Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Повторіть з матеріалу попереднього заняття техніку місцевого знеболення, роз’єднання і з’єднання різних тканин, методи зупинки кровотечі.

2. Перечисліть всі способи тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі в рані.

3. Визначте мету і завдання первинної хірургічної обробки рани.

4. Вкажіть головні етапи первинної хірургічної обробки рани.

5. Намалюйте схему висічення тканин при ПХОР.

6. Складіть класифікацію швів накладених на рану за терміном їх накладання.

7. Назвіть показання до перев’язки судини на протязі.

8. Назвіть головні моменти перев’язки судини на протязі.

Контрольні питання:

1. Мета та завдання первинної хірургічної обробки рани. Показання до її виконання.

2. Етапи первинної хірургічної обробки рани.

3. Поняття про глухі первинні, первинні відстрочені і вторинні шви.

4. Особливості ПХОР при воєнних діях в разі масового поступлення поранених.

5. Показання, спеціальні інструменти і техніка перев’язки судини на протязі.

Обсяг самостійної роботи на занятті.

Дві операційні бригади, призначені викладачем, виконують відповідно: 1) первинну хірургічну обробку рани і 2) перев’язку судини на протязі.

Інструкція до виконання практичної роботи

1. Підготовка інструментального столика та розкладання інструментів на ньому.

Здійснюється операційними сестрами згідно інструкції до першого заняття.

2. Первинна хірургічна обробка рваної рани виконується в наступній послідовності:

а) туалет шкіри навколо рани – хірург і І асистент накрийте рану марлевою серветкою, а потім тупфером, змоченим фурациліном чи мильним розчином змийте бруд та кров з шкіри, поголіть волосся від країв до периферії; обезжирте шкіру навколо рани кулькою змоченою нашатирним спиртом, ефіром чи бензином, а потім обробіть за Філончиковим (йодом, спиртом, йодонатом тощо);

б) обкладіть операційне поле та виконайте місцеве знеболення згідно інструкції до теми №1;

в) зробіть ревізію рани та видаліть сторонні тіла з рани;

г) висічення рани – хірург хірургічним пінцетом захопіть лівою рукою дальній від себе кут рани, а правою рукою за допомогою скальпеля видаліть нежиттєздатні тканини протилежного краю рани на всю її глибину на відстані від 0,5 до 2,0 см від краю. Іншим скальпелем повторіть таке витинання тканин на своїй стороні рани, в ідеалі рана набуде форми “човника”. Висікання цієї стінки рани можна виконати і тим же скальпелем, але у протилежному напрямку (це може виконати перший асистент).

д) при потребі розсічіть та висічіть кишені; е) зупиніть кровотечу; є) в разі необхідності рану дренуйте гумовими стрічками або полівінілхлоридними трубчастими дренажами та ушийте, як вказано у попередньому занятті.

3. Перев’язка судини на протязі.

Хірург: у відповідності до завдання шляхом розтину тканин за відомими правилами знайдіть елементи судинно-нервового пучка, тупим шляхом (затискачем) виділіть артерію. Операційна сестра: підготуйте лігатурну голку Дешана. Для цього через її вушко проведіть лігатуру подвійної довжини так, щоб середина її була в самому вушку.

Хірург: кінець лігатурної голки введіть у тканини між артерією і веною, проведіть голку навколо належної до перев’язки судини. Середину лігатури підтягніть анатомічним пінцетом так, щоб середина лігатури утворила петлю.

Асистент: візьміть у праву руку ножиці. Вказівний палець лівої руки введіть у петлю лігатури знизу і притисніть її до вказівного пальця першим і третіми пальцями. Розріжте петлю лігатури.

Хірург: виведіть голку Дешана з рани. Разом з асистентом розберіть по лігатурі і розведіть їх вздовж судини на 1-1,5 см. Зав’яжіть лігатури морськими або хірургічними вузлами – спочатку на привідному кінці судини, а потім на відвідному. Судину між лігатурами розріжте ножицями, кінці лігатур відсічіть на відстані 3-5 мм від вузлів. Зашийте рану.

Питання для самоконтролю знань

1. Яка мета первинної хірургічної обробки рани, які задачі необхідно виконати для її досягнення?

2. Який з наведених моментів свідчить про операцію первинної хірургічної обробки рани:

а) зупинка кровотечі;

б) висічення країв рани;

в) розсічення рани;

г) з’єднання країв рани.

3. З чого Ви почнете первинну хірургічну обробку рани, в разі її сильної кровотечі?

4. Коли застосовуються глухі первинні та первинні відстрочені шви?

5. В яких випадках виконують перев’язку судини на протязі?

