2. Об’ємно-планувальні рішення та інженерне обладнання

Об’ємно-планувальні рішення житлового будинку розробляються як для будинку представника на основі завдання. При цьому планувальна схема, що була задана, є основою для роботи студента над проектом. У процесі проектування, для того щоб житловий будинок відповідав вимогам діючих норм [7, 8] і якнайкраще задовольняв потреби мешканців, можна переглянути розташування приміщень у квартирах, конфігурацію зовнішніх стін, відстані між координаційними осями, розміщення балконних, віконних і дверних прорізів тощо, при узгодженні із керівником проектування.

Будинок представник – це секційний будинок простої геометричної форми, секції якого визначаються вертикальними комунікаціями (сходовою кліткою, ліфтами) на всю висоту будинку та згрупованими навколо них квартирами, що користуються найбільшим попитом у населення.

Багатоповерхові житлові будинки проектують переважно із підвальними або цокольними поверхами, в яких розміщують інженерні комунікації та організовують їх вводи і проходи для обслуговування будинку. Підвальні або цокольні поверхи проектують під усією площею забудови крім сходово-ліфтових вузлів. У підвальних приміщеннях можуть розташовуватися теплові генератори, електрощитові тощо. Висота приміщень від рівня підлоги до низу плити перекриття, розташованих у підземних, підвальних і цокольних поверхах повинна бути не менше 1900 мм, а при розміщенні в них індивідуальних теплових пунктів або електрощитових, які постійно обслуговуються, не менше 2200 мм.

За існуючими нормами [8] виходи назовні із підвальних і цокольних поверхів не повинні сполучатися зі сходовими клітками житлової частини будинку. Для виходу із підвалу проектують проріз 1,5х1,5 м, а при наявності у підвалі теплового пункту або електрощитової – вхідні двері висотою 2,0 або 2,1 м. За протипожежними вимогами у кожній секції підвальних і цокольних поверхів повинно бути не менше двох евакуаційних вікон (люків) розміром 0,9х1,2 м.

За вимогами пожежної безпеки [7] багатоповерхові житлові будинки висотою менше 26,5 м (до дев’яти поверхів включно) можна обладнувати звичайними сходовими клітками СК1 з природнім освітленням крізь засклені прорізи в зовнішніх стінах на кожному поверсі. Площа світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 має бути не менше 1,2 м². Ширина сходових маршів має бути не менш як 1050 мм, сходових площадок – не менш як 1200 мм. Якщо на сходовій площадці розміщується сміттєпровід, нижня межа її ширини підвищується до 1500 мм. У машинне відділення ліфта обов’язково повинні вести залізобетонні сходи.

В багатоповерхових житлових будинках для розміщення інженерного обладнання проектують технічне горище. Висота проходів у просвіті на горищах уздовж усього будинку повинна бути не менше 1,6 м, а ширина таких проходів не менше 1,2 м. Виходи зі сходових кліток на горище та машинне відділення слід передбачати по сходових маршах із площадками перед виходом, через протипожежні двері розмірами не менше 750х1500 мм для горища і 600х1800 мм для машинного відділення, а виходи на покрівлю – по закріплених металевих драбинах, через двері, вікна або люки з розмірами не менше 600х800 мм.

У житлових будинках заввишки п’ять і більше поверхів необхідно обов’язково встановлювати пасажирські ліфти [8].

Ліфт – це стаціонарний підйомник в багатоповерхових будівлях для вертикального переміщення пасажирів і вантажів у спеціальних кабінах, які рухаються по жорстких напрямних. Кількість ліфтів та їх характеристики (вантажопідйомність і швидкість) залежно від поверховості будинку і кількості мешканців у ньому приймають за діаграмами, наведеними у додатках ДСТУ ISO 4190-6. Для дев’ятиповерхових житлових будинків можна прийняти один ліфт вантажопідйомністю 400 або 630 кг із швидкістю руху 0,7…1,4 м/с. Мінімальна ширина ліфтового холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше: 1,2 м – при їх вантажопідйомності 400 кг; 1,6 м – для решти ліфтів.

Номенклатура ліфтів і ліфтових шахт та їх основні розміри у плані наведені на рис. 3.

