Оператори

Next [лічильник]

Напівжирним шрифтом тут виділено ключові слова For, To, Step, Next. Квадратні дужки ([ ]) вказують на необов’язкові компоненти. Наприклад, [Step крок] указує на необов’язковість ключового слова Step і значення приросту лічильника никлу «Крок». Для запису команд у реальних програмах квадратні дужки не потрібні, Тексти програм подаються у вигляді роздруку.

У Visual BASIC код складається з одного або кількох операторів, які система перетворює на команди проміжного або машинного коду.

Стандартні типи даних і функцій Оголошення та опис змінних

Поняття «змінна» – важлива складова кожної мови програмування.

Змінна – це іменована область пам’яті, призначена для збереження даних, яка в ході виконання програми набуває різних значень.

Будь-яка змінна має своє ім’я. Таким чином, для доступу до вмісту пам’яті досить знати ім’я змінної. Воно є унікальним і незмінним.

Ім’я змінної – це рядок символів, що ідентифікує змінну у програмі.

Імена змінних створюються за певними правилами. У мові Visual BASIC ці правила такі:

1. Першим символом імені має бути літера.

2. Інші символи – літери та цифри.

3. Можна використовувати символ підкреслення. Не можна застосовувати крапку.

4. Число символів не може перевищувати 255.

5. Ім’я не повинно бути ключовим словом Visual BASIC. Наприклад, для змінних не можна використовувати такі імена:

• 1 Name (не можна починати ім’я змінної з цифри);

• ME В 1.5 (не можна використовувати крапку);

• Група 1.5 (між символами не можна залишати пропуски).

Вибирати імена змінних слід так, щоб вони несли в собі інформацію про призначення змінної і не були дуже довгими. Рекомендується в іменах змінних використовувати особливі префікси, щоб указати тин даних, які зберігаються в змінній, та її область видимості. Наприклад, префікс g_int застосовується в іменах глобальних змінних цілого типу.

Значення змінної – це дані, які зберігаються й обробляються системою Visual BASIC. Спосіб збереження та оброблення даних залежить від того, до якого типу вони належать.

Типом даних називається спосіб збереження і подання даних у комп’ютерній системі, який задає певний формат або розмір вмісту змінної.

Залежно від вмісту розрізняють змінні різних типів. Visual BASIC підтримує типи даних, наведені в табл. 9 .

Способи оголошення типів змінних

У багатьох мовах програмування всі змінні, що використовуються, мають бути оголошені. Цією процедурою системі програмування повідомляються ім’я і тип змінної.

Наприклад, змінна називається FirstName і містить текст. Після оголошення цієї змінної система знає, який її вміст, і, що особливо важливо, яку ємність пам’яті необхідно зарезервувати для неї.

Під час складання програми мовою Visual BASIC користувач вирішує сам, треба оголошувати змінну чи ні.

У мові Visual BASIC існують три способи оголошення типу змінної:

явне оголошення за допомогою оператора опису змінної Dim (від dimension – вимірність);

оголошення за допомогою ідентифікаторів типів;

неявне оголошення.

Таблиця 9

Типи даних, підтримуваних Visual basic

№ з/п	Тип даних	Опис і діапазон даних
1	Boolean	Тип даних, що набуває тільки одного з двох значень: True або Fal&e
2	Byte	Позитивні числові значення в діапазоні від 0 до 255
3	Currency	Дані, що містять грошові одиниці від - 9 22 3 37 2 03 6 85 4 77 5 808 до 9 22 3 37 2 03 6 85 4 77 5 807. Чотири дробових десятеричного розряду забезпечують правильне округлення
4	Date	Містить значення дати і часу. Дата може бути в діапазоні від 1 січня 100 р. до 31 грудня 9999 р.
5	Decimal	Новий тип даних, що ще не підтримується у Visual BASIC, за винятком деяких ситуацій. Тип даних Decimal – це числа з 28 десятеричними розрядами точності
6	Double	Числові значення в діапазоні від - 1 79 769 3 13 486 2 32 D+308 до 1 79 769 313 486 232 D+308. Тип даних Double є типом даних із подвійною точністю (double-precision )
7	Integer	Числові значення без деся геричної крапки в діапазоні від –32 768 до 32 767
8	Long	Цілі значення в діапазоні, що перевищує діапазон значень даних типу Integer. Діапазон даних типу Long становить від- 2 147 483 648 до 2 147 483 647
9	Object	Особливий тип даних, який містить посилання на об’єкти, такі, як елементи керування і форми
10	Single	Числові значення в діапазоні від -3 402 823 Е+38 до 3 402 823 Е+38.Тип даних Single часто називають типом з одинарною точнісгю (single-precision)
11	String	Дані, що складаються з 0 –1032 символів алфавітно-числових даних. Це означає, що дані можуть бути як алфавітними, так і числовими. Значення тину String можуть також містити особливі символи, такі, як ",% і @. існують рядки фіксованої довжини
12	Variant	Дані будь-якого типу, що використовуються для елементів й інших додатків, для яких тип даних невідомий

Для явного оголошення типу змінної використовується оператор Dim, який має такий вигляд:

Dim Ім’я_3мінної [As Тип Даних]

Наприклад:

Dim FirstName As String

Dim Price As Currency

Dim Counter As Integer

Довжина змінної типу String обмежується лише ОС. Проте в разі необхідності її можна вказати явно. Для цього після слова String додають зірочку і максимальне число символів:

Dim Ім’я_3мінної [As String][*число символів]

Після імені змінної можна не задавати її тип. За замовчуванням Visual BASIC резервує місце під змінну типу «варіант» (Variant), яка може зберігати дані будь-якого розміру або формату. Незважаючи на зручність такого оголошення змінної, з точки зору управління ресурсами обчислювальної системи це не завжди доцільне, оскільки нераціонально здійснюється розподіл пам’яті для змінних.

Ідентифікатори типів змінної. У цьому разі тип даних для оголошення може встановлюватися просто доданням знака до імені змінної, як показано в табл. 7.6. Прикладами оголошення змінних таким способом є такі оператори:

Dim FirstName$

Dim Price@

Dim Counter%

Однак, як випливає з табл. 7.6, не всі типи даних мають в своєму розпорядженні власні знаки. Корпорація Microsoft не рекомендує використовувати ці знаки надалі, і вони є у мові Visual BASIC 6.0 тільки для сумісності з попередніми версіями цієї мови.

Неявне оголошення. Visual BASIC, на відміну від інших мов програмування, не потребує явного оголошення змінних. Змінна може оголошуватися автоматично, коли вона з’являється в коді.

Якщо тип даних не ідентифікований знаком, то за замовчуванням застосовується тип Variant.

Змінна типу Variant змінює свій тип під час виконання програми залежно від вмісту. Наприклад, якщо вміст змінної – число 5, то вона має тип Integer; якщо 1.2 – тин Double, а якщо це текст, то типом змінної є String.

Хоча змінні типу Variant мають велике практичне значення, під час їх застосування виникають деякі проблеми. По-перше, у процесі читання коду не видно, який внутрішній тип має змінна в заданий момент. Це може надто ускладнити виявлення логічних помилок програмування. По-друге, дані цього типу через внутрішні перетворення займають більшу ємність пам’яті, ніж аналогічні дані, оголошені з зазначенням явного типу.