Обсяг самостійної роботи на занятті

Викладач виділяє дві бригади студентів: одна з них на анатомічному препараті розкриває клітковинні простори підщелепного трикутника і дна порожнини рота; друга позаду органний простір; третя – розкриває надключичний простір, четверта – виконує перев’язку сонних

Інструкція до виконання практичної роботи.

1. Розкриття і дренування клітковинних просторів:

а) підщелепного трикутника. Хірург: виконайте розріз довжиною 5-6 см паралельно краю нижньої щелепи на 1 см нижче від нього до підшкірного м’яза включно. І асистент: тупим шляхом відведіть догори крайову нижньощелепну гілку лицевого нерва. Хірург і І асистент: пінцетами підніміть складку поверхневого листка другої фасції шиї, хірург надріжте її скальпелем або ножицями, а потім по жолобчастому зонду розсічіть на всю довжину шкірного розтину. Клітковину підщелепного трикутника розкрийте тупим шляхом. Рану зашийте 5-6 швами, залишивши в ній трубчасто-марлевий дренаж (трубку обгорнену марлею).

б) позадуорганного. Розріз шкіри, підшкірної клітковини, поверхневої фасції і платизми проведіть по внутрішньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м’язу від вирізки грудини до верхнього краю щитоподібного хряща. По зонду розітніть футляр м’язу (ІІ фасцію) і відсуньте м’яз разом з судинами назовні, щитоподібну залозу досередини. Тупим способом розкрийте флегмону, дренуйте її. Заглотковий абсцес розкрийте через рот скальпелем, лезо якого обгорніть липким пластиром (залишаючи оголеним лиш кінчик). Після розрізу голову швидко нахиліть вперед, щоб гній не потрапив в дихальні шляхи.

2. Перев'язка сонних артерій:

А. Перев’язка зовнішньої сонної артерії. Від кута нижньої щелепи по ходу грудинно-ключично-соскоподібного м’язу розсічіть шкіру з підшкірною клітковиною, поверхневу фасцію, підшкірний м’яз і передню стінку піхви кивального м’язу напротязі 5-6 см. Відведіть м’яз назовні і розсічіть задню стінку його піхви разом з піхвою судинно-нервового пучка. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща знайдіть біфуркацію загальної сонної артерії та зовнішню сонну артерію, яка лежить більш поверхнево і допереду від внутрішньої і має гілки. При виділенні зовнішньої сонної артерії уникайте пошкодження спереду від неї низхідної гілки під’язичного нерва, латерально - внутрішньої яремної вену, а з задньо-латеральної сторони – блукаючого нерва. Голкою Дешана підведіть подвійну лігатуру під зовнішню сонну артерію між верхньою щитоподібною і язиковою артеріями зі сторони внутрішньої яремної вени так, щоб не пошкодити її і блукаючий нерв. Анатомічним пінцетом захопіть і фіксуйте середину подвійної лігатури. Після цього виведіть голку Дешана. Ножицями розітніть петлю лігатури, внаслідок чого утвориться дві лігатури, підведені під артерію. Зав’яжіть спочатку центральну, а потім периферичну лігатури так, щоб відстань між ними була до 1,5 см. Підведіть під артерію тупу сторону ножиць і розітніть артерію. Рану зашийте пошарово.

Б. Перев’язка загальної сонної артерії. Починаючи від верхнього краю щитоподібного хряща попереду грудинно-ключично-соскоподібного м’язу виконайте пошаровий доступ до артерії розрізом довжиною 5-6 см. Тупим способом виділіть артерію, підведіть під неї лігатуру за допомогою голки Дешана збоку від внутрішньої яремної вени, щоб не захопити блукаючий нерв. Артерію перев’яжіть двома лігатурами на відстані 1,5 см одна від одної та нижче біфуркації і пересічіть між ними. Пошарово зашийте рану.

Тести для самоконтролю знань.

1. Який з названих елементів не входить до складу підщелепного трикутника:

а) нижній край нижньої щелепи;

б) переднє черевце двочеревцевого м’язу;

в) заднє черевце двочеревцевого м’язу;

г) підборідно-під’язиковий м’яз.

2. Яке анатомічне утворення не бере участь в утворенні сонного трикутника:

а) заднє черевце двочеревцевого м’язу; б) шилоподібно-під’язиковий м’яз;

в) лопатково-під’язиковий м’яз; г) кивальний м’яз.

3. Чим утворена біла лінія шиї?

а) І і ІІ фасціями; б) ІІ і ІІІ фасціями;

в) ІІІ і ІУ фасціями; г) ІУ і У фасціями.

4. Які шари тканин роз’єднують при розкритті глибокої підщелепної флегмони після розсічення шкіри і підшкірної клітковини: 1_______; 2_______; 3_______?

5. Опишіть склад головного судинно-нервового пучка шиї 1 _________; 2 _________;

3 _____ та взаємне розташування його елементів в напрямку зсередини назовні.

6. Яке взаємне розташування внутрішньої і зовнішньої артерій? Від якої з них відходять гілки і яку з них не можна перев’язувати та чому?

7. Яка з названих артерій не є гілкою зовнішньої сонної артерії?

а) язикова; б) потилична; в) верхня щитоподібна; г) хребтова.

8. Які з названих шарів не розтинають при доступі до головного судинно-нервового пучка шиї?

а) поверхневу фасцію; б) поверхневий листок власної фасції;

в) глибокий листок власної фасції; г) внутрішньошийну фасцію.

9. В якому клітковинному просторі шиї може виникнути запальний процес при пораненні задньої стінки стравоходу?

10. Назвіть клітковинні простори шиї, що з’єднуються з переднім та заднім відділами середостіння?

11. З якою метою виконують вагосимпатичну блокаду? Місце вколу голки?

12. Вкажіть місце перевірки “френікус” - симптому?

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. Студент під час препарування у трикутнику Пирогова, знайшов язикову вену. А де міститься артерія?

2. Розкриваючи підщелепну флегмону, хірург пошкодив нерв. Визначіть, який це нерв і чим загрожує його пошкодження?

3. Під час операції на шиї хірург перерізав зовнішню яремну вену, але зупиняючи кровотечу спочатку перев’язав її дистальний кінець, а потім проксимальний. Чи вірна його тактика?

4. У хворого біля внутрішнього краю кивального м’язу є класичні ознаки запалення. При пункції припухлості одержано гній. Визначіть діагноз і оперативне втручання.

5. Стан хворого з проникаючим пораненням грудної клітки важкий. Шкірні покриви бліді, холодний піт, низький артеріальний тиск, збудження. Запропонуйте, які методи лікування необхідно застосувати, щоб вивести хворого з такого стану і підготувати його до операційного втручання.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. М.С.Скрипні­кова. - К.: Вища школа, 2000.

2. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

3. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

4. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

Додаткова:

1. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.