Інструкція до виконання практичної роботи.

1. Розкриття піджувальної флегмони.

Розрізом довжиною 5-6 см, який огинає кут нижньої щелепи у вигляді дуги розсікають м’які тканини до кістки. В зоні прикріплення жувального м’язу до кута нижнього краю гілки нижньої щелепи, його частково відрізають і кровоспинним затискачем тупим шляхом відшаровують цей м’яз, весь час притримуючись зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи, доходять до гнійника; або попередньо розшаровують м’яз по ходу м’язових волокон до появи гною.

2. Розкриття гнійного паротиту.

Проводиться відповідно до місця інфільтрату паралельно ходу гілок лицевого нерва радіальними розрізами. Тканини, включаючи власну фасцію, роз’єднують гострим шляхом, а в глибину проходять тупим способом. За Войно-Ясенецьким розтин шкіри та власної фасції здійснюють позаду гілки нижньої щелепи, підлеглі тканини до гнійника роз’єднують кровоспинними затискачами тупим способом.

Тести для самоконтролю знань.

1. Назвіть склад судинно нервового пучка, що розташований в товщі привушної залози, пошкодження якого можливе при розкритті гнійного паротиту: 1) _____; 2) ______; 3) ______.

2. Назвіть гілки лицевого нерва: 1)____; 2)_____; 3)____; 4)_____; 5)___.

3. Після поранення у білявушножувальній ділянці відсутня чутливість шкіри в щічній ділянці. Гілки якого нерва пошкоджені?

а) n.ophthalmicus; б) n.maxillaries; в) n.mandibularis; г) n.facialis.

4. Який з названих м’язів належить до мімічних?

а) медіальний крилоподібний; б) латеральний крилоподібний;

в) скроневий; г) щічний.

5. Вкажіть напрямок хірургічного розтину гнійного паротиту при локалізації гнійно-некротичного вогнища в частці привушної залози, розташованій поблизу жувального м’яза 1) _____, а також при розташуванні його в позащелепній ямці: 2) ______.

6. При пораненні якого нерва буде порушена функція мімічних м’язів?

7. Чим може ускладнитися карбункул в ділянці щоки при неправильному лікуванні?

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. Після розкриття привушної флегмони у пацієнта виникла асиметрія лиця за рахунок опускання верхньої повіки і кута рота. Визначіть допущену помилку. Перечисліть травмовані анатомічні структури.

2. При відмові від розкриття гнійного паротиту в пацієнта з’явились болі у відповідному вусі та болючість при ковтанні. Поясніть анатомічно причину виникнення виявлених ускладнень.

3. Для видалення гною з жирового тіла щоки хірург зробив розтин по передньому краю жувального м’яза. Топографо-анатомічно обґрунтуйте правильність дій хірурга.

4. У хворого рвана рана в ділянці переднього краю жувального м’яза сильно кровоточить. Обґрунтуйте, яка судина ушкоджена та вашу тактика?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. М.С.Скрипнікова. - К.: Вища школа, 2000.

2. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

3. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

4. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

Додаткова:

1. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

2. Островерхов Г.Е. Лекции по оперативной хирургии. - Л.,1976.

Методична вказівка для студентів-стоматологів до практичного

заняття №7.

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ГЛИБОКОЇ ДІЛЯНКИ ЛИЦЯ. ГЛИБОКІ ФЛЕГМОНИ І СПОСОБИ ЇХ РОЗКРИТТЯ. ЦЕНТРАЛЬНА ПРОВІДНИКОВА АНЕСТЕЗІЯ ГІЛОК ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА В МІСЦІ ВИХОДУ З ЧЕРЕПА.

Актуальність теми: у зв’язку з можливістю розповсюдження одонтогенних запальних процесів у глибокій ділянці лиця необхідно знати топографію цієї ділянки та вміти розкрити гнійні вогнища. Тут проводиться стовбурова анестезія гілок трійчастого нерва, що забезпечує найбільшу ділянку знеболення у порівнянні з іншими провідниковими методами анестезії.

Навчальна мета:

Знати: топографічну анатомію глибокої ділянки бокового відділу лиця та її клітковинні простори, сполучення з іншими клітковинними просторами, топографію судинно-нервових пучків, місця виходу ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва на основі черепа, та способи виконання їх провідникової анестезії.

Вміти: розкрити клітковинні простори глибокої ділянки лиця, виконати центральну провідникову анестезію ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Складіть перелік клітковинних просторів глибокої ділянки лиця, вкажіть в кожній з них основні судинно-нервові пучки.

2. Складіть схему сполучень скронево-крилоподібного проміжку з суміжними клітковинними просторами.

3. Назвіть місця виходу ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва з порожнини черепа.

4. Перечисліть відділи верхньощелепної артерії та вкажіть її гілки в кожному з відділів.

5. Назвіть анастомози крилоподібного венозного сплетення з іншими венозними утвореннями.

6. Намалюйте схему позаротових розрізів для доступів до гнійників глибокої ділянки лиця.

Контрольні питання теми:

1. Топографічна анатомія глибокої ділянки лиця: межі, клітковинні простори, їх вміст та сполучення.

2. Топографія верхньощелепної артерії: відділи, гілки. Крилоподібне венозне сплетення: розташування, зв’язок з поверхневими венами лиця та синусами твердої мозкової оболонки.

3. Крилопіднебінна ямка: вміст та сполучення.

4. Місця виходу ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва, та техніка проведення центральної провідникової анестезії цих нервів. Можливі ускладнення.

5. Топографічна анатомія навкологлоткового та заглоткового клітковинних просторів: межі, шляхи поширення гнійників в суміжні ділянки.

6. Операції при гнійних процесах глибокої ділянки лиця, крило-піднебінної та підскроневої ямок, крилоподібно-щелепного простору, приглоткової та заглоткової клітковини.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На анатомічному препараті муляжах, таблицях студенти досліджують топографо-анатомічні утворення глибокої ділянки лиця.

Студенти у складі хірургічних бригад з 3 чоловік на анатомічному препараті виконують стовбурову анестезію ІІ і ІІІ гілок трійчастого нерва та розкривають флегмону крилоподібно-щелепного простору.