Токсичні ефекти

Токсичні ефекти виникають унаслідок вживання препарату у високих дозах. Причинами інтоксикації можуть бути властивість препарату кумулювати (броміди), а також вузький діапазон тера­певтичної дії (препарати наперстянки) унаслідок стану пацієнта (гіпокаліємія підсилює інтоксикацію дигоксину).

У вагітних лікарські препарати в терапевтичних і токсичних концентраціях можуть виявляти таку дію:

• ембріотоксичну — виникає в перші 3 тиж після запліднен­ня, при цьому неімплантована бластоциста гине. До такого на­слідку призводять гормони (естрогени, прогестогени), барбітура­ти, сульфаніламідні препарати, нікотин тощо;

• тератогенну — виникає від початку 4-го — до кінця 10-го тижня вагітності. Спричинює аномалії розвитку внутрішніх орга­нів і систем плода. Дуже небезпечні для плода талідомід, андрогени, гормональні протизаплідні засоби; менш небезпечними є протиепілептичні, нейролептики, транквілізатори, антибіотики, саліцила­ти, сечогінні засоби тощо. Різні лікарські речовини можуть зумов­лювати вади розвитку. Все залежить від того, в які терміни вагітності ліки надійшли в організм жінки;

• фетотоксичну — це результат реакції зрілого плода на вжи­вання лікарських засобів вагітною. При цьому якість реакції плода майже не відрізняється від реакції дорослої людини і може бути причиною тяжкої патології або навіть загибелі плода та новонарод­женого.

Повторне введення лікарських засобів

Унаслідок тривалого застосування лікарських засобів може відбуватися посилення або послаблення ефекту.

Посилення ефекту низки препаратів пов'язано з їхньою здат­ністю до кумуляції.

Матеріальна кумуляція — накопичення лікарської речовини. Цю властивість мають препарати, що повільно виводяться з орга­нізму або міцно зв'язуються в організмі (наприклад, препарат на­перстянки — дигітоксин).

Функціональна кумуляція — це «накопичення» ефекту, а не речовини (наприклад, внаслідок зловживання алкоголем — змі­ни функцій ЦНС).

Толерантність (звикання) — це зниження ефективності препара­ту під час повторних застосувань (наприклад, анальгетики, антигіпертензивні, снодійні тощо). Це може бути пов'язано зі зменшен­ням швидкості всмоктування речовини, збільшенням швидкості її інактивації і посиленням виділення з організму.

Тахіфілаксія — толерантність, що виникає дуже швидко (на­приклад, ефедрин під час повторних уведень з інтервалом 10-20 хв виявляє менш виражену гіпертензивну дію).

2. Комбінована дія лікарських засобів.

Взаємодія лікарських засобів — це зміна фармакологічного ефекту в разі одночасного або послідовного їх застосування. За­лежно від остаточного результату розрізняють:

• синергізм — комбінована дія двох лікарських засобів або більше в одному напрямку, що проявляється посиленням ефекту;

• синергізм за типом підсумовування — це коли ефект комбі­нації препаратів дорівнює сумі ефектів кожного з компонентів (фуросемід + урегіт при серцевій недостатності);

• синергізм за типом потенціювання — остаточний ефект ком­бінації препаратів значніший від суми ефектів кожного з препара­тів (преднізолон + норадреналін у випадку шоку, преднізолон + еуфілін при астматичному статусі);

• антагонізм — взаємодія лікарських засобів, що призводить до послаблення або зникнення частини чи всіх фармакологічних властивостей одного або декількох лікарських речовин. Антаго­нізм має клінічне значення при отруєннях.