
- •1. Нумерація на мережі в стандарті gsm.
- •2. Система цифрового мобільного радіозв’язку cdma. Загальна характеристика та принципи функціонування.
- •3. Основні характеристики сррз.
- •4. Модуль дійсності абонента sim. Обґрунтування його використання та функції.
- •5. Методи розділу каналів fdma, tdma, cdma.
- •Професійні системи мобільного радіозв´язку: pmr та pamr.
- •7. Принцип визначення чарунок з частотами, що повторно використовуються. Типи чарунок при проектуванні мережі мобільного зв’язку. Обґрунтування.
- •8. Системи персонального радіовиклику. Пейджинговий зв´язок.
- •9. Покоління систем стільникового рухомого радіозв´язку та етапи їхнього розвитку. Аналогова система мобільного радіозв´язку nmt – 450/900.
- •10. Структура систем цифрового мобільного радіозв´язку стандарту gsm (основні блоки і їх визначення). Зрівняння параметрів систем мобільного радіозв´язку gsm та nmt – 450i.
9. Покоління систем стільникового рухомого радіозв´язку та етапи їхнього розвитку. Аналогова система мобільного радіозв´язку nmt – 450/900.
Перша аналогова система мобiльного радіозв'язку з частотною модуляцією HCMTS (Hіgh-Capacіty Mobіle Telephone System – система рухомої телефонії великої ємності) почала працювати в 1978р. Вона втілила в собі ряд розробок, які багато років виконувалися в області технологій мобільного радіозв'язку. Система працювала в діапазоні 850МГц. Подальший розвиток цієї системи було реалізовано в США у стандарті аналогової системи мобільного радіозв'язку AMPS (Advanced Mobіle Phone Servіce – поліпшена послуга мобільного телефонного зв'язку), якій було виділено дві ділянки по 20МГц у діапазоні 850МГц. Перші випробування система AMPS пройшла в 1979р., а в експлуатацію вона надійшла в 1983р.
Паралельно з AMPS в країнах Європи і Японії було розроблено декілька стандартів аналогових мобільних систем зв'язку. У скандинавських країнах була розроблена і в 1981р. вступила в експлуатацію система NMT-450 (Nordіc Mobіle Telephone), призначена для роботи в діапазоні 450МГц. На базі стандарту NMT-450 було розроблено і в 1986р. введено в експлуатацію систему NMT-900, що працює в діапазоні 900МГц. В NMT-900 істотно збільшена абонентська ємність і розширені функціональні можливості систем стандарту NMT.
У Великобританії була розроблена на основі AMPS і в 1985р. введена в експлуатацію система TACS (Total Access Communіcatіons System – система зв'язку загального доступу). Пізніше її трансформували в систему ETACS (Enchanted – "розширений" TACS).
У Німеччині і Португалії в ці ж роки вступила в експлуатацію система С-450 (діапазон 450МГц), в Італії – RTMS (Radіo Telephone Mobіle System – радіотелефонна мобiльна система) діапазон 450МГц, у Франції – Radіocom 2000 (діапазони 170, 200, 400МГц), в Японії – NTT (Nіppon Telephone and Telegraph – японська система телефону і телеграфу).
Подальший розвиток мобільного зв'язку ішов шляхом створення цифрових стандартів, причому, країни Європи і США йшли різними шляхами.
В 1982 році почалися роботи з розробки єдиного європейського стандарту цифрового мобільного зв'язку в діапазоні 900МГц. В результаті роботи з'явився стандарт GSM (Global for Mobіle Communіcatіons – глобальна система для мобільного зв'язку) несумісного з аналоговими системами. Перша досвідчена мережа стандарту GSM-900 з'явилася лише в 1990 році, через рік – в 1991 році – з'явилася система стандарту DCS-1800 (Dіgіtal Cellular System 1800МГц – цифрова стільникова система 1800МГц). В експлуатацію перша система мобільного зв'язку стандарту GSM була введена в 1992 році в Німеччині.