а

б

в

Рис. 3. Номенклатура ліфтів і ліфтових шахт для житлових будинків:

а – пасажирський ліфт вантажопідйомністю 400 кг, швидкістю 0,7 і 1,0 м/с; б – те саме, 630 кг і швидкістю 1,0 і 1,4 м/с; в – вантажопасажирський ліфт вантажопідйомністю 630 кг, швидкістю 1,0 І 1,4 м/с; 1 – шахта ліфта; 2 – кабіна ліфта; 3 – противага; 4 – напрямні противаги; 5 – те саме, кабіни

Над шахтою ліфта розташовують машинне відділення, призначене для розміщення двигуна, редуктора, лебідки, трансформаторів, ввідних пристроїв і металевої кран-балки для проведення ремонтних робіт. Габаритні схеми пасажирських ліфтів і машинних відділень наведені на рис. 4.

Машинне відділення повинно мати огороджувальні конструкції з усіх боків і на всю висоту, а також верхнє покриття та підлогу. Це приміщення повинно мати висоту від рівня чистої підлоги до найнижчих частин покриття не менше 2200 мм, а до низу кран-балки – не менше 2000 мм. Суцільні двері до машинного відділення повинні бути оббиті металевими листами, відчинятися назовні та замикатися замками. Будівельні конструкції ліфта наведені на рис. 5

Рис. 4. Габаритні схеми ліфтових шахт пасажирських ліфтів

За рівнем комфорту та соціальної спрямованості проектоване житло в багатоповерхових панельних житлових будинках відносяться до ІІ категорії соціального житла із нормованим нижнім і верхнім межами площ квартир та житлових кімнат відповідно до чинних санітарних норм, які забезпечують мінімально допустимий рівень комфорту проживання.

Квартири в житлових будинках необхідно проектувати виходячи з умов їх заселення однією сім’єю (принцип посімейного заселення).

При розробці планувального рішення у кожній квартирі необхідно передбачити: житлові кімнати і підсобні приміщення – кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, літні приміщення (балкон або лоджію).

Типи квартир за кількістю житлових кімнат і їх площі у житлових будинках ІІ категорії приймаються за таблицею 1.

Таблиця 1

Типи квартир і їх площі залежно від кількості житлових кімнат

	Кількість житлових кімнат
	1	2	3	4	5
Нижня і верхня межа площі квартир, м2	30…40	48…58	60…70	74…85	92…98
Примітка 1. Площі квартир подані без урахування площі літніх приміщень. Примітка 2. З метою уніфікації конструктивно-планувальних рішень багатоквартирних будинків допускається збільшувати площу окремих типів квартир до 5%.

Рис. 5. Будівельна частина пасажирського ліфта

Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не менше 15 м², в інших квартирах – не менше 17 м². Мінімальна площа спальні на одну особу – 10 м², на дві – 14 м². Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі – 7 м², у дво- та більше кімнатних – 8 м². Мінімальна площа робочої кімнати або кабінету – 10 м².

Житлові кімнати в квартирах ІІ категорії не можуть бути прохідними, за винятком чотирьох- і п’ятикімнатних, у яких через загальну кімнату може передбачатись вхід до однієї зі спалень або до робочої кімнати (кабінету).

В однокімнатних квартирах допускається суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз). У дво-, трикімнатних квартирах слід передбачати роздільні санвузли (ванна з умивальником і вбиральня з унітазом і умивальником). У чотири- і більше кімнатних квартирах повинно бути не менше двох сумішених санвузлів, кожен з яких має бути обладнаний унітазом (вбиральня з умивальником та унітазом і ванна кімната з ванною, умивальником та унітазом).

Мінімальні площі санвузлів та їх габаритні розміри:

• суміщений санвузол (обладнаний унітазом, ванною, умивальником, місцем для пральної машини) – 3,8 м², 1800х2100 мм;

• ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для пральної машини) – 3,3 м², 1800х1800 мм;

• туалет (обладнаний унітазом і умивальником) – 1,5 м², 1000х1500 мм;

• туалет (обладнаний унітазом без умивальника) – 1,2 м², 900х1300 мм.

Номенклатура залізобетонних санітарно-технічних кабін в різних варіантах виконання об’ємно-блокової конструкції наведена в таблиці 2.

Умовні графічні зображення елементів санітарно-технічних пристроїв та їх розміри, що рекомендуються для використання в курсовому проекті, наведені в табл. 3.

Ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не менше: кухні – 1800 мм; передпокою – 1500 мм; коридорів, які ведуть до житлових кімнат, – 1100 мм. В однокімнатних квартирах замість кухонь допускається передбачати кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами і влаштування в них примусової вентиляції.

