
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Теми лекційних занять
- •Змістовий модуль 2. Створення Веб-документів
- •Змістовий модуль 3. Прикладне програмне забезпечення комп’ютерних систем
- •Змістовий модуль 4. Інструментальні мови і системи програмування
- •4. Опорний конспект лекцій
- •Предмет, методи і завдання дисципліни.
- •2.Поняття економічної інформації. Види і властивості економічної інформації.
- •2.1. Поняття економічної інформації
- •2.2. Види і властивості економічної інформації
- •1. Програмне забезпечення персональних комп’ютерів: поняття та характеристика рівнів.
- •Базовий рівень
- •Системний рівень
- •Службовий рівень
- •Класифікація службових програмних засобів
- •Прикладний рівень
- •Класифікація прикладного програмного забезпечення
- •2. Операційні системи: поняття, функції, класифікація. Характеристика операційних систем сімейства Windows.
- •Поняття комп’ютерної мережі. Технології передачі даних.
- •1.1. Основні принципи організації мпд
- •2. Передача і ущільнення інформаційних потоків між комп'ютерами
- •2.1. Основні підходи до передачі даних між комп'ютерами
- •3. Структура мдп
- •3.1. Локальні (lan Local Area. Network) і глобальні (wan Wide Area Network) мережі
- •3.3.2. Способи комутації і передачі даних
- •3.3. Способи комутації і передачі даних
- •3.4. Топологія мпд
- •3.5. Адресація комп'ютерів у мпд
- •3.6. Середовище для передачі даних в мдп
- •Основні види каналів для передачі даних
- •1. Основні поняття мережі Інтернет
- •1.1.1. Протоколи та покажчики ресурсів
- •1.1.2. Організація інформації
- •1.1.3. Призначення та можливості Internet Explorer
- •1.2. Організація пошуку інформації в Інтернеті
- •1.2.1. Перегляд та збереження web-сторінок
- •1.2.2. Засоби збереження конфіденційності та безпеки
- •2. Головні застосування технологій internet в аб
- •1. Електронна пошта
- •2. Передача файлів за допомогою ftp
- •3. Віддалений доступ - telnet
- •4. World Wide Web сервіс
- •5. Телеконференції— Netnews, Newsgroups
- •Мова html як мова розмічування гіпертексту і створення Веб-документів.
- •Структура html-документа
- •Характеристика основних команд (тегів) мови.
- •Форматування абзаців.
- •Створення форм.
- •2. Створення складних структурованих документів засобами табличного процесору Microsoft Excel.
- •3. Робота з базами даних у середовищі Microsoft Excel
- •2. Технологія створення, редагування та керування об’єктами бази (таблицями, формами, запитами, звітами) даних Microsoft Access
- •Поля таблиці та їх властивості
- •2.1. Робота з таблицями бд.
- •2.2. Робота з формами бази даних.
- •2.3.Робота із записами бази даних
- •2.4. Робота із звітами.
- •2.5. Створення макросів.
- •1. Мови програмування, їх класифікація. Призначення та коротка характеристика мови програмування Basic.
- •Особливості проектування windows-додатків у системі visual basic 6.0
- •Створення процедур оброблення подій
- •Запуск додатку
- •Збереження файлів проекту
- •Компоненти проекту Visual basic
- •Спеціальні властивості елементів керування
- •Вікно редактора коду
- •Правила запису програмного коду
- •Оператори
- •Стандартні типи даних і функцій Оголошення та опис змінних
- •Способи оголошення типів змінних
- •Типи даних, підтримуваних Visual basic
- •Визначення області видимості змінної
- •Локальні змінні
- •Змінні контейнерної області
- •Змінні глобальної області
- •Функція InputBox
- •Функція MessageBox
- •Програмування лінійних процесів
- •Програмування обчислювальних процесів, що розгалужуються
- •Поняття умовного оператора
- •Конструкція оператора Select Case
- •Програмування циклічних процесів
- •Програмування циклів з невідомим числом повторень
- •Синтаксис циклу з умовою має два різновиди
- •Чотири можливих варіанти використання операторів циклу з умовою
- •Масиви змінних
- •Оголошення області видимості масиву
- •Типи даних, що визначаються користувачем
- •Перспективи розвитку інформаційних технологій в економіці.
