
- •Курсова робота
- •Адміністративне право України Принципи адміністративного права
- •Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження принципів адміністративного права
- •1.1. Конституційні засади розвитку принципів права України
- •1.2. Поняття і головні характеристики принципів права
- •1.3. Дія принципів права
- •Розділ 2. Характеристика принципів адміністративного права
- •2.1. Поняття і суть принципів адміністративного права
- •2.2. Класифікація принципів адміністративного права
1.3. Дія принципів права
Дія принципів права і розвиток правової системи України вимагає з’ясування розуміння самої правової системи, а також методики її дослідження і функціонування. Визначальними при цьому є методологічні принципи і підходи, а найголовнішими з них стають принципи системності, цілісності, комплексності, функціональності.
Якщо врахувати ці принципи, то з точки зору теоретичного моделювання правової системи за законами системного підходу, правова система - це сукупність усіх взаємопов'язаних матеріальних і нематеріальних, об'єктивних і суб'єктивних, статичних і динамічних правових явищ, що функціонують у суспільстві з приводу створення. реалізації і охорони права. Тобто, правова система - надзвичайно широке поняття, що зумовлює існування і необхідність виділення у ній таких сторін як: 1) цілі та інтереси; 2) матеріальна база; 3) нормативна основа; 4)духовна основа; 5)організаційна структура; 6) інституційна; 7) органічна; 8) функціональна; 9) ідеологічна,10) комунікативна.
Згадані підсистеми і елементи правової системи поєднанні її принципами, які у ній виступають головними структурними зв’язками. Принципи правової системи, у тому числі й України, - це об'єктивно зумовлені її витоки, за якими вона розвивається і які становлять основу її системності. Це елементи правової системи, що мають найбільш загальний зміст, фіксують найважливіші напрямки і способи її дії. Вони у найбільшій мірі поєднуються з об’єктивними законами розвитку суспільства, з загальними принципами організації і функціонування суспільних відносин.
Найбільш важливим завданням нашої держави у цьому аспекті є створення повноцінної Концепції правової реформи в Україні, у відповідності саме з таким розумінням правової системи і її принципів.
Принципи правоутвореиня -це найбільш загальні і важливі правові явища за якими відбувається переведення об'єктивних закономірностей суспільного життя на мову юридичних принципів і норм. У найбільшій мірі принципи правоутворення існують у вигляді принципів правосвідомості. Виникнувши у вигляді ідей правосвідомості, юридичні принципи втілюються в принципах права через правоутворення, а вже потім через правотворчіеть, яка включає нормотворчість і законотворчість.
Правотворча діяльність носить складний і специфічний характер, а тому досить важко перерахувати всі основні ідеї правотворчості. Проте у правовій державі вона повинна здійснюватись на основі таких найважливіших принципів: гуманізму; демократизму; науковості; правності; законності; юридичної формалізованості; внутрішньої системності і структурованості; врахування специфіки предмета методу регулювання, властивих кожній галузі права; об'єктивної оцінки можливостей діючої правової системи і її співвідношення з іншими системами; використання засобів і прийомів юридичної техніки; врахування необхідності подальшої систематизації нормативно-правових актів тощо.
Цим принципам мають відповідати принципи законотворності, які зафіксовані у Конституції України і мають стати відправними джерелами при реформуванні цього виду юридичної діяльності. Їх систему складають принципи: 1) верховенства права; 2) верховенства закону у системі нормативно-правових актів; 3) демократизму у законотворчій діяльності: 4) соціальної доцільності; 5) системності і узгодженості; 6) наукової обґрунтованості.
