- •1. Особливості побудови макроекономічних моделей.
- •2. Основні показники макроекономічного аналізу.
- •3. Суть економічного зростання та фактори що його визначають
- •4. Чисельність населення та його освіченість
- •5. Макростратегії держави при регулюванні економічного зростання.
- •6. Проста нелінійна модель динаміки виробництва
- •7. Проста модель дослідження інфляції ї безробіття
- •8. Модель оптимального вибору між інфляцією і безробіттям
- •9. Проста модель безінерційної інфляції.
- •10. Взаємодія конкуренції і інфляції
- •11. Фінансування консолідованого бюджету
- •12. Визначення функції потенціалу системи та її поведінка
- •13. Формальне визначення цін і інфляції
- •14. Модель з постійною часткою первинного дефіциту у ввп
- •15. Динаміка державного боргу і сеньоражу. Рівняння динаміки суспільного боргу.
- •16. Класична макроекономічна модель ринкової економіки
- •17. Фінансування консолідованого бюджету
- •18. Модель Вальраса
- •19. Модель Ерроу-Дебре
- •20. Модель Еванса
- •21. Основні положення класичної моделі ринкової економіки
- •22. Ринок грошей
- •23. Ринок праці
- •24. Ринок товарів
- •25. Класична модель ринкової економіки
- •26. Взаємодія гроші- дохід
- •27. Інфляція
- •28. Математичне моделювання інфляційних процесів
- •29. Модель Солоу в абсолютних показниках
- •30. Аналіз моделі Солоу
- •31. Аналіз впливу фондоозброєності на економічний ріст
- •32. Моделювання системи державного регулювання економіки
- •33. Функціонування підсистеми Виробництво
- •34. Функціонування підсистеми Споживання
- •35. Функціонування підсистеми Експорт- Імпорт
- •36. Павутиноподібна модель ринкової рівноваги
- •37. Процес формування попиту та пропозиції
- •38. Моделі рівноваги з гарантованими доходами
- •39. Функціонування підсистеми Інвестиції
- •40. Функціонування підсистеми Бюджет
- •41. Моделювання державного впливу на перерозподіл податків
3. Суть економічного зростання та фактори що його визначають
У загальному випадку під економічним зростанням розуміють зростання сукупного випуску країни за певний період часу. Оскільки нині основним вимірювачем сукупного випуску с показник реального ВВП, економічне зростання, як правило, розглядають як зростання реального ВВП. Ще один підхід до економічного зростання полягає у його розгляді у розрізі зростання реального ВВП у розрахунку на душу населення. Використання показника реального ВВП у розрахунку на душу населення дозволяє зіставляти рівні економічного розвитку різних країн, а також рівні економічного розвитку тієї самої країни в різні роки, виключивши при цьому вплив на результати господарювання такого фактора, як зміни в чисельності її населення. Економічне зростання вимірюється річними темпами у відсотках:
Самі по собі високі темпи економічного зростання не можна розглядати як свідчення високого рівня економічного розвитку тих країн, які їх демонструють. Інколи такі темпи екон.зростання впродовж певного періоду часу можуть демонструвати країни якраз з невисоким рівнем розвитку економіки, як, наприклад, деякі пострадянські країни після завершення в них стабілізаційного періоду.
Економічне зростання, незважаючи на його визначальну роль у забезпеченні вростання добробуту суспільства, може породжувати низку негативних побічних ефектів, серед яких найбільш значущими є такі.
1.Забруднення навколишнього середовища. Разом із зростанням масштабів промислового в-цтва нерідко зростають й масштаби шкоди, яка завдається промисловими викидами довкіллю.
2.Здійснюване на основі технологічного прогресу екон.зрост. супроводжується заміщенням праці капіталом, що за певних обставин може призводити до зниження рівня зайнятості.
3.Економічне зростання у промислово розвинутих країнах, поглинаючи все більше сировини і посилюючи їх гегемонію на світових ринках продуктів, може стримувати економічне зростання в тих країнах, де воно є умовою виживання.
4.Економічне зростання, що ґрунтується на надмірній експлуатації природних ресурсів країни, погіршує умови господарювання майбутніх поколінь.
Економічне зростання може розглядатися в різних аспектах, й зокрема як результат ефективного використання зростаючого виробничого потенціалу країни. За такого підходу всі фактори економічного зростання можна поділити на дві групи: групу факторів, які визначають рівень виробничого потенціалу країни, та групу факторів, які забезпечують його ефективне використання. До складу першої групи факторів економічного зростання входять: кількість та якість природних ресурсів; кількість та якість трудових ресурсів; кількість та якість капіталу; технології.
Збільшення та якісне поліпшення капіталу, трудових ресурсів, а також удосконалення технологій мають своїм наслідком зростання виробничого потенціалу країни. Але для того щоб більш високий виробничий потенціал країни знайшов своє втілення у збільшенні обсягів виробництва товарів та послуг, необхідно, аби, крім того, були забезпечені: - повна зайнятість усіх наявних, в тому числі й додаткових, економічних ресурсів, і максимальна віддача віл них. Виконання цих двох умов і означатиме, що зростаючий виробничий потенціал країни використовується ефективно. Якщо ж зазначені умови не виконуватимуться, то більш високий виробничий потенціал країни так і залишатиметься лише потенціалом, а фактичний обсяг виробництва буде меншим за максимально можливий.
Залежність сукупного випуску від витрат факторів виробництва [іерідко описують за допомогою виробничої функції: Q=AF(K,L,N),
де Q — загальний обсяг виробництва; А — змінна, яка відображає ефективність виробничих технологій;
F — виробнича функція; К — обсяг використаного в процесі виробництва капіталу:
L — кількість застосованої в процесі виробництва праці;
N — обсяг використаних у процесі виробництва природних ресурсів.
Виробнича функція показує, що у разі зростання витрат факторів виробництва зростатиме й сукупний випуск. При цьому те, якою мірою збільшуватиметься загальний обсяг виробництва товарів та послуг, залежить від того, які технології використовуватимуть в процесі їх виробництва.
