Інструкція до виконання практичної роботи.

1) Підготовка інструментального столика.

Санітар: візьміть корнцангом із бікса згорнутий рушник і подайте його операційній медсестрі.

Операційна медсестра: розгорніть рушник перед собою внутрішньою поверхнею до себе. Якщо одним рушником не вдається накрити цілий столик, то рухом “від себе” накрийте ближчу до себе частину інструментального столика так, щоб краї рушника звисали з країв столика. Після цього таким же рухом накрийте другу частину столика. Слідкуйте за тим, щоб внутрішня поверхня рушника, як більш чиста була зверху.

2) Розкладання хірургічних інструментів на інструментальному столику.

Операційна медсестра: інструменти розмістіть в послідовності використання їх під час операції рукоятками від себе, а гострими кінцями до себе і до стола:

А. Верхній ряд:

1. шприц з ін’єкційною голкою і анестезуючий розчин;

2. цапки;

3. скальпеля (гострокінцеві, черевцеводібні);

4. жолобчастий зонд;

5. ножиці (гострокінцеві, тупокінцеві, зігнуті);

6. пінцети (хірургічні, анатомічні);

7. кровоспинні затискачі з зубцями (типу Кохера, Мікулича), кровоспинні затискачі без зубців (типу Більрота, Окснера, Холстедта, “москіт”);

8. гачки зубчасті і пластинчасті (Фарабефа);

Б. Нижній ряд

7. інструменти спеціального призначення;

8. перев’язочний матеріал (кульки, серветки, турунди, тупфера), корнцанг;

9. інструменти для з’єднання тканин: голкотримачі, хірургічні голки, металеві скріпки, інструменти для їх накладання і зняття, лігатури.

3) Обкладання операційного поля та місцева анестезія.

Члени операційної бригади займіть відповідні місця біля “операційного стола”. Операційне поле обкладіть у вигляді прямокутника за допомогою про­стирадла і рушників і зафіксуйте по кутах цапками, одночасно захопивши дві сторони. Візьміть шприц у пряму позицію. Вколіть повернуту доверху зрізом голку і введіть анестетик, утворивши “лимонну шкірку”. Одночасно з подальшим введенням новокаїну у тканини проведіть голку по лінії розтину та в обидві сторони від неї. Далі анестетик введіть пошарово під фасції та у м’язи.

4) В’язання вузлів.

Розділіться попарно. Один - візьміть товсті двохколірні лігатури за середину. Другий - оволодівайте технікою в’язання хірургічних вузлів у відповідності зі способом, який демонструє викладач. Зверніть увагу на хід ниток при зав’язуванні кожного вузла.

Тести для самоконтролю знань.

1. Назвіть інструмент необхідний для фіксації білизни навколо операційного поля?

1) затискач Кохера; 2) цапка; 3) корнцанг; 4) пінцет.

2. Перечисліть три головні способи тримання в руці скальпеля:

1)_______; 2)_______; 3)________.

3. Як потрібно тримати в руці скальпель (1) та пінцет (2) при роз’єднанні щільних тканин.

4. Перерахуйте кровоспинні затискачі: 1) _____; 2) _____; 3) _____;

4) ______; 5) ______.

5. Перечисліть головні принципи роз’єднання тканин:

1)__________; 2).__________; 3) _____________.

6. В якій позиції необхідно тримати скальпель при розрізі власної фасції по жолобчастому зонду?

1)в позиції столового ножа; 2) в позиції смичка;

3) в позиції пишучого пера; 4) в будь-якій.

7. Яким інструментом можна замінити жолобчатий зонд?

а) затискачем Кохера; б) цапкою; в) корнцангом; г) пінцетом.

8. Що таке атравматична голка:

• голка з нерозрізаним вушком;

• голка з розрізаним вушком;

• голка із запресованою лігатурою;

• голка з круглим поперечним перетином.

9. Після виконання розрізу операційна сестра поклала скальпель у правий нижній кут інструментального стола. Чи правильно поступила операційна сестра?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У пацієнта кіста нижньої щелепи. Яка операція по часу і по ефективності показана при цьому?