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •6. Інформаційні ресурси
2. Створення складних структурованих документів засобами табличного процесору Microsoft Excel.
Документ Ехсеl називається робочою книгою. Робоча книга представляє собою набір робочих сторінок, кожна з яких має табличну структуру і може містити одну або декілька таблиць. У вікні документу в програмі Ехсеl відображається тільки робоча сторінка, з якою ведеться робота. Кожна сторінка має назву, яка відображається на ярлику сторінки у нижній частині вікна. За допомогою ярликів можна переміщатися до інших робочих сторінок, що входять в одну і ту ж книгу. Для перейменування робочої сторінки потрібно двічі клацнути на її ярлику.
Робоча сторінка складається із рядків і стовпців, схрещення яких утворюють комірку. Кожна комірка має власну адресу – ім’я стовпця та номер рядка. Стовпці мають назву від A, B, … , AA, AB, … , рядки – номери від 1 до 65 536.
Для введення даних у комірку необхідно її активізувати, клацнувши на ній мишею або підвівши курсор за допомогою клавіш керування ним. Далі заносять дані й натискують на клавішу Enter.
Над робочою областю вікна розташовується панель формул, на якій є поле назви з адресою поточної комірки та значення поточної комірки. Для того, щоб швидко досягнути потрібної комірки, треба ввести її адресу замість адреси поточної комірки й натиснути клавішу Enter.
За замовчуванням вся інформація в таблицях подається у форматі Общий, що дає змогу працювати як із текстом, так і з числами. Формат комірок (діапазонів комірок) можна змінити. Для цього активізують команди Формат, Ячейки. У вкладці Число є перелік таких форматів:
• общий - використовується за замовчуванням як для чисел, так і для тексту;
• числовой - застосовується для роботи з числами, параметр Число десятичных знаков дає можливість установити потрібну кількість десяткових знаків (45,33; 56,125);
• финансовый, денежный - використовуються для роботи з числами, що стосуються грошових одиниць (11,25 грн.; 24 грн.);
• дата - відображає числа у вигляді дати (12.01.2001 або 12 Січ 01);
• время відображає числа у вигляді часу (15.02.2001 12:45:33);
• процентный — застосовується для створення чисел у відсотковому вигляді. Якщо на такий формат перетворюють числовий тип існуючих значень, то вони збільшуються у 100 разів;
• дробный — числа подаються у вигляді дробу (число 0,5 у цьому форматі матиме вигляд 1/2; 5/10).
У вкладці Выравнивание можна встановити різні види вирівнювання значень, які можуть бути розташовані по вертикалі та горизонталі (група Ориентация), а також параметр для об'єднання кількох комірок в єдине ціле (наприклад, при створенні об'єднаних назв тощо).
У вкладці Шрифт можна встановити вид і розмір шрифту, верхній та нижній індекси, вибрати тип ліній рамки.
У вкладці Границы можна встановити рамки для комірки (діапазонів комірок).
У вкладці Вид можна виконати заливання комірки кольором.
Створення формул. Формули і функції — основні інструменти для проведення розрахунків робочого листка. Вони містять тільки адреси комірок, абсолютні величини або вбудовані функції. Для перегляду таблиці у вигляді формул активізують команди Сервис, Параметры, Вид, Формулы.
При створенні формул використовуються такі знаки математичних дій, що виконуються відповідно до вказаних пріоритетів:
1 - (^) - піднесення до степеня;
2 - (*) - множення, (/) - ділення;
3 - (+) - додавання, (-) - віднімання.
