Міжнародні інформаційні системи Коломієць в.Ф.

Вступ

Частина перша Загальні основи міжнародних інформаційних систем

Розділ 1. Розвиток цивілізації та інформатизація суспільства Розділ 2. Сучасні міжнародні інформаційні системи Розділ 3. Основи теорії міжнародної інформації Розділ 4. Технологія передачі інформації Розділ 5. Комп'ютер - головна технологічна та технічна база інформаційних систем Розділ 6. Інформаційний аспект алгоритмічних та програмних засобів розв'язку завдань на комп'ютері Розділ 7. Типові пакети прикладних програм - засіб системного процесу переробки інформації інформаційними системами Розділ 8. Захист інформації міжнародних комунікацій і інформаційних систем Розділ 9. Вірусні та антивірусні програми інформаційних систем Розділ 10. Правовий аспект міжнародних інформаційних систем Розділ 11. Класифікація та архітектура міжнародних інформаційних систем

Частина друга Паперові та електронні міжнародні інформаційні системи

Розділ 1. Видавничі міжнародні інформаційні системи Розділ 2. Аналогові міжнародні інформаційні системи Розділ 3. Міжнародні інформаційні агенства Розділ 4. Універсальні гібридні інформаційні системи Розділ 5. Спеціалізовані гібридні міжнародні інформаційні смстеми Розділ 6. Мережеві міжнародні інформаційні смстеми Розділ 7. Локальні обчислювальні системи Розділ 8. Інформаційна супермагістраль Internet Розділ 9. Мережеві з'єднання Internet Розділ 10. Основні принципи роботи та функціонування Internet Розділ 11. Основні особливості користування смстемою Internet Розділ 12. Електронна пошта та система телеконференцій Розділ 13. Глобальна система WWW мережі Internet Розділ 14. Технології пошуку в індексованих базах даних мережі Internet

Частина третя Функціональні міжнародні інформаційні системи

Розділ 1. Культурологічні міжнародні інформаційні системи Розділ 2. Владні міжнародні інформаційні системи Розділ 3. Науково-технічні міжнародні інформаційні системи Розділ 4. Соціальні міжнародні інформаційні системи Розділ 5. Фінансово-економічні міжнародні інформаційні системи Розділ 6. Інформаційні системи міжнародних організацій

Розділ 1 Розвиток цивілізації та інформатизація суспільства

1.1. Об'єктивна необхідність, місце та роль інформатизації суспільства

Спілкування, комунікації, обмін інформацією властиві усім живим істотам, але в особливому випадку - людині. Одержання інформації з навколишнього світу, її аналіз і генерування складають одну з головних функцій, що відрізняє людину від іншого живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватися в навколишньому оточенні, стимулює його діяльність, визначає його поводження в конкурентній боротьбі, забезпечує його життєдіяльність.

Головним засобом приборкання інформаційних потоків служило залучення до інформаційної сфери додаткової кількості людей. З розвитком продуктивних сил, ускладненням виробництва, його спеціалізацією і кооперацією спостерігалося прискорення цього процесу. Це пов'язано з тим, що обсяги інформації постійно збільшувалися, а складність її обробки зростала. У США, наприклад, частка людей, що займаються збором, обробкою і аналізом інформації, у загальній кількості працюючих зросла за останні п'ятдесят років багаторазово і в даний час перевищила 50 відсотків, при цьому вартість документообігу склала 100 мільярдів доларів на рік. І це явище характерно для усіх промисловорозвинених країн. Таке зростання багато в чому визначається і тим, що продуктивність праці людей, зайнятих в інформаційній сфері зростає набагато повільніше, ніж у тих, що безпосередньо створюють матеріальні цінності.

Принципові зміни у відношенні людини до інформації відбулися в зв'язку з новою можливістю перейти від ручних способів збору й обробки інформації до автоматизованого. Комп'ютер, що відкрив для людини майже необмежені можливості в питаннях оперування інформацією, дозволив перетворити її в ресурс, від стану якого залежить розвиток економіки будь-якої країни. Поряд із енерго- і фондоресурсом необхідний і інформаційний ресурс, що визначає ступінь застосування прогресивних технологій.

Інформаційні ресурси - це сукупність інформації, що використовується в усіх сферах людської діяльності: виробництві, науці та техніці, керуванні суспільством і т.д., яка організована та обробляється спеціальним чином. В даний час це поняття широко застосовується поряд із такими поняттями як матеріальні, енергетичні і трудові ресурси.

Майже півсторіччя тому американський математик, батько кібернетики, Норберт Вінер сказав про інформацію: “Інформація є інформація, не матерія і не енергія”, бажаючи підкреслити її особливу, нематеріальну сутність. Людству знадобилося 30-40 років (мить у житті цивілізацій), щоб перетворити інформацію з категорії наукової в категорію комерційну, у такий же принциповий чинник розвитку, як сировина й енергія. Тепер, щоб заповнити запаси сировини й енергії, що зменшуються, людство гостро потребує інформації, що відчиняє нові шляхи більш раціонального й ощадливого одержання засобів для підтримки своєї життєдіяльності (мал. 1).