
- •Тематичний план курсу Частина і Тема 1. Предмет, метод та завдання фінансової статистики
- •Зміст тем курсу Тема 1. Предмет, метод та завдання фінансової статистики
- •Тема 2. Статистика державного бюджету
- •Тема 3. Статистика грошового обігу
- •Тема 4. Статистика платіжного балансу.
- •Тема 5. Фінансовий рахунок у системі національних рахунків
- •Список рекомендованої літератури
Тема 2. Статистика державного бюджету
ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Статистика державного бюджету є однією із складових частин статистики фінансів.
У складі загальнодержавних фондів грошових коштів в Україні виділяють:
1) державний бюджет;
2) позабюджетні фонди (пенсійний фонд, фонд зайнятості, фонд обов’язкового медичного страхування, фонд соціального страхування та ін.).
Об’єктами вивчення статистики державного бюджету є основний загальнодержавний фонд — державний бюджет, а також фінансові відносини держави з підприємствами, установами і населенням.
Державний бюджет є найважливішим інструментом державного регулювання економіки. Його структура визначається формами і методами утворення державних фінансових ресурсів, а також напрямками їх використання в суспільних інтересах. Головною метою статистики державного бюджету є характеристика його основних показників, що відображають зміст і спрямованість фіскальної політики. Для цього вирішуються такі завдання:
1) визначення загальної величини доходів і витрат державного бюджету, розмір перевищення витрат над доходами (дефіцит) або доходів над витратами (профіцит);
аналіз структури доходів державного бюджету;
3) аналіз структури витрат державного бюджету;
4) визначення джерел фінансування бюджетного дефіциту;
5) розрахунок розмірів державного внутрішнього боргу;
6) характеристика ефективності проведення державою фіскальної політики;
7) аналіз впливу фіскальної політики на економічне зростання і рівень життя населення.
Основні поняття статистики державного бюджету:
сектор державного управління;
надходження або платежі;
надходження (платежі) неповоротні або поворотні;
надходження (платежі) відшкодувальні або безвідплатні;
поточні або капітальні надходження (платежі);
придбання фінансових активів або ухвалення зобов’язань;
придбання фінансових активів для проведення державної політики або управління ліквідністю.
У статистиці державного бюджету облік операцій здійснюється на касовій основі, тобто на основі реєстрації фактичних грошових потоків.
Основними абсолютними показниками статистики державного бюджету є:
1) доходи;
2) офіційні трансферти;
3) витрати;
4) чисте кредитування;
5) перевищення доходів над витратами (профіцит) або перевищення витрат над доходами (дефіцит).
Доходи — це обов’язкові безповоротні платежі, що надходять до бюджету. Бюджетні доходи поділяються на поточні і капітальні доходи. У складі поточних доходів виділяють податкові і неподаткові надходження.
Податки — це обов’язкові, безвідплатні, неповоротні платежі, що стягуються державними установами для задоволення державних потреб. Податки включають прибуток, який сплачують фіскальні державні монополії, а також державні монополії, що займаються експортом та імпортом, і прибуток від державних монопольних закупівель і продажів іноземної валюти.
Неподаткові надходження — це відшкодувальні надходження (доходи від власності, надходження від випадкових продажів, касовий прибуток відомчих підприємств і ін.) і деякі безвідплатні надходження (приватні пожертвування, штрафи і ін.).
Офіційні трансферти — це безвідплатні, неповоротні, необов'язкові надходження, що мають нерегулярний, одноразовий, добровільний характер у вигляді субвенцій, дарувань, репарацій. Цей фінансовий потік надходить від інших установ державного управління (вітчизняних і зарубіжних) або міжнародних організацій. Якщо надходження є безвідплатними, неповоротними, необов’язковими платежами з недержавних джерел, вони включаються в категорію доходів.
Витрати — це сукупність неповоротних платежів незалежно від їхньої мети витрачання (поточні або капітальні). Трансфертні платежі іншим установам державного управління виділяються в окрему категорію.
Чисте кредитування (кредитування мінус погашення) — це сукупність операцій, здійснюваних установами державного управління, за допомогою яких ці установи реалізують свої фінансові зобов’язання стосовно інших секторів з метою проведення державної політики. Ця категорія включає надання позик і придбання акцій за вирахуванням сум повернених кредитів, виручки від продажу акцій або повернення власного капіталу.