Нехай, наприклад, необхідно створити і розрахувати таблицю розрахунку терміну окупності інвестицій виконують за такою формулою:
Інвестиційні витрати: (виручка - поточні витрати - податки).
Створення формул завжди починається зі знака « = ». Далі (у цьому прикладі) активізують комірку F2, записують =В2/(С2—D2—Е2) і натискують на клавішу Enter. У комірці F2 з'являється розраховане значення, а на панелі формул можна побачити формулу, відповідно до якої виконувався розрахунок.
Далі формулу необхідно створити в кожній комірці діапазону F2:F6. Для цього створену в комірці A2 формулу копіюють по всьому стовпцю — покажчик миші підводять до правого нижнього кутка робочого вікна (при цьому він перетворюється на «+»), натискують на мишу й, не відпускаючи її, «тягнуть» формулу вздовж стовпця. Формула копіюється, автоматично змінюються адреси комірок.
Така адресація, коли відбувається зміна адрес комірок при копіюванні, називається відносною. Також існує абсолютна адресація, коли адреси комірок при копіюванні не змінюються. Адреса має вигляд $А$2 і створюється введенням символів з клавіатури або адресу виділяють і натискують на клавішу F4.
Робота з простими функціями. За допомогою кнопки (Автосумма) автоматично розраховується сума значень у стовпці (або в рядку). Для цього активізують вільну комірку під стовпцем (чи праворуч від рядка) та кнопку Автосумма. В комірці автоматично створюється функція СУММ із зазначеним аргументом — відповідним діапазоном стовпця (або рядка). Натискують на клавішу Enter. Функція розрахунку суми у стовпці В матиме такий вигляд: =СУММ(В2:В8). Для роботи з іншими функціями використовують кнопку (Вставка функции). При цьому активізується Майстер функцій, за допомогою якого значно полегшується створення функцій.
Для друкування таблиці можна активізувати кнопку Печать Панелі інструментів Стандартная. В такому разі параметри друку будуть ті, які встановлено за замовчуванням. Щоб установити інші параметри, необхідно активізувати команди Файл, Печать Головного меню і задати такі параметри:
• у групі Печатать визначають, що друкується всі сторінки (за замовчуванням) чи частина сторінок (в цьому випадку треба зазначити їх);
• У групі Вывести на печать визначають, що саме друкується: виділена частина таблиці, весь робочий листок (за замовчуванням) чи всі робочі листки;
• у групі Копии визначають кількість копій таблиці, що друкується (за замовчуванням - 1).
• Кнопка Просмотр дає змогу активізувати режим попереднього перегляду таблиці.
Графічні зображення, або діаграми, більш наочно ілюструють табличні дані, дають можливість виконувати відповідний аналіз здобутих результатів.
Нехай, наприклад, треба знайти залежність суми інвестицій від виручки після їх реалізації. Для побудови діаграми слід виділити (провести мишею) ті місця таблиці, дані яких увійдуть у діаграму, що ілюструватиме залежність інвестиційних витрат та виручки від реалізації продукції, після чого активізувати кнопку (Мастер диаграмм).
Рис. 4. Вікно майстра побудови діаграм
У першому вікні необхідно вибрати вид діаграми (наприклад, Гистограмма) й активізувати кнопку Далее.
У наступному вікні перевіряють попередньо визначений діапазон даних таблиці (в наведеному прикладі — це А1 :С8), а також місцезнаходження значень - у рядках чи стовпцях. При цьому можна побачити діаграму, що будується. Потім активізують кнопку Далее.
У наступному вікні (крок 3) зазначають назву діаграми та назви осей X, Y. Відкривши відповідну вкладку цього вікна, можна створити написи на діаграмі, визначити лінії сітки, наявність і розташування4 легенди. Легенда — це текстове пояснення до кожного об'єкта Діаграми.
