4. Модуль дійсності абонента sim. Обґрунтування його використання та функції.

В системі GSM впроваджено розподіл між характеристиками абонента і його обладнанням. Рухома станція була поділена на дві частини. В першій частині містяться всі функції запрограмованого обладнання, що пов'язані з обслуговуванням радіоінтерфейсу, а також стику із зовнішніми пристроями. В другій містяться ідентифікаційні дані користувача. Перша частина - це, практично, термінал системи GSM, який однак для своєї роботи потребує "ключа", зв'язаного з абонентом, який його використовує. Цим ключем є так знаний ідентифікаційний модуль абонента SIM (англ. Subscriber Identity Module). В стандарті GSM рухому станцію, позбавлену модуля SIM, називають рухомим обладнанням (англ. Mobile Equipment-ME). Стик між модулем SIM і рухомим обладнанням стандартизований (так званий Інтерфейс SIM-ME).

Переваги відокремлення модуля SIM від решти функцій рухомої станції системи GSM такі. В типових аналогових коміркових системах залишення терміналу без нагляду давало не уповноваженим особам можливість доступу до засобів абонента, включно з веденням розмов за його рахунок, читанням повідомлень, що надходять до цього абонента, і т. д. Позичити термінал іншій особі було нелегко, а купівля терміналу відбувалась тільки в спеціалізованих пунктах і була рівнозначною з реєстрацією абонента в системі. Обмін терміналу на інший, більш сучасний, зв'язаний був з необхідністю візиту до представника оператора системи.

Всі ці проблеми були розв'язані з впровадженням в системі GSM ідентифікаційного модуля абонента SIM. В цьому випадку рухоме обладнання ME без модуля SIM стало майже "обладнанням домашнього господарства", яке можна придбати без обмежень в магазинах, тому що його купівля відокремлена від реєстрації абонента в системі GSM. Єдиним елементом, який потрібно старанно зберігати є модуль SIM, але цей модуль захищений від несанкціонованого доступу системою символів. Володіння кількома терміналами не викликає проблем для абонента, їх монтують фірми, здають на прокат в автомобілі або в таксі. Наприклад, власники кишенькових терміналів, придатних для міських теренів, переїжджаючи в сільську місцевість можуть брати на прокат термінали більшої потужності. Абонент, який має тільки карту SIM, може телефонувати з різних терміналів на власний рахунок, причому термінал, позбавлений модуля SIM, дозволяє вести нетарифіковані розмови (телефонувати в поліцію, пожежну, швидку допомогу і т. д.). Будь-які зміни інформації, записаної на карті SIM (напр. зміна повноважень абонента), вже не потребують посередництва продавців обладнання і навіть втручання в сам пристрій - оператор обмежується контактом з користувачем і його модулем SIM.

Модуль SIM може бути виконаний, як інтелектуальна карта (англ. smart card), розмірами стандартної кредитної картки, що вкладається до зчитувача терміналу перед встановленням зв'язку і виймається після його закінчення. Незалежно від способу виконання, модуль SIM містить в собі мінікомп'ютер з пам'яттю ROM, ЕЕPROM, RAM і процесор з пристроями вводу/виводу. Модулі такого типу, виконані в формі карт, використовуються все частіше в різних застосуваннях, від інтелектуальних телефонних карт до банківських карт, системи нагляду за доступом до закритих об'єктів і т. д.

Найважливіші функції модулю SIM такі:

• зберігання інформації, записаної оператором, і використання її в процедурах, що пов'язані із захистом системи та генеруванням ключа Кс, який шифрує передачу в радіоканалі;

• зберігання оперативної інформації, згрупованої користувачем коротких повідомлень, що надходять до нього;

• захист доступу до даних за допомогою кодів доступу.

Модуль SIM охороняється від доступу не уповноважених осіб за допомогою коду доступу PIN (англ. Personal Identity Number). Код PIN записується в модулі SIM в момент реєстрації користувача в системі. Він становить від 4 до 8 цифр. Користувач має можливість зміни як самого коду, так і його довжини, може також виключити його з дії, використовуючи спеціальну функцію (англ. PINdisabling function). Триразове вписування помилкового коду PIN приводить до заблокування карти. В такій ситуації карта SIM може бути розблокована тільки після введення довшого розблуковуючого коду PUK (англ. Personal Unblocking Key).

Підсумовуючи, в модулі SIM зберігається така інформація:

• ідентифікаційний ключ ти алгоритми шифрування дли криптографічних процедур (Кі, A3, А8);

• міжнародний номер рухомого абонента (IMSІ);

• номер "обладнання" абонента в мережі GSM (ІМЕІ);

• тимчасовий номер рухомого абонента (TMSI);

• інформація про актуальне положення рухомої станції, тобто номер зони

викликів (LAI);

• повноваження абонента;

• список скорочених номерів з індексом;

• короткі текстові повідомлення, прийняті під час відсутності абонента;

• права абонента відносно вибору системи GSM;

• код доступу (PIN) та розблоковуючий код (PUK).