35. Функціонування підсистеми Експорт- Імпорт

Для побудови моделі торгового балансу приймемо додатково наступні положення:

- експорт та імпорт збільшуються пропорційно валовому національному продукту;

- з розвитком економіки імпорт товарів і послуг має тенденцію до скорочення, через появу аналогічних товарів власного виробництва;

- з наближенням економіки до її потенційного рівня зростає обсяг експорту.

Математичним втіленням усіх цих положень є наступна модель торгового балансу: , де X_т - експорт; К_е - коефіцієнт пропорційності експорту та валового національного продукту; К_rе - коефіцієнт приросту експорту, обумовлений розвитком економіки;

І_т - імпорт; Кі - коефіцієнт пропорційності імпорту та валового національного продукту;

К_rі - коефіцієнт пропорційності рівня падіння імпорту, обумовлений розвитком економіки.

Коефіцієнти пропорційності К_е, K_i можна визначити, використовуючи тариф К_t4:

де к_е, к_i - параметри, які необхідно визначити статистично з рівностей (1) та (2), попередньо підставивши в які відповідно (3) та (4).

Дані з цієї моделі можуть бути потім використані в інших підсистемах.

36. Павутиноподібна модель ринкової рівноваги

Досягнення рівноваги – це процес, що залежить від часу, опис якого здійснюється за допомогою динамічних моделей. Однією з найпростіших динамічних моделей ціноутворення є «павутиноподібна» модель, де продавці розробляють свою цінову стратегію, базуючись на минулому періоді.

Нехай продавці вважають, що в наступному періоді ціни, за якими вони реалізовували продукцію в попередньому періоді, залишаються незмінними. Тобто обсяг пропозиції у t-му поточному періоді залежить від ціни попереднього періоду (t-1):

Розглянемо графічно проблему досягнення рівноваги:

Лінія попиту D відображає ситуацію поточного періоду: споживач знає, скільки за такою ціною він хоче купити сьогодні, тобто:

Нехай ціна в попередньому періоді була рівна . Фірма приймає ціну для наступного поточного періоду і виробляє згідно ліній пропозиції . Але споживчі за такою ціною згодні придбати тільки , а вони куплять за ціною . Рух до рівноважної точки став результативним, тому що нахил кривої пропозиції більший за нахил кривої попиту. У зворотному випадку рівновага може бути і не досягнутою.

Найкращий приклад «павутино подібної» моделі – це сезонне виробництво, коли виробництво певного блага вимагає досить тривалого часу. Так, фермер, не знає яким буде врожай і його ціна в період реалізації, тому обсяг своєї пропозиції визначає ціною попереднього періоду.

«Павутиння » може плестися не «ЗА», а « ПРОТИ» годинникової стрілки у випадку, коли виробники наперед визначають не обсяг виробництва, а ціну реалізації.