- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.
- •2. Наукознавство та його розвиток.
- •3. Структура і класифікація наук.
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самостійної роботи
- •1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.
- •2. Науково-дослідницька діяльність студентів.
- •3. Підготовка наукових кадрів.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Поняття про методологію, методику та методи наукового дослідження.
- •2. Загальнонаукова та конкретнонаукова методологія.
- •4. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів. Логічні закони та правила).
- •2. Аналіз і синтез.
- •Методи теоретичного дослідження
- •5. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Сутність та основні етапи організації дослідницької роботи.
- •Основні комплексні програми економічних досліджень
- •(Цикл сучасної науки)
- •Загальна схема наукового дослідження
- •2. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження. Вибір і затвердження теми.
- •Види тем
- •Напрямки тем наукових досліджень
- •Критерії теми
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Рівні наукової новизни результатів наукової праці.
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Формулювання назви наукової праці
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •4. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Впровадження та ефективність наукових досліджень.
- •Варіант оцінних систем
- •Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень
- •Можливі результати теоретично-експериментального аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Роль інформації у наукових дослідженнях.
- •2. Джерела науково-технічної інформації.
- •3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
- •4. Збір і аналіз наукової інформації.
- •1. Види і форми науково-дослідної роботи.
- •2. Організація та послідовність виконання науково-дослідної роботи студентів, магістрів і аспірантів.
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації.
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми.
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Актуальність дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •3. Рецензія та рецензування робіт.
- •2 Правила оформлення роботи
- •3 Вимоги до структурних елементів роботи
- •(Дивись методичку щодо оформлення курсових і дипломних робіт)
Запитання для самоконтролю
1. У чому полягає сутність науково-дослідницької роботи?
2. Які основні етапи науково-дослідницької роботи?
3. Як правильно обрати тему наукового дослідження?
4. Які критерії визначення актуальності теми дослідження?
5. Які рівні наукової новизни існують?
6. Як визначити мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження?
7. У чому полягає системний підхід до наукових досліджень?
8. Що таке ефективність наукових досліджень?
Література:
[1; с. 148-157]
[3; c. 16-20; 26-34]
Лекція 5
Інформаційне забезпечення наукових досліджень
План:
1. Роль інформації у наукових дослідженнях
2. Джерела науково-технічної інформації.
3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
Питання для самостійної роботи:
Збір та аналіз наукової інформації
Методи збору фактичних матеріалів: виписки, анотації, конспекти. Правила і способи їх складання.
Література:
[1; с. 170 –172]
Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів: Підручник. – К.: Вікар, 2003, - 328 с. (Вища освіта ХХІ століття), с. 210-216, 238-268.
1. Роль інформації у наукових дослідженнях.
Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання.
Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% – від інтуїції.
Інформація – це певні відомості про об’єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри, якість і стан.
Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорій, гіпотез.
Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку. Отримання, поширення й використання інформації – це суттєвий вплив на розвиток науки.
Наукова інформація поширюється в часі і просторі за певними каналами, засобами, методами.
Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників дослідження в процесі наукової комунікації з питань, що належать до їх наукових інтересів.
Наукова комунікація заснована на контактах людей, обумовлених проведення наукових досліджень.
Розрізняють наступні види контактів наукової комунікації:
робітник – між вченими одного наукового підрозділу (НДІ, лабораторії, відділу, кафедри);
інформаційний прямий – на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах;
інформаційний непрямий – переписка, обмін публікаціями;
інформаційний опосередкований – через спеціальну наукову літературу, радіо, телебачення, кіно.
Звичайна форма спілкування студентів, аспірантів, викладачів у сфері наукової інформації твориться на опосередкованому інформаційному контакті, що передбачає використання принципів інформатики – науки, що вивчає будову і загальні властивості наукової інформації, закономірності її створення, перетворення, передачі й використання в різних галузях діяльності людини. Усі види написаних наукових праць інформатика розглядає як наукові документи, що розрізняють за змістом і особливостями узагальненнями інформації.
Інформація – це сукупність будь яких відомостей, даних про стан або зміну явищ і об’єктів реального світу.
Для цілей інформування дані про економічні процеси перетворюються в інформаційні сукупності відповідно до мети дослідження.
За ступенем наукової новизни інформацію в наукових дослідженнях підрозділяють на:
Нову, що відбиває новизну запропонованого вирішення теоретичного або практичного завдання (наприклад, розробка проекту – положення за нормативним методом планування й обліку витрат на виробництво продукції, заснованого на виявлення відхилень від діючих норм витрат);
Релевантну, котра раніше містилася в аналогах, тобто прототипі (використання методичних вказівок з класифікації витрат виробництва, відображенню їх на рахунках бухгалтерського обліку).