Тема 5 фінансові результати діяльності підприємства

Питання 1 Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Формування прибутку підприємства.

Питання 2 Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції.

Питання 3 Сутність і методи розрахунку рентабельності.

Питання 4 Розподіл і використання прибутку.

5.1 Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Формування прибутку підприємства

Результатом діяльності підприємства є прибуток. Прибуток є перевищенням доходу над витратами. Зворотне положення називається збитком. З економічної точки зору прибуток - різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарської точки зору прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду.

Підприємства реалізують свою продукцію споживачам, одержуючи за неї грошову виручку. Проте це ще не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції та її реалізацію, тобто із собівартістю продукції.

Відповідно до Господарського кодексу України та Закону про оподаткування прибутку підприємств від 22 травня 1997р. прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат підприємства і суму амортизаційних відрахувань.

Підприємство одержує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції, а прибуток відсутній; якщо витрати перевищують виручку, то підприємство одержує збиток, тобто негативний фінансовий результат, що ставить його в складне фінансове становище, що не виключає і банкрутство.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток - це і частина додаткової вартості продукту, що реалізує підприємство, яка залишається після покриття витрат виробництва. Виділення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому вираженні як собівартість продукції.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це перш за все виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Додатковий продукт - це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їх успішного розвитку.

Прибуток - це частина додаткової вартості, вироблена і реалізована, готова до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена в створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на її формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту.

Разом з тим прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток показує її результати і враховує вплив багатьох чинників. Існують особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їх діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, який відображається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутку (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Прибуток класифікується за декількома ознаками, основними з яких є:

- джерела формування;

- види діяльності;

- склад елементів, що формують прибуток.

Класифікація основних видів прибутку подана на рис. 5.1.

Відповідно до наведеної класифікації розглянемо основні види прибутку.

Отримання валового прибутку було пов'язано з кількома напрямами діяльності підприємства.

Рисунок 5.1 - Класифікація прибутку

По-перше, це основна діяльність. Її результатом є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток має основну питому вагу у складі валового прибутку. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відніманням з виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного митного збору, митних зборів, а також витрат, які враховувалися у собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери, виду діяльності підприємства існують деякі особливості формування цього прибутку, методики її розрахунку.

По-друге, це діяльність, яка не є основною для даного підприємства, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг. При цьому підприємство одержує прибуток від іншої реалізації.

По-третє, це діяльність, пов'язана із здійсненням фінансових інвестицій. Як наслідок підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладення коштів до статутних фондів інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків із державних цінних паперів, облігацій підприємств, за депозитними рахунками в банках. Обсяг цього прибутку і його питома вага у валовому прибутку має тенденцію до зростання, яке обумовлене розвитком ринкової економіки, фондового ринку.

На обсяг цього прибутку впливають обсяги фінансових інвестицій, їх напрям і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що прибуток, одержаний від володіння корпоративними правами і державними цінними паперами суб'єктами господарювання, оподатковується.

По-четверте, це діяльність, пов'язана з отриманням позареалізаційного прибутку і виникненням позареалізаційних витрат (збитків) підприємств.

Валові доходи

Валовий дохід - загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, одержаного (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морський) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий дохід вміщує:

• загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також доходи від продажу цінних паперів;

• доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами;

• доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);

• доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді;

• доходи від інших джерел.

Не враховуються до складу валового доходу:

• суми податку на додану вартість, одержані (нараховані) підприємством на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, якщо підприємство-продавець не є підприємством-платником податку на додану вартість;

• суми коштів або вартість майна, одержані підприємством як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна підприємства у випадках, передбачених законодавством;

• суми коштів або вартість майна, одержані підприємством за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій в порядку, встановленому законодавством, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким підприємством у результаті порушення його прав і інтересів, які охороняються законом;

• суми коштів в частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), які повертаються або повинні бути повернені підприємству з бюджетів, якщо такі суми не були внесені до складу валових витрат;

• суми коштів або вартість майна, що надходять підприємству у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким підприємством, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

• інші надходження, прямо визначені нормами "Закону про оподаткування прибутку підприємств".

