодої)?

21. Як зустрічають весільний поїзд жениха?

22. Чи існує у вас звичай викупу місця біля молодої? Як відбувається цей викуп? Які подарунки готують для рідні моло­дої?

23. Які страви подають на весіллі? Який порядок частування (перша, остання страви)?

24. Як молода прощається з батьківським домом? Чи одягали молодій очіпок (хустку, намітку)? Коли? Чи розплітали косу, чи обрізали п? Хто виконував ці дії, яких пісень при цьому співали?

25. Чи молода, прощаючись із батьківським домом, ставала на діжу?

26. Як зустрічали молодих в домі жениха? Чи розкладали на воротах багаття із соломи?

27. Де лягали спати молоді?

28. Чи існували (існують) у вас звичаї, що стосувались пере­вірки дівочої цноти молодої?

29. Як діяли у випадках, коли молода була нечесною?

30. Чи робили у вас весільний прапор, корогву? Який їх зовнішній вигляд?

31. Хто приходив вранці до молодої, що їй приносили сні­дати?

32. Чи відомий у вашій місцевості звичай водити молодих вмиватися до річки, криниці?

33. Хто такі приданки? Як відбувається перезва – другий день весілля?

34. Чи побутував (побутує) у вас на весіллі звичай робити фальшиву молоду?

35. Що таке "циганщина"? Чи відбувається у вас весільне рядження?

36. Якими обрядами закінчувалось весілля? Чи побутували у вашій місцевості звичаї по закінченні весілля "молотити жито", забивати в поріг кілок, рвати одяг на батьках молодого?

37. Коли вперше після весілля молодій дозволялось прові­дати матір? Як називався цей звичай (гості, пирожчини)?

38. За яким сценарієм відбувається реєстрація шлюбу в загсі (чи співає хор, обсипають молодих зерном, стелять рушники тощо)?

39. У вашій місцевості молоді пари спершу розписуються в загсі, а тоді вінчаються в церкві (не вінчаються, вінчаються після весілля)?

40. Які традиційні весільні пісні відомі у вас?

(прізвище, ім’я та по-батькові складача анкети, факультет, спеціальність, група), Дата