4. Чисельність населення та його освіченість

Чисельність та освіченість населення є одним з чинників економічного зростання. Швидке зростання населення знижує зростання заощаджень і накопичень, збільшує зростання робочої сили і утрудняє її використання, знижує якість трудових ресурсів за рахунок зниження рівня витрат на освіту та охорону здоров'я, послаблює технічні нововведення, скорочує обсяг ресурсів на одну людину і зрештою уповільнює зростання ВВП на душу населення. Інший підхід полягає в тому, що демографічні чинники виступають функцією соціального і економічного розвитку. А. Сміт вважав, що збільшення населення може прискорювати економічний розвиток, сприяючи технічним нововведенням. Багатство може вести до збільшення числа дітей, але використання їх праці може перекривати витрати на їх утримання та виховання. Разом з тим заможні люди схильні мати менше дітей, в той час як бідність часто супроводжується не тільки високою народжуваністю, але і високою смертністю. При оцінці демографічної ситуації в світі, впливу зростання населення на економічний стан в тій чи іншій країні важливе значення мають не тільки загальна чисельність і приріст населення, але і його вікова структура - розподіл на працездатні групи, дітей і пенсіонерів, а точніше, зміни у віковій структурі населення. Світова демографічна ситуація свідчить, що причиною різкого збільшення зростання населення є зниження смертності в менш розвинених країнах, хоча рівень народжуваності знизився. Різке зниження смертності - минуще явище, відповідно в довгостроковій перспективі зростання населення також знизиться, що призведе до змін у структурі населення і в рівні демографічного навантаження. Збільшиться частка трудових віків, а число дотрудовой віків скоротиться, потім збільшиться частка літніх. Значне зменшення демографічного навантаження збільшить ВВП на душу населення, зросте норма заощаджень, тому що відбудеться підвищення частки дорослої робочої сили.

Нині вважається аксіомою, що чим вище рівень освіти в країні, тим краще розвивається її економіка, нижче безробіття і вища тривалість життя. Крім того, хороша освіта населення позитивно впливає і на інші сфери життя суспільства, наприклад, на якість державного управління. Однак освіта не є "абсолютною зброєю", здатним вирішити всі економічні проблеми. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, все більше людей отримують вищу освіту. Чим вище частка освічених людей в чисельності населення країни, тим вищі темпи економічного зростання. Збільшення асигнувань на освіту на 1% веде до збільшення валового внутрішнього продукту країни на 0.35%. Благотворний вплив освіти відчувають лише країни, де населення, в цілому, малограмотно. Проте в "освічених" країнах більше освіти зовсім не означає автоматичного зростання економіки. Одна з причин цього полягає в тому, що на отримання освіти витрачається занадто багато часу і сил. У силу цього люди, яких можна вважати "творцями ідей", витрачають енергію на зубріння, а не на винахідництво. Зростання числа освічених людей породжує ще одну проблему - дуже багато випускників вузів виявляють, що отримані ними професії не затребувані на ринку. Таким чином, можна вважати, що левова частка часу, грошей і сил була ними витрачена даремно.

Аналіз базових статистичних показників, які характеризують освітній потенціал населення та його динаміку в Україні:

1.Рівень грамотності населення (до неграмотних зараховують тих, хто не вміє читати й писати, Всеукраїнський перепис населення 2001 р. виявив 0,49% населення неписьменних, включаючи 14 960 осіб віком від 10 до 19 років). 2.Рівень охоплення дітей та молоді навчанням у навчальних закладах певного рівня у відповідних вікових групах (який має тенденцію до екстенсивного (подовження термінів навчання) та інтенсивного (підвищення інформаційно-комунікативного насичення) зростання. 3.Рівень розвитку вищої освіти,4.Рівень освіти молоді, яка вперше виходить на ринок праці 5. Структура населення за рівнями освіти (Якщо у 1959 р. частка осіб, які мали будь-який рівень освіти, становила до всіх, хто старший за десять років, 67,24%, то в 2001 р. вона вже досягла 93,8%.) 6. Суспільна економічна ефективність зростання рівня освіти населення (Сам процес формування та розвитку людського капіталу стає все більш дорогим. Сьогодні він формується за рахунок державних та корпоративних соціальних фондів, а також безпосередньо із сімейних бюджетів населення.