
- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.
- •2. Наукознавство та його розвиток.
- •3. Структура і класифікація наук.
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самостійної роботи
- •1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.
- •2. Науково-дослідницька діяльність студентів.
- •3. Підготовка наукових кадрів.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Поняття про методологію, методику та методи наукового дослідження.
- •2. Загальнонаукова та конкретнонаукова методологія.
- •4. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів. Логічні закони та правила).
- •2. Аналіз і синтез.
- •Методи теоретичного дослідження
- •5. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Сутність та основні етапи організації дослідницької роботи.
- •Основні комплексні програми економічних досліджень
- •(Цикл сучасної науки)
- •Загальна схема наукового дослідження
- •2. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження. Вибір і затвердження теми.
- •Види тем
- •Напрямки тем наукових досліджень
- •Критерії теми
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Рівні наукової новизни результатів наукової праці.
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Формулювання назви наукової праці
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •4. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Впровадження та ефективність наукових досліджень.
- •Варіант оцінних систем
- •Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень
- •Можливі результати теоретично-експериментального аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Роль інформації у наукових дослідженнях.
- •2. Джерела науково-технічної інформації.
- •3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
- •4. Збір і аналіз наукової інформації.
- •1. Види і форми науково-дослідної роботи.
- •2. Організація та послідовність виконання науково-дослідної роботи студентів, магістрів і аспірантів.
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації.
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми.
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Актуальність дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •3. Рецензія та рецензування робіт.
- •2 Правила оформлення роботи
- •3 Вимоги до структурних елементів роботи
- •(Дивись методичку щодо оформлення курсових і дипломних робіт)
Наукова новизна одержаних результатів
Важливою кваліфікаційною ознакою наукової роботи є наукова новизна одержаних результатів.
Наукова новизна не повинна зводитися до простого переліку встановлених фактів, ідей, закономірностей, вона має розкривати головну наукову концепцію автора, давати наукове пояснення його досліджень у новому якісному й кількісному аспектах (розвиток відомих ідей, відкриття нових законів, явищ, закономірностей, наукове обґрунтування нових методів розрахунку, вимірювань, технічних рішень та ін.).
Питання новизни є одним із дискусійних і складних як при захисті дисертації, так і при опублікуванні статті. Тому кожний здобувач повинен уміти визначити новизну свого наукового результату, особистий внесок у збагачення знань.
Виділяють три рівні наукової новизни результатів наукової праці:
Рівні наукової новизни результатів наукової праці.
перетворення відомих даних, докорінна їх зміна.
розширення, доповнення відомих даних.
уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об’єктів систем.
Перший рівень характеризується принципово новими в даній галузі знаннями, які не доповнюють відомі положення, а являють собою наукове відкриття. На цьому рівні розрізняють два варіанта новизни:
дискусійно-гіпотетичну новизну;
загальновизнану.
У першому випадку нові результати ще недостатньо доведено. Цього слід уникати. У другому – висновки науково-обґрунтовані, достатньо-конкретні.
На другому рівні передбачається, що новий результат розширює або доповнює відомі теоретичні чи практичні положення, вносить у них нові елементи, доповнює значення в даній галузі без зміни їх суті.
На третьому рівні новий результат конкретизує, уточнює відомі положення, що мають допоміжне значення. На цьому рівні відомий метод, прийом може бути конкретизовано і поширено на новий клас об’єктів, систем, явищ.
Наукова робота повинна відповідати першому або другому рівню, інакше виникатимуть сумніви щодо її наукової новизни.
Наукова новизна одержаних результатів є обов’язковим елементом вступу та основним критерієм оцінки наукової роботи. В ній подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто.
Тут необхідно:
виявити відмінність одержаних результатів від відомих раніше,
описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку).
Для багатьох дисциплін наукова новизна виявляється в теоретичних положеннях, які вперше сформульовані і змістовно обґрунтовані; методичних рекомендаціях, які впроваджено в практику і які суттєво впливають на досягнення нових соціально-економічних результатів.
Наукова новизна історичних досліджень полягає у введенні до наукового обігу нових наукових джерел, які не використовувалися раніше, у визначенні генезису розвитку тієї чи іншої науки.
Типові помилки при визначенні наукової новизни
Новизна підмінюється актуальністю теми, її практичною і теоретичною значущістю.
У роботі стверджується, що дане питання вивчається вперше, однак це не відповідає дійсності (краще: в такому аспекті, в таких умовах раніше не розглядалося).
Висновки до розділу мають характер констатації і є самоочевидними твердженнями, які не потребують доказу.
Немає зв’язку між отриманими раніше і новими результатами (спадкоємності).