
- •Тема № 2. Житловий фонд України
- •Тема № 3. Управління житловим фондом
- •Тема № 4. Житлові будинки й житлові приміщення
- •Тема № 5. Вимоги пропоновані до житлових приміщень
- •Тема № 6. Правові основи забезпечення громадян житловими приміщеннями
- •У приватну власність
- •Тема № 9. Оформлення прав на житло й угод з ними
- •Тема № 10. Обмін і збереження житлового фонду
- •Тема № 11. Зміна й припинення житлових правовідносин
- •Тема № 12. Оплата житла й комунальних послуг.
Тема № 10. Обмін і збереження житлового фонду
1. Предметом договору обміну житлового приміщення може бути приміщення:
а) муніципального житлового фонду;
б) маневреного житлового фонду;
в) що є службовим;
г) що розташовується в гуртожитку.
2. Оформлення договору обміну житлового приміщення здійснюється від дня подачі документів у строк, що не перевищує:
а) трьох днів;
б) п'яти днів;
в) десяти днів;
г) тридцяти днів.
3. Термін дії обмінного ордера:
а) один місяць;
б) два місяці;
в) три місяці;
г) шість місяців.
4. Якщо в обмінюваному житловому приміщенні соціального користування проживає неповнолітній, то для обміну цього приміщення необхідна згода:
а) органа опіки й піклування;
б) органа міліції;
в) комісії зі справ неповнолітніх;
г) суду загальної юрисдикції.
5. Правила обміну житловими приміщеннями встановлюються:
а) Кабінетом Міністрів України
б) Президентом України;
в) Верховною Радою України.
6. Відмова у видачі обмінного ордера на житлове приміщення може бути оскаржена у судовому порядку протягом :
а) двох місяців;
б) трьох місяців;
в) шести місяців;
г) одного року.
7. Обмін житловими приміщеннями може бути визнаний судом недійсним:
а) якщо він зроблений з порушенням вимог, передбачених ЖК України;
б) якщо він зроблений з порушенням вимог, передбачених для угод;
в) з будь-яких підстав, зазначених у п. а) й б);
г) якщо одна сторона відмовляється від обміну після підписання нею договору.
8. Якщо обмін житлового приміщення зізнається недійсним:
а) сторони підлягають переселенню в раніше займані ними житлові приміщення;
б) сторона, винна у визнанні обміну недійсним, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, що виникли внаслідок цього обміну;
в) має місце все, зазначене в п. а) й б);
г) сторона, винна у визнанні обміну недійсним, переселяється в приміщення гуртожитку.
9. Чи втрачає громадянин право на житлове приміщення, займане ним за договором соціального найму, у випадку його вибуття в інший населений пункт для постійного проживання?
а) так, завжди;
б) ні, якщо забронює це житлове приміщення;
в) так, якщо перестане сплачувати за квартиру й комунальні послуги;
г) ні, ніколи.
10. За тимчасової відсутності наймача або членів його родини за ним зберігається право на житлове приміщення протягом:
а) усього часу відсутності;
б) шести місяців;
в) трьох місяців;
г) двох місяців.
11. Право на житлове приміщення зберігається за особою, відсутньою
у місці постійного проживання протягом:
а) проходження військової служби за призовом;
б) перебування у виховній державній дитячій установі;
в) навчання у вузі, що перебуває в іншому населеному пункті;
г) будь–якого строку, зазначеного в п. а) – в).
12. Суд уповноважений визнати громадянина втратившим право на займане житло, а наймодавець уповноважений розірвати договір найму житлового приміщення лише за наявності документа:
а) про виписку громадянина з житлового приміщення;
б) про звільнення громадянина з роботи й прийнятті його на роботу з нового місця проживання;
в) про забезпечення житлом за новомим місцем роботи;
г) що посвідчує все, зазначене в п. а) – в).
13. Право бронювання житлового приміщення мають наймачі й члени їхніх родин, що проживають у будинках:
а) державного, муніципального житлового фонду;
б) приватного житлового фонду;
в) будь–якого фонду, зазначеного в н. б) й в);
14. Житлові приміщення бронюються в таких випадках:
а) при напрвленні на роботу за кордон або в райони Крайньої Півночі;
б) за призовом на військову службу або виходу на військову службу за контрактом;
в) виїзду з населеного пункту для виконання обов'язків опікуна або піклувальника;
г) виїзду з населеного пункту для тривалого лікування.
15. Житлове приміщення має бути заброньоване з моменту виїзду протягом:
а) одного місяця;
б) двох місяців;
в) трьох місяців;
г) шести місяців.
16. Термін дії охоронного свідчення житлового приміщення (броні) обчислюється від дня:
а) видачі броні;
б) подачі заяви про бронювання житлового приміщення;
в) реєстрації заяви про бронювання житлового приміщення;
г) виїзду громадянина із заброньованого за ним житлового приміщення.
17. Наймач житлового приміщення вправі заселити його після бронювання тимчасовими мешканцями за договором піднайму на строк:
а) п'яти років;
б) дії охоронного свідчення;
в) не обмежений у випадку від'їзду наймача за кордон;
г) перебування наймача в районі Крайньої Півночі.
18. Житлове приміщення не підлягає бронюванню, якщо особа, що претендує на його бронювання, проживає:
а) у будинку, що грозить обвалом;
б) у будинку, що підлягає зносу;
в) у будинку, що підлягає капітальному ремонту;
г) на службовій житловій площі або в гуртожитку.
19. При вселенні в житлове приміщення, отримане в результаті обміну, наймач повинен здати обмінний ордер протягом:
а) трьох днів;
б) п'яти днів;
в) десяти днів;
г) тридцяти днів.
20. У випадку визнання обміну житлового приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій однієї зі сторін, виннний зобов'язаний відшкодувати іншій стороні:
а) вартість перевезення домашніх речей;
б) вартість домашніх речей, ушкоджених під час перевезення;
в) вартість ремонту житлових приміщень;
г) все, зазначене в п. а) – в).