Валові витрати

Валові витрати – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат належать:

• суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) з урахуванням обмежень, встановлених законодавством;

• суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, у розмірі, що становить не менше двох та не більше п’яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

• суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому законодавством;

• суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені в переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених законодавством;

• суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді;

• суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених у звітному податковому періоді при розрахунку податкового зобов'язання;

• суми витрат, пов'язані з поліпшенням основних фондів у межах 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду;

• суми витрат, пов'язані з придбанням, добудовою об'єкта незавершеного будівництва і введенням його в експлуатацію, які виникають у підприємства - покупця об'єкта незавершеного будівництва - протягом терміну будівництва, визначеного умовами приватизації. Рішення про внесення зазначених витрат до валових витрат під час розрахунку податку на прибуток ухвалюється підприємством самостійно;

• суми витрат, пов'язані з підтвердженням відповідності продукції системам якості, системам управління якістю, системам управління навколишнім середовищем, персоналу встановленим вимогам;

• суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об’єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці підприємства у розрахунку за звітний рік.

Не належать до складу валових витрат витрати на:

• потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та поширення подарунків (крім благодійних внесків та витрат, пов’язаних з проведенням рекламної діяльності), придбання лотерей, участь в азартних іграх. Обмеження цього підпункту не стосуються підприємств, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

• фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених нормами Закону "Про оподаткування прибутку підприємств";

• придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт і інше поліпшення основних фондів і витрати, пов'язані з видобуванням корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

• сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, встановлених пунктами Закону "Про оподаткування прибутку підприємств";

• сплату податку на додану вартість, врахованого в ціну товарів (робіт, послуг), які залучаються підприємством для виробничого або невиробничого використання;

• сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України "Про оподаткування доходів фізичних осіб";

• виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав;

• виплату дивідендів.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків підприємства, понесених у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів підприємство має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи для поновлення таких документів.

Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат підприємства

До валових витрат відносять:

• витрати на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, які необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, який встановлюється Кабінетом Міністрів України;

• витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов’язані з науково-технічним забезпеченням основної діяльності, на винахідництво і раціоналізацію, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю підприємства, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в основній діяльності підприємства;

• витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності, у тому числі з питань законодавства, і підписку спеціалізованих періодичних видань, а також на проведення аудиту відповідно до чинного законодавства;

• витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого підприємства фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов’язаних з таким підприємством;

• будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих підприємством, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) підприємством, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та за якими не закінчився строк гарантійного обслуговування;

• витрати підприємства на проведення передпродажних і рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), які продаються (пропонуються) такими підприємствами;

• витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, враховуючи безкоштовне роздавання зразків товару або безкоштовне надання послуг (виконання робіт) з рекламною метою, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку підприємства за попередній звітний (податковий) рік;

• витрати підприємства, пов'язані з утриманням і експлуатацією фондів природоохоронного призначення (крім амортизаційних витрат);

• витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення основної діяльності, враховуючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, встановлених законодавством України;

• витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції підприємства; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів підприємства;

• витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством або є членами його керівних органів, у межах фактичних витрат особи, які відряджені, на проїзд (враховуючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості мешкання в готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування або побутові послуги, наймання інших житлових приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (виїзд), обов'язкового страхування, витрат на усний і письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду і перебування в місці відрядження, враховуючи будь-які збори і податки, які підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат підприємства лише за наявності підтверджуючих документів, які засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, які надають послуги із розташування і проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування: вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, якщо суми таких "чайових" включаються в рахунок відповідно до законів країни перебування, а також плати за видовищні заходи.

Додатково до валових витрат відносять не підтверджені документально витрати на харчування і фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з його відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, враховуючи день від'їзду і приїзду.

Сума добових визначається:

• у разі відрядження у межах України та країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, – згідно з відмітками відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом;

• у разі відрядження в країни, з якими встановлений повний прикордонний митний контроль, відповідно до відміток органів прикордонного контролю в паспорті або документі, який його замінює.

За відсутності зазначених відміток сума добових не враховується до валових витрат підприємства.