Підсумковим показником фінансової діяльності держави є дефіцит (або профіцит).
З погляду на фінансування дефіцит можна визначити таким чином:
Дефіцит (перевищення витрат над доходами = (запозичення - погашення боргу) + (зменшення залишків ліквідних фінансових коштів).
Фінансове становище країни вважають нормальним, якщо рівень бюджетного дефіциту відносно до ВВП не перевищує 3%.
Профіцит (перевищення доходів над витратами) =(погашення – запозичення боргу) + (збільшення залишків ліквідних фінансових коштів).
Результатом накопичення бюджетного дефіциту є державний борг.
Державний борг — це несплачена сума офіційно визнаних прямих зобов’язань установ державного управління перед іншими секторам економіки і рештою світу. Цей вид заборгованості утворюється в результаті операцій між установами державного управління і секторами економіки у минулому. Її можна погасити за допомогою операцій, які ці установи здійснять у майбутньому періоді, чи переоформленням у безстроковий борг.
Державний борг не включає:
1) внутрішні і міжструктурні борги різних підсекторів державного управління;
2) зобов’язання органів грошово-кредитного регулювання;
3) борги, що не обслуговуються (виплату відсотків по яких припинено на невизначений термін);
4) будь-яка поточна заборгованість по несплачених зобов’язаннях.
Аналіз виконання бюджету будь-якого рівня здійснюють за допомогою обчислення відносних величин виконання плану доходів і витрат загалом, а також за різними видами і цільовим призначенням.
Чинники, що вплинули на відхилення від плану, можна характеризувати за допомогою методу ланцюгових підстановок. Наприклад, зміна податкових доходів (Н) могла відбутися під впливом двох чинників:
1) зміни податкової бази (Б);
2) зміни податкової ставки (С).
Вплив зміни податкової бази на абсолютний приріст податкових доходів визначають за формулою:
НБ = (Б1-Б0)× С0
Вплив зміни податкової ставки на абсолютний приріст податкових доходів визначають за формулою:
Нс = (С1-С0)× Б1
де Б1 і Б0 — розмір податкової бази, відповідно, в звітному і базисному (плановому) періоді;
С1 і С0 — рівень податкової ставки, відповідно, в звітному і базисному (плановому) періоді.
Загальний приріст суми податкових доходів| за конкретними видами податків можна розраховувати як суму абсолютних приростів внаслідок дії двох чинників:
Нот=НБ + Нс.
На підставі абсолютних показників статистики державного бюджету можна розраховувати відносні статистичні показники, що характеризують економічну діяльність сектору державного управління:
1) Частка витрат сектору державного управління = витрати сектору державного управління (загальний обсяг державного бюджету) / ВВП;
2) Частка податків = частка сектору державного управління від оподаткування / ВВП;
3) Частка податків і зборів = податки і відрахування на соціальне страхування / ВВП.
Якщо показник частки податків і зборів зростає швидшими темпами, ніж показник частки податків, то можна зробити висновок про подорожчання системи соціального забезпечення.
За допомогою показника частки заборгованості визначають кількість місяців або періодів виробничої діяльності, необхідну для погашення боргу:
Частка заборгованості = рівень заборгованості / ВВП.
Частка покриття показує, який відсоток витрат на соціальні потреби покривається коштом податкових надходжень:
Частка покриття = податкові надходження / витрати на соціальні потреби.
При статистичному дослідженні державного бюджету студенти мають виконати такі завдання:
Вивчити всі види бюджетів.
Визначити відносні величини структури доходів за аналізовані роки і порівняти їх зміни.
Розрахувати показники динаміки державного бюджету, пам’ятаючи, що дані рядів динаміки повинні бути зіставними.
Вивчити зв’язок доходів державного бюджету з найважливішими макропоказниками країни, для чого:
- зіставити величину доходів і витрат державного бюджету з ВВП за відповідні роки;
- визначити величину реальних доходів, використовуючи індекс споживчих цін за відповідні роки.
Визначити, як змінилася величина реальних доходів на душу населення в звітному періоді порівняно з попередніми роками.
Написати аналітичну довідку про стан бюджетної сфери України за аналізований період, зробити висновок про наявні тенденції.