Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник АВК-3 (редакція 2.7.0).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
55.38 Mб
Скачать

3.1 Створення локальних кошторисів за одиничними розцінками

      1. Створення структури локальних кошторисів

Вихідне положення – вікно програмного комплексу Ф131 Список объектов.

№ кроку

Найменування дії

Клавіша

ліва

права

1

2

3

4

1

Відмічаємо курсором об’єкт, для якого необхідно створити локальний кошторис, наприклад, головний корпус заводу „Продмаш” у главі 2.

Натискуємо Enter

2

Виникає вікно Ф125 Список локальных смет, відмітити

+

4

Виникає меню, в якому потрібно відмітити пункт Создание локальной сметы

+ або +

або Enter

5

Виникає вікно Ф126, у якому слід заповнити всі реквізити:

Номер локальной сметы – номер формується автоматично.

Тип локальной сметы – за замовчуванням створюється локальний кошторис на окремі види будівельно-монтажних робіт за формою №4. За необхідності створення локального кошторису на придбання технологічного устаткування (меблів) за формою №5 слід відмітити ▼ і вибрати Локальная смета на приобретение оборудования (див. розділ 4).

Наименование – текст найменування в знахідному відмінку, що є доповненням до стандартного тексту, на приклад, „Загальнобудівельні роботи”.

+

Строительный объем та Ед. измерения строительного объема – вказуються обидва реквізити, якщо це необхідно.

Список чертежей – можуть бути вказані номери аркушів креслень планів і перетинів основного об’єкта проектування).

Составил / Проверил – ПІБ виконавця і перевіряючого.

Сохранить / Не сохранить – кнопки виходу з екрана із запам’ятовуванням / незапам’ятовуванням уведеної на екрані інформації.

+

Повернулися до Ф125 Список локальных смет.

Для кожного об’єкта слід створити, тобто записати у Ф125, стільки локальних кошторисів (на санітарно-технічні роботи: водопровід, каналізацію, теплопостачання тощо; електромонтажні; слабкострумові тощо), скільки необхідно, повторюючи кроки 3–5.

6

Щоб перейти до створення власне локального кошторису за формою №4, слід подвійним клацанням відмітити назву того локального кошторису в списку Ф125, який потрібний для розроблення або натиснути Enter

++

7

Виникає Ф127 Локальная смета

+

8

Виникає меню, відмітити на Вставить строку

Виникає підменю, яке містить перелік опцій

+

У локальному кошторисі, як правило, всі види робіт і витрат поділяються на два основні розділи – роботи підземної частини та надземної частини. Кожен розділ містить окремі види робіт, наприклад, розділ „Підземна частина” містить такі види робіт, як земляні роботи, фундаменти тощо, а розділ „Надземна частина” – такі роботи, як стіни, перегородки, перекриття, вікна тощо.

9

Відмітити на Подземная часть (або Надземная часть)

+

10

У формі 127 Локальная смета виникає назва розділу – А. Підземна частина нижче – синя смуга, як готовність програмного комплексу для введення на ній наступної інформації. Відмітити

+

11

Виникає меню, відмітити Вставить строку

+

12

Виникає підменю, відмітити Раздел

+

13

Виникає Ф134 Ввод (выбор) наименования раздела.

Відмітити ▼

+

14

Виникає Ф118 Список вариантов наименований разделов, у якому курсором або клавішами ↓ ↑ навести синю смугу на необхідну назву розділу, наприклад, Земляні роботи, і натиснути Enter

15

Повернулися до Ф134, відмітити Сохранить.

+

16

Повернулися до Ф127. З’явилась назва вибраного розділу Розділ 1. Земляні роботи і нижче – синя смуга як місце для введення наступного рядка локального кошторису.

При будь-якому положенні курсора відмітити

+

Якщо назви розділу немає у переліку (вікно Ф134), наприклад „Стіни зовнішні”, назву можна вписати. Для цього слід поставити курсор лівою клавішею на біле вікно „Ввод (Выбор) наименование раздела”, написати необхідну назву розділу і виконати крок №15.

17

З’явиться меню, в якому відмітити Вставить строку, тобто необхідно вставити розцінку

+

Вводити розцінку у локальний кошторис можна двома способами:

  • коли відомий номер розцінки (шифр норми) – див. п.3.1.2;

  • коли номер розцінки невідомий, а відомий тільки опис роботи, вартість якої необхідно оцінити – див. п.3.1.3.