До валових витрат відносять витрати підприємства на утримання, експлуатацію і забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, які знаходилися на балансі і утримувалися за рахунок такого підприємства на момент вступу в силу Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (крім капітальних витрат, які підлягають амортизації):

• дитячих ясел або садків;

• установ середньої і середньої професійно-технічної освіти і установ підвищення кваліфікації працівників такого підприємства;

• дитячих, музичних і художніх шкіл, шкіл мистецтв, у випадку, якщо вони не надають платних послуг і не займаються іншою комерційною діяльністю;

• установ охорони здоров'я, пунктів безплатного медичного обстеження, профілактики і допомоги працівникам;

• спортивних залів і майданчиків, які використовуються безкоштовно для фізичного оздоровлення і психологічного відновлення працівників, клубів і будинків культури у випадку, якщо вони не використовуються для надання платних послуг і іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних установ);

• приміщень, які використовуються підприємством для організації харчування працівників цього підприємства;

• багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості і об'єктів житлово-комунального господарства, які знаходяться на балансі юридичних осіб, щодо яких підприємством ухвалено документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевим радам;

• дитячих таборів відпочинку за умов, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

До складу валових витрат відносять будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності підприємства.

Відображення прибутку у фінансовій звітності підприємства

Інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства відображається у Звіті про фінансові результати. Тобто в звіті розраховується чистий прибуток, одержаний підприємством.

Для більш повної оцінки результатів діяльності підприємства фінансові показники в звіті визначаються і відображаються в розрізі звичайної діяльності і надзвичайних подій. Цей звіт дає можливість користувачам оцінити ділову активність підприємства і його фінансову привабливість. Розмежування показників за видами діяльності дозволяє оцінити прибутковість кожного напряму діяльності і ухвалити рішення про пріоритетність того або іншого напряму.

Таким чином, у першому розділі Звіту про фінансові результати відображається сума доходів і витрат від усіх видів діяльності підприємства і визначається чистий прибуток або збиток звітного періоду.

У другому розділі розкривається інформація про операційні витрати підприємства, понесені в процесі діяльності протягом звітного періоду.

Розділ 3 "Розрахунок показників прибутковості акцій" звіту заповнюється виключно акціонерними товариствами, прості акції або потенційно прості акції яких продаються і купуються на фондових біржах, а також товариствами, які випускають такі акції. Форма першої частини Звіту про фінансові результати наведена в таблиці 5.1.

Розглянемо порядок заповнення "Звіту про фінансові результати". У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображають загальний дохід (виручку) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків.

Виручка від реалізації продукції - це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка відображає грошові відносини між постачальниками і споживачами товару.

Таблиця 5.1 - Форма першої частини Звіту про фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період, тис. грн	За попередній період, тис. грн
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010
Податок на додану вартість	015
Акцизний збір	020
Інші відрахування з доходу	030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	035
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040
Валовий:
- прибуток	050
- збиток	055
Інші операційні доходи	060
Адміністративні витрати	070
Витрати на збут	080
Інші операційні витрати	090
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100
- збиток	105
Дохід від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Фінансові витрати	140
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170
- збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190
- збиток	195
Надзвичайні:
- доходи	200
- витрати	210
Чистий:
- прибуток	220
- збиток	225

Обсяг виручки від реалізації продукції за інших рівних умов залежить від кількості, асортименту і якості продукції, яка підлягає реалізації, та рівня реалізаційних цін.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції робить двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки і навпаки.

Прямий вплив на обсяг виручки здійснює і рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживацькі властивості, терміни реалізації продукції, попит і пропозиція на ринку.

На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фіксовані або регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції залежить від рівня прейскурантних цін.

В умовах ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою) переважно на послуги першої необхідності та на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються при регулюванні рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад, хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування і т.п. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків використовують вільні ціни, тобто ціни, які склалися на ринку під впливом попиту і пропозиції за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.

Встановлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність), потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції здійснюється за такими формулами:

Ц₁=С+П, (5.1)

де Ц₁ - ціна продукції (ціна виробника продукції);

С - собівартість продукції;

П – прибуток;

Ц₂=С+П+ПДВ, (5.2)

де Ц₂ - ціна продукції з податком на додану вартість;

ПДВ - податок на додану вартість;

Ц₃=С+П+АЗ+ПДВ, (5.3)

де Ц₃ - ціна продукції з акцизним збором і податком на додану вартість;

АЗ - акцизний збір.