В усіх житлових кімнатах і кухнях повинно бути природне освітлення, відношення площі світлового прорізу до площі підлоги приміщень приймається в межах 1:5...1:8. Допустиме відношення ширини та глибини приміщень 1:2...1:1, рекомендоване 1:1,25...1:1,75. Глибина житлових приміщень не повинна перебільшувати 6000 мм, а ширина не менше 2400 мм. В кожній квартирі, вище першого поверху, треба проектувати не менше ніж один балкон або лоджію.

Висота поверхів (відстань від підлоги до підлоги) приймається 2800 мм або 3000 мм, при висоті приміщення не менше 2500 мм. Висота підвальних і цокольних приміщень, а також технічних поверхів повинна бути не менше 1900 мм від підлоги до низу виступаючих конструкцій.

Таблиця 2

Номенклатура залізобетонних санітарно-технічних кабін

Загальний вид і варіант виконання кабіни		Марка	Основні розміри, мм			Вага, т
Ліві кабіни	Праві кабіни		L	b	h

Таблиця 3

Умовні графічні зображення санітарно-технічних пристроїв

При всіх зовнішніх входах до житлових будинків слід передбачати утеплені тамбури глибиною не менше як 1400 мм, обладнані дверима. Біля входів до багатоквартирних будинків допускається передбачати приміщення із санвузлом для чергового персоналу (консьєржа), комору для зберігання прибирального інвентарю.

Позначка підлоги приміщень при вході до будинку повинна бути вище позначки тротуару перед входом не менше ніж на 150 мм. А тому перед входом до житлового будинку передбачають вхідну площадку шириною не менше 1200 мм із одним, трьома або більше східцями. Над вхідною площадкою влаштовують козирок. Зовнішню стіну та перегородку вхідного утепленого тамбуру глибиною не менше 1400 мм обладнують вхідними двостулковими дверима шириною не менше 1200 мм, які відкриваються назовні.

Позначка низу віконних прорізів приміщень квартир перших поверхів, як правило, приймають не нижче за 1,8 м від планувальної позначки землі. При організації входу до будинку через сходову клітку, передбачають короткий цокольний марш, який повинен мати не менше чотирьох проступів і п’яти підйомів. Вхідні сходи мають дублюватися пандусами для пересування дитячих та інвалідних колясок.

Житлові будинки із позначкою підлоги верхнього поверху 11,2 м (п’ять поверхів і більше необхідно обладнувати сміттєпроводами. Схема влаштування сміттєпроводу наведена на рис. 6.

Рис. 6. Схема влаштування сміттєвидаляння:

1 – дефлектор; 2 – стовбур вентиляційного каналу; 3 – стовбур сміттєпроводу; 4 – приймальний клапан; 5 – водопровідний кран; 6 – шиберний пристрій; 7 – бункер; 8 – візок; 9 трап

Складовими частинами сміттєпроводу є: стовбур із приймальними клапанами, які розміщують на поверхових або міжповерхових площадках; вентиляційний стовбур із дефлектором, який виходить вище рівня покриття на 600 мм; камера сміттєвидаляння, в якій нижня частина сміттєпроводу перекривається шибером на висоті 1,2…2,0 м від рівня підлоги. Рівень підлоги камери сміттєвидаляння приймають близькими до рівня спланованої землі біля будівлі для зручності вивозу контейнера.

Стовбур сміттєпроводу виготовляють із азбестоцементних труб діаметром 400 мм, стики яких перекривають азбестоцементною муфтою та герметизують монтажною піною. У місці установки приймального клапану в трубі влаштовують проріз 300х600 мм, який підсилюється сталевими ободами, до яких приварені шпильки для закріплення кожуха клапана. Вентиляційний стовбур виконують із азбестоцементної труби з умовним проходом 300 мм та з’єднують із основним стовбуром з допомогою сталевого перехідного фланцю.

Камеру сміттєвидаляння, висотою не менше 1,95 м, розміщують безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу з підведенням до неї гарячої та холодної води, улаштування умивальника та трапа у підлозі. Сміттєзбірну камеру не допускається розташовувати під житловими кімнатами. Вона повинна мати самостійний вхід із дверима шириною 1200 мм, які відчиняються назовні, бути ізольованою від входу до будинку, вікон та літніх приміщень сусідніх квартир глухою стінкою. Біля вхідних дверей до камери сміттєвидалення влаштовують пандус для вивозу контейнера із сміттям. Приклад фрагменту плану першого поверху багатоповерхового житлового будинку наведено на рис. 7.

Рис 7. Фрагмент плану першого поверху дев’ятиповерхового житлового будинку