- •1. Особливості побудови макроекономічних моделей.
- •2. Основні показники макроекономічного аналізу.
- •3. Суть економічного зростання та фактори що його визначають
- •4. Чисельність населення та його освіченість
- •5. Макростратегії держави при регулюванні економічного зростання.
- •6. Проста нелінійна модель динаміки виробництва
- •7. Проста модель дослідження інфляції ї безробіття
- •8. Модель оптимального вибору між інфляцією і безробіттям
- •9. Проста модель безінерційної інфляції.
- •10. Взаємодія конкуренції і інфляції
- •11. Фінансування консолідованого бюджету
- •12. Визначення функції потенціалу системи та її поведінка
- •13. Формальне визначення цін і інфляції
- •14. Модель з постійною часткою первинного дефіциту у ввп
- •15. Динаміка державного боргу і сеньоражу. Рівняння динаміки суспільного боргу.
- •16. Класична макроекономічна модель ринкової економіки
- •17. Фінансування консолідованого бюджету
- •18. Модель Вальраса
- •19. Модель Ерроу-Дебре
- •20. Модель Еванса
- •21. Основні положення класичної моделі ринкової економіки
- •22. Ринок грошей
- •23. Ринок праці
- •24. Ринок товарів
- •25. Класична модель ринкової економіки
- •26. Взаємодія гроші- дохід
- •27. Інфляція
- •28. Математичне моделювання інфляційних процесів
- •29. Модель Солоу в абсолютних показниках
- •30. Аналіз моделі Солоу
- •31. Аналіз впливу фондоозброєності на економічний ріст
- •32. Моделювання системи державного регулювання економіки
- •33. Функціонування підсистеми Виробництво
- •34. Функціонування підсистеми Споживання
- •35. Функціонування підсистеми Експорт- Імпорт
- •36. Павутиноподібна модель ринкової рівноваги
- •37. Процес формування попиту та пропозиції
- •38. Моделі рівноваги з гарантованими доходами
- •39. Функціонування підсистеми Інвестиції
- •40. Функціонування підсистеми Бюджет
- •41. Моделювання державного впливу на перерозподіл податків
32. Моделювання системи державного регулювання економіки
Для побудови системи моделювання державного регулювання економічних процесів доцільно виділити основні вимоги, які ця система повинна задовільняти:
- система моделювання повинна містити в собі всю множину основних макроекономічних показників;
- модель, що використовується як основа цієї системи повинна відображати всі основні залежності в економіці;
- вихідними змінними можуть бути тільки макроекономічні показники, які безпосередньо регулює уряд, так звані інструменти держаного втручання в економіку;
- система повинна давати конкретні рекомендації державного регулювання.
Можливі економічні ситуації та їх характеристика:
1.Пдійом: Характеризується ростом ВНП до рівня, близького до потенційного ВНП, тобто ∆Q>0 i Q → Qp . Беробіття в цей час скорочується і змінюється до природного рівня, тобто до структурованого безробіття ( ∆U < 0 , U → Ue ). Податки при цьому починають зростати з низького ріаня ( ∆T>0 , але зміна невелика). Інфляція також починає зростати повільними темпами (∆inf > 0).
2.Бум: Характеризується стабільним рівнем ВНП, що дорівнює потенційному ВНП, тобто ∆Q=0 i Q=Qp. Безробіття в цей час досягає природного рівня, тобто рівня структурного безробіття (∆U = 0 , U = Ue ). Податки без цього починають різко зростати ( ∆T > 0 , але зміна значна). Інфляція також починає зростати швидкими темпами (∆inf > 0).
3.Спад: Характеризується зниженням внп, тобто ∆Q<0 i Q<Qp . Безробіття в цей час повинно зростати, тобто незначно перевищує рівень структурного безробіття ( ∆U>0, U>Ue ). Податки при цьому досягають максимуму ( ∆T=0 ). Інфляція досягає на цій стадії свого апогею (∆inf = 0).
4.Криза: Характеризується подальшим зниженням ВНП, але значно повільнішими темпами, тобто ∆Q<0 i Q<<Qp . Безробіття в цей час досить сильно зростає і продовжує зростати, але вже значно слабшими темпами ( ∆U>0, U>>Ue ). Податки при цому починають різко знижуватися ( ∆T<0, і зміна значна). Інфляція починає падати помірними темпами ( ∆inf<0 ).
5. Депресія: Характеризується стабілізацією ВНП на досить низькому рівні, тобто ∆Q=0 i Q<<Qp. Безробыття в цей час досягаэ максимального значення (∆U = 0 , U >> Ue ). Податки при цьому починають знижуватись ( ∆T<0, але зміна незначна ). Інфляція переходить у дефляцію (∆inf < 0). 6. Пожвавлення: Характеризується незначним приростом ВНП і низьким рівнем виробництва, тобто
Q>0 i Q<<Qp. Безробіття починає скорочуватися (∆U > 0 , U >> Ue). Податки досягають свого мінімального рівня (∆T = 0). Інфляція виходить на нульовий рівень ( ∆inf=0 ).
Валовий національний продукт.
Цей показник може змінюватись в рамках від 0 до Qp, де останній показник – це потенційний обсяг виробництва при повній занятості. Для визначення цього показника необхідно на підставі статистичних даних визначити параметри модулі виробничої ф-кції Кобба-Дугласа:
Q=AKAKLAl , де A, Ak, Al – параметри виробничої ф-кції, L i K – зайняте населення і загальний капітал.
Використовуючи знайдені параметри виробничої функції, потенційний ВНП (Qp) розраховуэться як ВНП при повній зайнятості, де Lp – це загальна чисельність трудового населення, а Кр – капітал, наявний у розпорядженні підприємств всієї країни. У такий спосіб потенційний ВНП розраховується за формулою: Qр=AKрAKLрAl . Використовуючи знайдене значення Qp, визначимо нормований показник рівня розвитку виробництва, який змінюється від 0 до 1: Qn = Q / Qp.
Рівень безробіття. Цей показник може, теоретично, змінюватися від Ue до Lp, тобто від розміру структурного безробіття до Lp - розміру, коли безробітними є все працездатне населення.
Розглянемо
наступний нормований показник:
де U
– поточний
рівень безробіття. Показник Un
– це нормований показник, що змінюэться
аналогічно показнику Qn
,
тобто їхні екстремуми збігаються і при
підході економіки до піку обидва ці
показники набагато менші за одиницю.
Податкові надходження. Рівень інфляції.
Поведінка двох інших показників не зовсім відповідає тенденціям поведінки економічного циклу, вірніше відповідає але з певним невідомим лагом. Це обумовлено тим, що осяг податкових надходженя та ріень інфляції частково регулюється державою.
