9. Проста модель безінерційної інфляції.

Розглянемо функцію надлишкового попиту і розкладемо її в малому околі точки макроекономічної рівноваги в ряд Тейлора. y(p)=y(0)+y`(0)+1/2y``(0), → y(p)=y(0)+y`(0)p,→y(p)=-y`(0)p→y(p)=-kp. Якщо припустити, що інфляція пропорційна величині різниці між агрегованим попитом і пропозицією, то найпростішу модель інфляції можна представити так: p`=-kp (1). Можна стверджувати, що в малому околі точки макроекономічної рівноваги існує тотожна відповідність між силою конкуренції і інфляцією. F=P`=-kp. Рівняння (1) є лінійним з розділеними змінними, розв’язавши його отримаємо dp/p=-kdt, lnp=-kt+c, p(t)=e^-ktp_0. Коли t→∞ p(t)→0 (рівноважний стан).

10. Взаємодія конкуренції і інфляції

Модель Кейгана використовує три основні економічні передумови. Економіка передбачається повністю конкурентною в тому сенсі, що ціни та інфляція містять всю інформацію про стан макроекономічної системи. Всі мікроагенти практично миттєво утилізують інформацію, що надходить до них в повному об’ємі і роблять безпомилкові передбачення на гранично короткі терміни. В такій ідеалізованій економіці ринки ефективні і всі суб’єкти господарюють раціонально. Звернимо увагу на ту обставину, що якщо ціни акумулюють всю інформацію для прийняття раціональних рішень, то доповнюючи інформація про власне виробництво в конкурентній економіці не потрібна. Покажемо це методом від протилежного.

Нехай мікроагент, що раціонально господарює в умовах повної конкуренції, будує свої передбачення на основі інформації про поточні ціни, інфляцію та стан виробництва в даний момент часу, яка представлена у простій моделі Філіпса: , де У – об’єм поточного реального доходу, наприклад, ВВП, а – об’єм потенційного доходу. В свою чергу модель Кейгана апроксимує рівність грошового попиту , де – співвідношення Фішера. В умовах повної конкуренції, яка забезпечує ефективне використання ресурсів, реальний дохід фіксується на рівні потенційного виробництва . В аналізі ринкової економіки, нехай і з недосконалою конкуренцією, акцент робиться на поняттях раціональності та ефективності, і визначенні умов, при яких вони адекватно описують ситуації на різних мікроринках, особливо на реальному ринку та ринку факторів виробництва.

Неповнота конкуренції в перехідній економіці є причиною того, що в системах перехідного типу ціни не акумулюють всю інформацію, яка достатня для прийняття раціональних рішень. Мікроагентам, що раціонально господарюють в перехідній економіці, потрібен додатковий «шмат» інформації неринкового характеру, що відображає умови виробництва.