2. Який вид операції необхідний при раку голосових зв’язок, що не підлягає хірургічному лікуванню?

3. З якої сторони від хворого повинен знаходитись хірург правша при виконанні верхньої трахеостомії. До якої групи оперативних втручань ця операція відноситься?

4. Під час операції відсутні цапки. Чим можна їх замінити?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. М.С.Скрипнікова. - К.: Вища школа, 2000.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. – М.:Медицина, 1979.

3. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

4. Оперативная хирургия и топографическая анатомия /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

5. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

Додаткова:

1. Кованов В.В., Аникина Т.И. Хирургическая анатомия фасций и клетчаточных пространств человека. - М.: Медицина, 1967.

2. Вишневський О.В. Місцеве знеболення за методом повзучого інфільтрату.

3. Соединение тканей в хирургии /Под ред. Б.О.Милькова. - Черновцы, 1992. – 112с.

Методична вказівка для самостійної позааудиторної роботи студента-стоматолога №2*

Тема: ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШАРОВОЇ БУДОВИ

ЛЮДСЬКОГО ТІЛА, ФУТЛЯРНОЇ БУДОВИ ТА ФАСЦІАЛЬНО-КЛІТКОВИННИХ ПРОСТОРІВ. ЗАКОНИ ПИРОГОВА.

Актуальність теми: Встановлення загальних закономірностей пошарової та футлярної будови людського тіла має теоретичне значення для вивчення всіх розділів топографічної анатомії, а також прикладне значення для розуміння виникнення та поширення гнійних процесів і гематом.

Навчальна мета:

Знати: загальні закономірності пошарової будови тіла та винятки із загального правила, вчення про футлярну будову тіла, принципи оперативного розкриття гнійних процесів.

Вміти: визначити шари в будь-якій частині тіла знайти стінки фасціальних футлярів та їх вміст.

Основні питання теми:

1. Загальні закономірності пошарової будови людського тіла та їх практичне значення.

2. Закони Пирогова. Поняття про футлярну будову тіла.

3. Значення фасціальних футлярів для розповсюдження гематом та запальних процесів.

4. Топанатомічні ознаки єдності кінцівки і організму.

5. Фасціально - клітковинні простори кінцівок;

6. Розкриття фасціально - клітковинних просторів при гнійних процесах: доступи до гнійників; загальні правила розкриття гнійних процесів.

Матеріали для самоконтролю:

1. Назвіть послідовно шари м’яких тканин, які доводиться перетинати при доступі до кісток кінцівок.

2. Назвіть відомі Вам фасції:1 _______; 2________; 3 ________.

3. Яке місце в тілі людини займає поверхнева фасція:

а) під шкірою над підшкірною клітковиною; б) в товщі підшкірної клітковини; в) під підшкірною клітковиною?

4. Чим обмежується рухомість поверхневих вен?

5. До яких з названих тканин має відношення власна фасція:

а) шкіра з підшкірною клітковиною; б) поверхнева фасція;

в) м’язи; г) порожнини тіла?

6. Чим найчастіше утворені фуляри для груп м’язів синергістів:

а) поверхневою фасцією; б) власною фасцією і кісткою;

в) власною фасцією; г) поверхневою і власною фасціями?

7. Який найглибший шар потрібно розтинати при доступі до головних судинно-нервових пучків?

8. Чим зумовлена кількість і ступінь розвитку футлярів на протязі кінцівки?

9. Як розкривають поверхнево розташовані гнійники?

10. Чим зумовлений вибір раціонального оперативного доступу при глибоких флегмонах кінцівок?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. М.С.Скрипнікова. - К.: Вища школа, 2000.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. – М.:Медицина, 1979.

3. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

4. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

Додаткова:

1. Копылов Ф.А. О хирургии и хирургах. Л., 1968.

2. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

3. Островерхов Г.Е. Лекции по оперативной хирургии. - Л.,1976.

4. Павлова Л. Ф. Хирургическая анатомия верхней конечности. - Л, 1969.