а) при сильній кровотечі;

б) великому діаметру судини;

в) нагноєній рані;

г) великій товщі м’язів.

6. Які інструменти використовують для підведення лігатури під судину?

а) голку Дешана;

б) скобочник Мішеля;

в) колючу голку;

г) атравматичну голку.

7. Як вводиться у тканини (під артерію) лігатурна голка Дешана?

а) з боку артерії;

б) з боку вени;

в) між артерією і веною;

г) не має значення.

8. Якої довжини кінці лігатури заправленої у лігатурну голку Дешана?

а) короткий кінець становить 1/4 довгого;

б) короткий кінець становить 1/3 довгого;

в) короткий кінець становить 1/2 довгого;

г) обидва кінці однакової довжини.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

5. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. М.С.Скрипнікова. - К.: Вища школа, 2000.

6. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

7. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

8. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

Додаткова:

5. Справочник операционной перевязочной сестры. /Под. Ред. Комарова В.Р. - М., 1976.

6. Кочнев О.С. Способы ушивания ран (Учебное пособие) – Л.,1989.

7. Кузин М.И. Раны и раневая инфекция. - М., 1990.

8. Скрипниченко А.Ф. Хирургия. - К., 1984.

9. Степанов П.Ф. Топанатомия фасций и клетчаточных пространств человека. Смоленск, 1980.

Методична вказівка для студентів-стоматологів до практичного

заняття №4.

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ МОЗКОВОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВИ У ДІЛЯНЦІ СКЛЕПІННЯ ТА ОСНОВИ ЧЕРЕПА. ПЕРВИННА ХІРУРГІЧНА ОБРОБКА РАН ГОЛОВИ.

Актуальність теми: засвоєння топографо-анатомічних структур голови необхідне лікарю для точної топічної діагностики, а також вибору способу лікування травм голови, які зустрічаються доволі часто, правильного проведення первинної хірургічної обробки ран.

Навчальна мета:

Знати: кістково-м’язові орієнтири, границі та пошарову будову мозкової ділянки голови, зокрема лобно-тім’яно-потиличної, скроневої та соскоподібної ділянок; виконання первинної хірургічної обробки ран голови, ознайомитися з принципами трепанації соскоподібного відростка.

Вміти: виконати провідникову анестезію в ділянці склепіння черепа; провести тимчасову та кінцеву зупинку кровотечі у цій ділянці; вміти виконати первинну хірургічну обробку ран в ділянці склепіння черепа.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Перечисліть границі лобно-тім’яно-потиличної ділянки.

2. Намалюйте і позначте схему поверхневих тканин (включаючи клітковину і кістку) лобно-тім’яно-потиличної ділянки.

3. Намалюйте і позначте схему ходу магістральних судин і нервів покривів черепа.

4. Вкажіть місця виникнення позачерепних гематом та їх анатомічні відмінності.

5. Дайте письмове визначення проникаючих, непроникаючих та скальпованих ран, вкажіть їх анатомічні відмінності.

6. Схематично позначте точки для проведення провідникової анестезії в ділянці склепіння черепа

7. Опишіть послідовно етапи первинної хірургічної обробки рани м’яких тканин, кістки, мозкових оболонок і мозку.

8. Схематично покажіть межі трепанаційного трикутника Шипо.

Контрольні питання теми:

1. Границі та поділ мозкового відділу голови на ділянки.

2. Судини і нерви поверхневих шарів мозкової ділянки голови.

3. Пошарова будова лобно-тім’яно-потиличної ділянки голови.

4. Місця виникнення та шляхи поширення гематом і гнійних процесів в ділянці склепіння черепа.

5. Топографічна анатомія скроневої ділянки голови. Місця виникнення та шляхи поширення гематом і гнійних процесів.

6. Особливості топографічної анатомії соскоподібної ділянки. Трепанаційний трикутник Шипо. Антротомія.

7. Поняття про скальповані, проникаючі і не проникаючі рани голови.

8. Провідникова анестезія в ділянці склепіння черепа та особливості первинної хірургічної обробки не проникаючих ран цієї ділянки (ПХОР).

9. Методи зупинки кровотечі при пошкодженні м’яких тканин, кістки.

10. Особливості топографічної анатомії внутрішньої та зовнішньої поверхонь основи черепа. Вихід з порожнини черепа лицевого і трійчастого нервів.

Обсяг самостійної роботи на занятті:

Студенти на анатомічному препараті проводять вивчення шарів мозкової ділянки голови.

Хірургічна бригада студентів з 4 чоловік на анатомічному препараті виконує провідникову анестезію в ділянці склепіння черепа і первинну хірургічну обробку ран голови.