Потім повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц₄=С+П+АЗ+ПДВ+ТН, (5.4)

де Ц₄ - роздрібна ціна продукції;

ТН - торгова націнка.

За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим чинником регулювання процесу виробництва і споживання і роблять безпосередній вплив на попит і пропозицію.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їх реалізаційну ціну і додаванням одержаних сум за всією номенклатурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою

В = Р*Ц, (5.5)

де В - виручка;

Р- кількість реалізованих виробів;

Ц - ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи їх на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації розраховують за формулою

Р = З₁ + Т - З₂, (5.6)

де Р - обсяг реалізації у плановому періоді;

З₁ - залишки кожного виду готових виробів на початок планового періоду;

Т - випуск товарної продукції у плановому періоді;

З₂ - залишки кожного виду виробів на кінець планового періоду.

Реалізаційні ціни у плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, які коригують на зміни, що передбачаються в плановому періоді, у тому числі з урахуванням попиту і пропозиції.

Якщо асортимент виробів дуже великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. У ринковій економіці обсягу продаж і виручці надається особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а і своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень відсотків, які у підсумку позначаються на фінансовому результаті діяльності підприємства.

У статті «Податок на додану вартість» відображають суму податку на додану вартість, яка врахована в дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Акцизний збір» підприємства, які є платниками акцизного збору, відображають його суму, враховану у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Підприємства, які платять інші збори або податки, відображають їх суму у вільному рядку.

У статті «Інші відрахування з доходу» відображають надані знижки, повернення товарів і інші суми, які підлягають відніманню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без непрямих податків.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відніманням з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, знижок та ін.

У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображають виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відповідно до П(С) БО 9 «Запаси».

Валовий прибуток (збиток) визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Інші операційні доходи» відображають суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

- дохід від операційної оренди активів;

- дохід від операційних курсових різниць;

- відшкодування списаних раніше активів;

- дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) та ін.

У статті «Адміністративні витрати» відображають загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства.

У статті «Витрати на збут» відображають витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам і ін.

У статті «Інші операційні витрати» відображають собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги і втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення майбутніх операційних витрат, а також усі інші витрати, які виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, які включаються у собівартість продукції, товарів, робіт, послуг).

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

У статті «Дохід від участі в капіталі» відображають дохід, одержаний від інвестицій в асоційовані, дочірні або загальні підприємства, облік якого ведеться методом участі в капіталі.

У статті «Інші фінансові доходи» відображають дивіденди, відсотки та інші доходи, одержані від фінансових інвестицій (крім доходів, врахованих методом участі в капіталі).

У статті «Інші доходи» відображають дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті «Фінансові витрати» відображають витрати на відсотки й інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

У статті «Втрати від участі в капіталі» відображають збиток, який нанесли фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні або загальні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

У статті «Інші витрати» відображають: собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць, від зниження ціни фінансових інвестицій і необоротних активів; інші витрати (окрім фінансових витрат), які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток або збиток) визначаються як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків) фінансових та інших витрат (збитків).

У статті «Податок на прибуток» відображають суму податків на прибуток від звичайної діяльності, визначений відповідно до П(С) БО 17 «Податок на прибуток».

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податків на прибуток. Збиток від звичайної діяльності дорівнює сумі збитку від звичайної діяльності до оподаткування і податків на прибуток.

У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображають відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій та ін.), враховуючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха і техногенних аварій, визначені при відніманні суми відшкодування страховки на покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибуток або збиток від інших подій і операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному в П(С)БО 3. Збитки від надзвичайних подій відображають відніманням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Зміст і вартісну оцінку доходів або витрат від кожної надзвичайної події розкривають окремо в примітках до фінансових звітів.

У статті «Податки на надзвичайний прибуток» відображають суму податків, яка підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку (збитку) і податків із надзвичайного прибутку.