
- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.
- •2. Наукознавство та його розвиток.
- •3. Структура і класифікація наук.
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самостійної роботи
- •1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.
- •2. Науково-дослідницька діяльність студентів.
- •3. Підготовка наукових кадрів.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Поняття про методологію, методику та методи наукового дослідження.
- •2. Загальнонаукова та конкретнонаукова методологія.
- •4. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів. Логічні закони та правила).
- •2. Аналіз і синтез.
- •Методи теоретичного дослідження
- •5. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Сутність та основні етапи організації дослідницької роботи.
- •Основні комплексні програми економічних досліджень
- •(Цикл сучасної науки)
- •Загальна схема наукового дослідження
- •2. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження. Вибір і затвердження теми.
- •Види тем
- •Напрямки тем наукових досліджень
- •Критерії теми
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Рівні наукової новизни результатів наукової праці.
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Формулювання назви наукової праці
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •4. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Впровадження та ефективність наукових досліджень.
- •Варіант оцінних систем
- •Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень
- •Можливі результати теоретично-експериментального аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Роль інформації у наукових дослідженнях.
- •2. Джерела науково-технічної інформації.
- •3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
- •4. Збір і аналіз наукової інформації.
- •1. Види і форми науково-дослідної роботи.
- •2. Організація та послідовність виконання науково-дослідної роботи студентів, магістрів і аспірантів.
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації.
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми.
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Актуальність дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •3. Рецензія та рецензування робіт.
- •2 Правила оформлення роботи
- •3 Вимоги до структурних елементів роботи
- •(Дивись методичку щодо оформлення курсових і дипломних робіт)
Об’єкт і предмет дослідження
Згідно із сучасними вимогами ВАК України формування об’єкта і предмета дослідження не є обов’язковим елементом дисертаційного дослідження. Однак досвід показує, що нечітке уявлення про об’єкт і предмет дослідження зумовлює довільне тлумачення проблеми, стихійність при зборі наукових фактів.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення, у разі, коли цю частину об’єктивної реальності обирають темою дослідження, вона стає предметом дослідження.
Предмет – це, що міститься в межах об’єкта.
Предмет дослідження – це теоретичне відтворення об’єктивної дійсності, тих суттєвих зв’язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній темі, є головним, визначальним для конкретного дослідження.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага здобувача, саме предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка зазначена на титульному аркуші як її назва. Об’єкт та предмет дослідження обов’язково мають бути новими.
Тема, об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження перебувають у нерозривному зв’язку, у своїй сукупності вони зумовлюють зміст положень, що виносяться здобувачем на захист, висновків і рекомендацій наукової праці. Тут можна простежити таку закономірність.
Якщо для формулювання назви дисертації має велике значення об’єкт дослідження і кінцевий результат, то для визначення мети дослідження, крім того, має значення такий елемент, як шлях досягнення кінцевого результату, про який не йдеться у формулюванні теми.
Наукова праця повинна містити наукові результати.
Науковий результат – це кінцевий підсумок, що завершує наукове дослідження. Він повинен відповідати вимогам наукової новизни, достовірної і практичної значущості.
Науковий результат – це творчий продукт окремого розділу і наукової праці в цілому. Суть наукового результату повинна бути сформульована в коротких висновках до наукової праці.
4. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Впровадження та ефективність наукових досліджень.
Наступним етапом розробки теми є впровадження результатів дослідження у виробництво і визначення їх дійсної економічної ефективності.
Впровадження фундаментальних і прикладних наукових досліджень у виробництво здійснюється через розробки, проведені, як правило, у дослідно-конструкторському бюро, проектних організаціях, досвідчених заводах і майстернях.
Ефективність наукових досліджень – це зниження затрат на виробництво продукції тієї галузі, де впроваджують закінчені науково-дослідницькі роботи і дослідно-конструкторські розробки (НДР і ДКР).
Основні види ефективності наукових досліджень:
економічна ефективність – ріст національного доходу, підйом продуктивності праці, якість продукції, зниження затрат на наукові дослідження;
соціально-економічна ефективність – ліквідація тяжкої праці, покращення санітарно-гігієнічних умов праці, очищення навколишнього середовища;
укріплення обороноздатності країни;
престиж вітчизняної науки.
Оцінка народногосподарської необхідності розробки тем визначається розрахунком критерію економічної ефективності.
КЭ = ЭП/ЗП,
ЭП – передбачуваний економічний ефект
ЗП – витрати на наукове дослідження.
Чим > коефіцієнт, тим ефективніша тема і вище її природно-господарська ефективність.
У неї вона коливається від 2 до 10 грн. на 1 грн. витрат.
Однак критерієм КЭ не враховується об'єм упровадженої продукції, період упровадження, тому більш ефективним є критерій, що обчислюються по формулі:
КЭ = СГ √Т/ ЗО,
СГ – вартість продукції за рік після освоєння і впровадження у виробництво
Т – тривалість упровадження, в роках
ЗО – загальні витрати на виконання наукового дослідження
В останні роки при виборі тем усе частіше застосовувалися методи експертних оцінок.
Суть цих методів в тому, що планування теми оцінюють спеціалісти – експерти. Кожному експерту видається оцінювальна бальна шкала, за допомогою якої він установлює бали по темі (таблиця)
Результати оброблюються різними методами. Найбільш простий – метод максимального бала – віддається перевага тій темі, яка набирає найбільший сумарний бал.
Тема є перспективною, якщо сума балів позитивна.
Таблиця