Активізувавши кнопку Далее, в наступному вікні (крок 4) визначають місцерозташування діаграми — на окремому робочому листку чи на поточному (там, де вміщено таблицю з даними).
Після активізації кнопки Готово на екрані дисплея з’являються таблиця і побудована гістограма.
Для редагування існуючої діаграми треба її виділити (клацнувши мишею на діаграмі) й активізувати потрібну команду меню Диаграмма, що з'являється на екрані дисплея автоматично.
Макроси використовуються для автоматизації дій, Що повторюються. Макрос - це певна послідовність дій, записана в модулі Visual Basic. Макрос може бути виконаний за допомогою команд меню, кнопки панелі інструментів Формы або створеної користувачем комбінації клавіш.
Нехай, наприклад, треба відформатувати значення попередньо виділеного стовпця до певної кількості десяткових знаків (2) і розрахувати суму даних цього стовпця.
Для створення макроса слід виконати такі дії:
• виділити потрібний діапазон даних (наприклад, С2:С8);
• активізувати команди Сервис, Макрос, Начать запись, внаслідок чого на екрані дисплея з'явиться вікно:
Рис. 5. Створення макросів
• ввести ім'я макроса в поле Имя макроса (ф_стовпця). Першим символом в імені макроса має бути літера. Інші символи можуть бути літерами, цифрами або знаками підкреслення. В імені макроса не допускаються прогалини (замість них використовують знаки підкреслення). Тут же можна створити комбінацію клавіш для виконання макроса (наприклад, Crtl+ф). Із цією метою в полі Сочетание клавиш вводять літеру (але не цифру!). В полі Описание можна створити коментар до дій, які виконує макрос. Далі активізують кнопку ОК, внаслідок чого на екрані дисплея з'являється панель Остановить запись, що містить дві кнопки (Остановить запись та Относительная ссылка). Першу кнопку активізують після виконання всіх дій макроса, другу використовують тоді, коли дії макроса, який створюється, можуть бути застосовані до будь-якого діапазону комірок.
У цьому разі адреса має бути відносною, а кнопка Относительная ссылка -активною;
• задати макрокоманди, що записуються в макрос. Для наведеного прикладу це такі: Формат, Ячейки (вкладка Число, формат числовой, значення параметра,Число десятичных знаков – 2. Після цього треба активізувати кнопку ОК). Можна також двічі клацнути мишею на кнопці Увеличить разрядность панелі інструментів Форматирование. Встановивши курсор під виділеним стовпцем, слід активізувати кнопку Автосумма та натиснути на клавішу Enter;
• активізувати кнопку Остановить запись панелі інструментів Остановка макроса.
Макрос створено. Для його виконання активізують команди Сервис, Макрос, Макросы. У переліку вибирають потрібний макрос (ф_стовпця) й активізують кнопку Выполнить. Цей макрос може бути застосований до будь-якого стовпця, дані якого виділяють заздалегідь.
Макрос може бути виконаний також за допомогою кнопки. Для цього відкривають панель інструментів Формы, активізують кнопку (Кнопка), створюють її на робочому листку Excel. У результаті на екрані дисплея з'являється вікно з переліком макросів. Вибравши потрібний, активізують кнопку ОК. Тепер макрос можна виконати за допомогою відповідної кнопки. Для зручності їй можна присвоїти відповідну назву.
Параметри створеного макроса можна змінити. Для цього активізують команди Сервис, Макрос, Макросы. У результаті на екрані дисплея з'являється вікно, в якому у переліку макросів вибирають потрібний (наприклад, ф_стовпця), після чого активізують кнопку Параметры, вносять потрібні зміни (наприклад, комбінацію клавіш та опис дії) та активізують кнопку ОК.
Щоб виконати створений макрос, можна також скористатися комбінацією клавіш, занесеною у відповідний параметр вікна. Стосовно наведеного прикладу спочатку виділяють дані стовпця, після чого натискують на клавіші Ctrl+ф.