У відповідності з таким розумінням правоутворення і висвітленими принципами надзвичайно важливим уявляється створення повноцінної Концепції реформування правоутворення і правотворчості в Україні. Остання має розроблятися за тими методологічними підходами, які були застосовані щодо Концепції правової реформи в Україні і деталізувались Концепцією реформування законодавства України. Орієнтовною програмою розвитку законодавстваУкраїни, Законами "Про нормативно-правові акти в Україні" і "Про закони і законодавчу діяльність в Україні". Лише за таких умов можна забезпечити кардинально-якісні зміни у цьому процесі
Виходячи з загальнотеоретичного розуміння реалізації норм права, можна підійти до аналізу шляхів втілення його принципів у фактичній поведінці учасників суспільних відносин.
Насамперед звертаємо увагу на можливість і корисність прямої дії принципів права. Для цього вони повинні матеріалізуватись у чинному законодавстві. Подібне їх юридичне оформлення і закріплення безперечно має нормативно - регулятивний і орієнтаційно - керівний характер щодо усіх соціальних інституцій. Пряма дія принципів права здатна також забезпечити цілеспрямованість і одноманітність правового регулювання суспільних відносин. При цьому не можна віддавати перевагу якомусь одному різновиду принципів.
Другим шляхом реалізації принципів права є їх опосередкування через механізм правовою регулювання, що вимагає їх конкретнзації у нормах законодавства і підзаконних нормативно-правових актах, юридичних документах судової і адміністративної практики. Таким чином, принципи виражаються у правах і обов'язках суб’єктів, у юридичних зв'язках і відносинах. Вказанний шлях реалізації принципів права найбільш розповсюджений. Завдяки закріпленню у юридичних нормах, правах і обов'язках, правовідносинах і правопорядку принципи набувають саме регулятивно - нормативної специфіки. А тому можна говорити про три рівні реалізації принципів у праві. На першому - суб'єкти мають справу з юридичними принципами, що є найбільш високим узагальненням і регулятором фактичних суспільних відносин. На другому - принципи права виступають, як модифіковані юридичні норми, що містять моделі суб'єктивних прав і юридичних обов’язків. І третій – це рівень реалізацїї принципів, коли вони деталізуються у вигляді рішень судової і адміністративної загалом усій юридичної практики.
Це дає змогу виділити і обгрунтувати загальні принципи правореалізації. До них насамперед слід віднести принципи: законності; реальності; обгрунтованості; доцільності; справедливості й ефективності.
Усі названі і не згадані принципи правореалізації, як і сама ця діяльність є системними явищами, а тому вони мають розглядатися як складова безперечно одна з найбільш головних частин правової системи, в тому числі і щодо правової реформа в Україні. Завданням останньої у цій сфері є створення на підставі науково обґрунтованої теорії повноцінної Концепції реформування реалізації права в Україні. Вважаємо, що подібно до Концепції правової реформи в Україні, інших Концепцій (реформування законодавства, охорони права), Концепція реформування реалізації права в Україні повинна прийматися Верховною Радою України на підставі участі і врахування пропозицій від усіх зацікавлених суб'єктів. Її офіційним, більш конкретним, вираженням маюгь статті Закону України «Про створення державного механізму реалізації нормативно – правових актів в Україні», «Про застосування нормативно – правових актів в Україні».
Щодо реалізації принципів права в правоохоронній діяльності. То охорона права це надзвичайно широка категорія, яка включає у себе усі правові явища, що функціонують у правовій системі, щодо забезпечення правомірного його втілення у поведінці усіх соціальних суб'єктів.
Правоохоронна діяльність, у свою чергу, є складовою частиною суспільної охоронної діяльності (поряд із політичною, економічною, ідеологічною, охоронною діяльністю, а тому може диференціюватись на суспільну (здійснюється усім суспільством), державну (реалізуються державними органами), правоохоронну діяльність окремих колективів людей (наприклад, політичних партій, громадських організацій, трудових колективів) і навіть окремих індивідів (наприклад, необхідна оборона у кримінальному праві). І це пояснюється тим що, у демократичному громадянському суспільстві і правовій державі за кожним соціальним організмом визнається право самому забезпечувати свою охорону, своє співіснування з іншими соціальними суб'єктами.