В 1990 році в США був затверджений стандарт цифрового зв'язку D-AMPS (цифрова AMPS). У мережі D-AMPS дворежимна абонентська станція може працювати як в аналоговому, так і у цифровому режимах. Одночасно американська компанія Qualcomm почала розробку нового стандарту мобільного зв'язку, заснованого на технології шумоподібних сигналів і кодовому поділі каналів CDMA (Code Dіvіsіon Multіple Access – множинний доступ з кодовим поділом). Перша мобільна система, заснована на цьому стандарті (ІS-95), вступила в експлуатацію в 1995 році в Гонконгу.
Впровадження цифрових систем (мобільних систем зв'язку 2-го покоління – 2G) на світовому ринку проходило за нетривалий час і розвивалося винятково шляхом "витиснення" старих технологій аналогових систем, з якими не передбачалося забезпечення сумісності.
Швидко зростаючі потреби в мультимедійних послугах (передача відео, мобільний доступ до Іnternet та ін.) призвели до створення систем 3-го покоління, реалізованих на базі трьох різновидів технології CDMA: cdma 2000, WCDMA і TDMA/CDMA. Північноамериканський стандарт cdma 2000 являє собою подальший розвиток системи cdma One (ІS-95), технологія WCDMA – об'єднана пропозиція, що надійшла від Японії (WCDMA) і Європи (UMTS) та ін., технологія TDMA/CDMA – об'єднана пропозиція UTRA TDD (Європи) і TD-SCDMA (Китай).
До теперішнього часу в Європі вироблена політика переходу до систем 3G на основі базового стандарту UTMS з технологією радіоінтерфейсу UTRA-FDD (WCDMA).
Паралельно із впровадженням систем 3G ведуться активні роботи зі створення мобільних систем зв'язку 4-го покоління (4G). Ці системи повинні забезпечувати гарантовану якість (QoS), швидкість передачі на рівні 115Мбіт/с, тобто в тисячу разів швидше, ніж дозволяє кожна із сучасних технологій. У результаті можливість високоякісної передачі великого обсягу різноманітної інформації істотно зростає.
Стандарт NMT-450 розроблений спільно Адміністраціями зв'язку Данії, Норвегії, Швеції і Фінляндії для забезпечення автоматичним рухомим радіотелефонним зв'язком Скандинавських країн.
Абонентські станції в стандарті NMT-450 цілком сумісні з усіма базовими станціями системи незалежно від країни. Усі рухомі абоненти мають можливість працювати в кожній із країн, що входять у систему. Після введення в експлуатацію система набула такої популярності, що незабаром стала перевантаженою. Для збільшення числа каналів був розроблений на базі стандарту NMT-450 удосконалений варіант цієї системи — NMT-900. Для неї були виділені ширші смуги частот (по 25 МГц) у діапазоні 900 МГц. У результаті число каналів істотно збільшилося (до 1999) порівняно з числом каналів у системі NMT-450 (180 каналів). До теперішнього часу обидві системи NMT широко використовуються в багатьох країнах світу. З'явилася модернізована система NMT-450i, в якій ускладнений несанкціонований доступ до мережі. Основні технічні характеристики стандартів NMT-450 і NMT-900 наведені в таблиці.
Стандарт |
||
Характеристика |
NMT-450 |
NMT-900 |
Рік впровадження в експлуатацію |
1981 |
1986 |
Діапазон частот на передачу, МГц від БС від АС |
463-467,5 453-457,5 |
935-960 890-915 |
Смуга частот кожного піддіапазону, МГц |
4,5 |
25 |
Рознесення дуплексних каналів, МГц |
10 |
45 |
Ширина смуги частот каналу, кГц |
25;20 |
12,5 |
Загальна кількість дуплексних каналів |
180;225 |
1999 |
Розмірність кластера |
7;9;21 |
7;9;21 |
Радіус стільника, км |
1-40 |
0,5-20 |
Макс, потужність БС, Вт |
50 |
100 |
Номінальна потужність АС, Вт |
15/2 |
6/1 |
Час перемикання каналів на межі стільників, мс |
1250 |
270 |
Мін. величина вхідного відношення сигнал/шум, дБ |
15 |
5 |
Структурна схема типової мережі стільникового зв'язку стандарту NMT-450 наведена на рисунку.
До складу мережі входить центр комутації рухомого зв'язку (ЦКРЗ), базові станції (БС), абонентські станції (АС).
