40. Функціонування підсистеми Бюджет

Дана підсистема складається з податкових надходжень (Т) та державних витрат (G), які можна обчислити за наступними формулами:

Де податок, що збирається незалежно від розвитку економіки; податкові ставки; база для і-ої податкової ставки; обсяг державних інвестицій; обсяг державного споживання; обсяг державних трансферів; відсоткова ставка по держ.боргу, відповідно відсотки по державному боргу.

Дефіцит (профіцит) бюджету розраховується як: . При цьому з’являється необхідність введення обмежень за державним дефіцитом, якщо він наявний. Це пов’язано з тим, що основним регулятором росту економіки є державні інвестиції, що входять у видаткову частину державного бюджету, і надмірне зловживання якими призводить не лише до зростання інфляції, але і до девальвації національної валюти та зростання державного боргу (при фінансуванні дефіциту за рахунок позикових запасів) в середньостроковому періоді. Тож отриманий дефіцит порівнюємо із заданим граничним .Якщо він не перевищує границі, то державні витрати залишаються на цьому ж рівні, у протилежному випадку необхідно зменшити державні видатки ( шляхом зменшення обсягів державних інвестицій або пропорційно до усіх статтей державних витрат). Отримане значення знову порівнюємо із граничним і якщо воно перевищує граничне значення, то розглядаємо питання фінансування дефіциту бюджету:

; ,

Де величина позики. Проте отримання позик у запланованому обсязі не є дуже ймовірним, тому значення необхідно змінити відповідно рівню розвитку економіки:

Де реальний і потенційний ВНП країни. Введемо також запізнення, характерне для одержання позики у світовому співтоваристві:

Де , вагові коефіцієнти, що виражають запізнення. В результаті отримаємо скоригований дефіцит бюджету:

41. Моделювання державного впливу на перерозподіл податків

Збалансований стан трисекторної економіки в сталому режимі описується наступними натурально-вартісними балансами у розрахунку на одного зайнятого у виробничій сфері:

1)Баланс розподілу інвестицій: ;

2)Матеріальний баланс: ;

3)Баланс доходів і витрат матеріального сектору: ;

4)Баланс доходів і витрат фондоутворюючого с-pу: ;

5)Баланс попиту і пропозиції на предмети вжитку: ,

Де частка і-го сектору у розподілі інвестицій; ціна і випуск продукції і-го сектору, які розраховані на одного зайнятого у виробничій сфері; коефіцієнт прямих матеріальних затрат і-го сектору; ставка податку на продукцію і-го сектору.

У вартісних балансах використані ставки податку на одиницю продукції . Тоді розрахункова ставка податку на 1 зайнятого по секторах становитиме:

Де відповідно випуск продукції та число зайнятих в і-ому секторі; загальне число зайнятих у виробничій сфері. При цьому випуск задається як лінійно-однорідна виробнича функція , де основні виробничі фонди і-го сектору. Тоді загальний обсяг збору податків: . Середній збір податків на одного зайнятого:

Керуючий вплив держави в податковій політиці полягає у зміні податкових ставок від початкових значень до нових значень . Далі прирости розглядатимемо як нескінченно малі, тобто у формі диференціалів . Тоді:

1)Псевдоприріст податкового тягаря на одного зайнятого назив. його приріст за рахунок приростів податкових ставок при початкових питомих випусках: ;

2)Базисприростом податкового тягаря на одного зайнятого назив. його приріст за рахунок зміни випусків при незмінних подат.ставках: ;

3)Неттоприростом називається дійсний приріст надходжень податків у бюджет у розрахунку на одного зайнятого і розраховується як: . При цьому можливі наступні випадки:а) посилення податкового тягаря; b) ослаблення податкового тягаря; c) перерозподіл податкового тягаря.

В залежності від функції прибутку фірми реакція на зміну податкової ставки може бути неоднозначною, що пов’язано з ефектом системи (в трьохсекторній збалансованій економіці кожен сектор виробляє продукцію відповідно до попиту).