Музей міста

Музей міста розташований в Палас-пімента, літній резиденції середини XVIII століття. Житлові покої, багато декоровані азулежу часів правління Жуана V, були використані для відтворення духу часу і стилю життя XVIII століття і являють собою невід'ємну частину експозиції. У музеї велика колекція археологічних знахідок, живопису, графіки, різьблених каменів, що ілюструє історію Лісабона з доісторичних і античних часів до XIX століття, з особливим акцентом на період бароко і час правління маркіза Помбала. Дуже цікава велика модель міста до 1755 року, виконана в 1950 році. [2;6]

Національний археологічний музей

Національний археологічний музей розміщується у туристичному районі Лісабона Санта-Маріа-де-Белень, займаючи, разом з Морським музеєм, частину західного крила монастиря Ієронімітів. Був заснований у 1893 році за ініціативою видатного португальського археолога Жозе Лейте де Вашконкелоша, який став його першим директором і чия архелогічна колекція стала основою експозиції. Формальне створення музею було затверджене королівським актом, датованим 22 грудня. Спочатку музею розміщувався у приміщеннях Лісабонської академії наук, до сучасного приміщення був переведений 1903 року. Відкритий для загального відвідування у 1906.

Постійна експозиція музею розділена на дві частини — колекція археологічних знахідок, що відносяться до культури Давнього Єгипту, та колекція Скарби португальської археології, основу якої складають знайдені на теренах країни предмети, що датуються Залізною та Бронзовою добою. Також музей володіє найбільшою у країні колекцією римської мозаїки, здебільшого перевезеної з південної частини Португалії.

Окрім постійної експозиції музей на регулярній основі проводить тематичні виставки, присвячені різноманітним етапам португальської історії. Музей є важливим центром історичних та археологічних досліджень у країні.[2;5;6]

Музей води (Лісабон)

Музей води — музей в Лісабоні, Португалія, офіційно відкритий в 1967 році. Був розроблений і присвячений історії водопостачання Лісабона, цей невеликий, але змістовний музей був створений навколо першої парової насосної станції міста. У постійно діючій Виставковій залі представлені експонати, макети, інсталяції та мультимедійні експозиції, що розповідають про історію, сучасний стан і перспективи водопостачання та водовідведення міста. Все це охоплює всі вікові часи Лісабона — з епохи римлян і аж досі. Вважається найкращим у світі музеєм води, добившись численних урядових та всесвітніх нагород музейного спрямування.[2;4;6]

Башта Белен

Башта Белен — фортеця у столиці Португалії місті Лісабоні, один із символів міста.

Башта Белен — укріплена споруда (форт), розташована на острові у річці Тежу в лісабонському районі Санта-Марія-де-Белем.

Башта Белен являє собою чотириповерхову споруду заввишки 35 метрів, яку визнано чітким і яскравим взірцем притаманного са́ме Португалії архітектурного стилю, національної варіації пізньої готики «мануеліно».

Башту Белен збудовано у 1515—21 роках на честь відкриття Васко да Гамою морського шляху до Індії.

Протягом історії вежа служила почергово міською фортецею, порохівницею, казематом, митницею.

У XIX столітті в часи панування в європейській культурі романтизму Башта Белен стала об'єктом значного зацікавлення, гордощів і опоетизування місцевої та заїжджої інтелігенції. Тоді ж було здійснено капітальну реставрацію споруди.

У 1983 році вежу й кляштор ієронімітів, що розташований поруч, було внесено ЮНЕСКО до переліку пам'яток Світової спадщини (об'єкт № 263). Нині тут працює музей.[4,9]