Базові станції з'єднані з ТМЗК через центри комутації рухомого зв'язку. ЦКРЗ є інтерфейсом між базовими станціями і ТМЗК. Сукупність базових станцій, що з'єднані з ЦКРЗ і обслуговуються ним, утворює зону обслуговування ЦКРЗ. Уся територія (регіон), на якій організовується стільниковий зв'язок, розділяється на зони обслуговування. ЦКРЗ кожної з цих зон обслуговування зв'язуються між собою по міжміських каналах, що дозволяє організувати роумінг.
У системах стандарту NМТ-450 можуть використовуватися стільники двох видів: малі (радіус 2...5 км) і великі (радіус 5...20 км). наприклад, маленькі стільники обслуговують центр міста, а великі — приміську зону й автодороги.
На першому етапі організації зв'язку створюється мережа великих стільників, якою покривається вся територія обслуговування. Зі збільшенням навантаження усередині великих стільників розміщуються маленькі стільники. Старі стільники не ліквідуються, а перепрограмовуються в ЦКРЗ і функціонують сумісно з маленькими, що дозволяє збільшити ємність системи зв'язку.
БС у межах одного кластера працюють на різних частотах. На кожній БС один канал використовується як канал керування (канал виклику в напрямку на АС і доступу — у зворотному), а інші канали є робочими. Тип каналу маркується відповідним кодом у форматі сигналізації. Це означає, що канал керування може тимчасово використовуватися як розмовний, а у випадку несправності каналу керування будь-який робочий можна перетворити на канал керування шляхом простої заміни канального коду. Абонентські станції в черговому режимі настроєні на прийом сигналів, що надходять каналом виклику.
Крім сигналів, що визначають вид каналу зв'язку (робочий канал, канал керування), формуються службові сигнали, що визначають номер каналу, номер зони обслуговування і країну, в якій знаходиться АС. Усі службові сигнали є цифровими і передаються двійково-десятковим кодом зі швидкістю 1200 Бод з використанням швидкої частотної маніпуляції (FFSК). Цифровий сигнал, визначений як логічна одиниця, є одним періодом коливання частотою 1200 Гц, а сигнал логічного нуля — 1,5 періоду коливання частотою 1800 Гц.
Передача службових сигналів здійснюється 166-ти розрядними кадрами. Кожному переданому службовому сигналу відповідає визначений робочий кадр, структура якого наведена на рисунку.
Перші 15 бітів (розрядів) кадру використовуються для передачі сигналів тактової синхронізації, наступні 11 бітів — для сигналів циклової синхронізації. Зміст службової інформації переноситься десятковими цифрами від 0 до 9, що кодуються двійково-десятковим кодом (кожна цифра від 0 до 9 кодується чотирирозрядним двійковим кодом). Обсяг службової інформації складає 16 десяткових цифр, для передачі яких двійково-десятковим кодом необхідно 64 бітів. До складу переданої інформації входять: номер радіоканалу, тип кадру, код зони трафіка (код обслуговування ЦКРЗ), номер АС (яка викликається або викликає). Для підвищення правильності передачі інформаційні біти двійково-десяткового коду доповнюються бітом парності, в результаті формується послідовність контрольних 76 бітів.
До складу системи NМТ-450 входить устаткування ЦКРЗ, БС, АС.
ЦКРЗ забезпечує керування і контроль за роботою всіх БС і АС. У пам'яті ЦКРЗ зберігаються дані про рухомі об'єкти і стан мережі в цілому. ЦКРЗ виконує такі основні функції: встановлення з'єднань між АС; контроль за якістю зв'язку; перемикання АС на новий канал у процесі естафетної передачі; пошук АС на території, що обслуговується, (роумінг); діагностику стану системи; тарифікацію.
Центри комутації побудовані на базі типової електронної телефонної станції з програмним керуванням БХ-200(МТХ) і її модифікаціях. Функції ЦКРЗ можуть виконувати цифрові АТС типу ЕWSD і 5ESS.
До складу ЦКРЗ входять такі підсистеми:
■ цифрове комутаційне поле (КП);
■ кінцеві лінійні комплекти (КЛК) і обладнання лінійного тракту (ОЛТ), що забезпечують передачу інформації з напрямків ЦКРЗ-БС, і ЦКРЗ-ТМЗК по цифровому тракту 2048 кбіт/с (ЦСП ІКМ-30);
■ інтерфейс із базовими станціями (ІСБС);
■ блок сигналізації радіоканалами (БСР), блок лінійної сигналізації (БЛС), блок багаточастотних прийомопередавачів (БЧПП), тональний генератор (ТГ), автоінфор-матор (АІ);
■ підсистема керування, що є фактично спеціалізованою обчислювальною мережею, яка, у свою чергу, складається з керуючих комп'ютерів-блоків БСР, блока загальних каналів сигналізації (БЗКС), блока лінійної сигналізації (БЛС), блока регістрів (БР), блока статистики (БСТ), блоків центральної пам'яті (ЦП) і маркера (М);
■ комп'ютерно-технічної експлуатації (КТЕ) з пристроєм введення/виведення (ПВВ);
■ робочі місця персоналу, різноманітні пристрої введення, виведення і збереження інформації;
■ система синхронізації, що формує і розподіляє по блоках ЦКРЗ усі необхідні послідовності імпульсів. Для спрощення на схемі ЦКРЗ ця система не зображена.
Стандарт NМТ передбачає централізовану комутацію і керування з'єднаннями з використанням багатостанційного доступу з частотним розділенням каналів, тому до складу БС входить радіообладнання з окремими передавачами (Пер) і приймачами (Пр) для кожного з індивідуальних радіоканалів. Антени можуть бути з круговими чи секторними ДСА. Прийом однократний. Крім того, до складу БС входять:
■ блок об'єднання каналів (БОК) і блок виділення каналів (БВК), що забезпечують роботу всіх канальних передавачів і приймачів БС на загальне навантаження (загальну антену);
■ пристрій керування і контролю каналів (ПККК). За командами від ЦКРЗ цей пристрій вмикає і вимикає радіоканал, вмикає в прямий канал (від БС) передавач контрольного сигналу частоти 4 кГц, а у зворотний канал (від АС) вмикає приймач сигналу 4 кГц (ПВРС); транслює сигнал 4 кГц від цього приймача до пристрою контролю рівня сигналу (ПКРС); формує і передає до ЦКРЗ за допомогою передавача 1200 Бод сигнали підтвердження прийнятих команд і дані від ПКРС. ПККК бере участь у перемиканні виходу передавача на ВЧ шлейф (ШВЧ), по якому сигнал радіоканалу повертається на вхід приймача, надходить на ЦКРЗ, що дозволяє контролювати весь тракт. ПКРС забезпечує постійний контроль у працюючих (активних) каналах відношення сигнал/шум на частоті 4 кГц. Якщо це відношення зменшується до 15 дБ, повідомляє ЦКРЗ про погіршення зв'язку у відповідному каналі;
■ приймач-вимірник рівня сигналу (ПВРС) за командами із ЦКРЗ настроюється на вказаний індивідуальний радіоканал, оцінює рівень контрольного сигналу (4 кГц) у цьому каналі і за допомогою ПККК і ПКРС інформує ЦКРЗ про результати вимірів.
Із сукупності індивідуальних дуплексних радіоканалів БС один використовується як канал виклику (KB), а інші використовуються як розмовні канали (РК);
■ обладнання лінійного тракту (ОЛТ) цифрової системи передачі (зокрема ЦСП ІКМ-30), що забезпечує зв'язок БС з ЦКРЗ. В окремих випадках можливе використання фізичних ліній, тоді ЦСП і ОЛТ на БС не встановлюються. До складу АС входять передавач (Пер), приймач (Пр), блок логіки і керування (БЛК), панель керування (ПКу), антенний розподільник (АР).
Блоки передавача і приймача здатні забезпечувати передачу і прийом мовної і службової інформації на кожному з 180 частотних каналів системи NMT-450. Для формування частотних каналів до складу приймально-передавального обладнання входить синтезатор частот.
Блок логіки і керування побудований на базі сучасної мікропроцесорної техніки і, отже, забезпечує програмне керування всім процесом сигналізації між АС і ЦКРЗ. Він також обробляє сигнали, що надходять з панелі керування і видаються на панель керування.
Панель керування складається з клавіатури (номеронабірника) зі знакогенератором, мінідисплеєм, мікрофоном і телефоном.
Антенний розподільник забезпечує розподіл трактів передачі і прийому при їхній роботі на одну приймально-передавальну антену.