36

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДВНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» РИБОГОСПОДАРСЬКИЙ-ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра екології

Курсова робота

з дисципліни «Моніторинг довкілля»

на тему

«Моніторинг забруднення грунтів житомирської області»

Виконавець:

студент 3 курсу 3 групи РЕФ

Рольський Ю.А.

Керівник:

к.б.н., доц. каф. екології

Павлов В.В

Херсон – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

1 ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТАННЯ……………………………………….4

2 СУЧАСНИЙ СТАН ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………….8

2.1 Фізико-географічне та геоботанічне положення………………………..8

2.2 Кліматичні умови…………………………………………………………8

2.3 Геологія та рельєф………………………………………………………...8

2.4 Гідрографія…………………………………………………………….....9

2.5 Ґрунти…………………………………………………………………….9

2.6 Характеристика фауни…………………………………………………..9 2.7 Характеристика флори……………………………………………..……10

3 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………11

4 МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ………………………………………………………………………....20

4.1 Структура та стан земельних ресурсів…………………………………20

4.2 Деградація ґрунтів……………………………………………………….22

4.3 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси……...25

4.4 Забруднення ґрунтів……………………………………………………..27

4.5 Охорона земель…………………………………………………………..28

5 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА………………………………………………..30

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...36

ВСТУП

Актуальність теми. Моніторинг земель – це система спостережень за станом земель, на підставі яких розробляють рекомендації щодо запобігання негативним явищам і усунення їх, здійснення контролю за використанням та охороною забруднених ґрунтів.

Моніторингове дослідження територій, на яких розміщені атомні електростанції, зумовлене тим, що вони могли бути вже забруднені радіонуклідами під час аварії на Чорнобильській АЕС або їх забруднює місцева атомна електростанція. Враховуючи це, на прикладі Житомирської області, ми детально вивчили результати колишніх досліджень і публікацій, що стосуються цієї проблеми.

Незважаючи на велику екологічну загрозу через забруднення територій радіоактивними відходами від атомних електростанцій, в Україні ще не забезпечено достатнє фінансування для вирішення цієї проблеми. Особливо мало уваги приділяється моніторинговим спостереженням за забрудненням ґрунтів, рослинницької продукції в період експлуатації місцевих атомних електростанцій. Досить часто місцеве населення не інформують про ступінь радіаційного забруднення території та його вплив на здоров’я людей.

Мета – провести моніторинг забруднення ґрунтів Рівненської області.

Завдання:

1. Розкрити теоретичне питання: Моніторинг забруднення грунтів Житомирської області.

2. Оцінити забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон

3. Оцінити забруднення квадрату №В1 міста Херсон ліхеноіндикаційної зйомки.

1 Історія дослідження питання

Моніторинг земель – це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення наукового обґрунтування та рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля [ 2 ].

Забруднення ґрунту – це потрапляння у ґрунт різних хімічних речовин, токсикантів, відходів сільського господарства і промислового виробництва, комунально-побутових підприємств у розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, що необхідна для участі в біологічному кругообігу ґрунтових екологічних систем [ 1 ].

Різні ґрунтові забруднення, більшість з який антропогенного характеру, можна розділити за джерелом надходження цих забруднень у ґрунт. Безпосередньо з атмосферними опадами. Багато хімічних сполук, що потрапляють в атмосферу в результаті роботи підприємств, потім розчиняються в крапельках атмосферної вологи і з опадами випадають у ґрунт. Це, в основному, гази – оксиди сірки, азоту й інші. Більшість з них не просто розчиняються, а утворюють хімічні сполуки з водою, що мають кислотний характер. У такий спосіб і утворюються кислотні дощі.

Один з наступних шляхів надходження забруднювачів до ґрунту у вигляді пилу і аерозолів. Тверді і рідкі з'єднання при сухій погоді звичайно осідають безпосередньо у вигляді пилу й аерозолів. Такі забруднення можна спостерігати візуально, наприклад, навколо котелень узимку сніг чорніє, покриваючись частками сажі. Автомобілі, особливо в містах і біля доріг, вносять значну лепту в поповнення ґрунтових забруднень. У суху погоду гази можуть безпосередньо поглинатися ґрунтом, особливо вологим.

Забруднення ґрунту важко класифікувати, у різних джерелах їхній розподіл дається по-різному. Якщо узагальнити і виділити головне, то спостерігається наступна картина по забрудненню ґрунту:

1) забруднення сміттям, викидами, відвалами, відстійними породами. У цю групу входять різні забруднення змішаного характеру, що включають як тверді, так і рідкі речовини, не занадто шкідливі для організму людини, але шкідливі для ґрунту. Вони засмічують поверхню, що утруднює ріст рослин на цій площі;

2) забруднення важкими металами. Даний вид забруднень вже становить значну небезпеку для людини й інших живих організмів, тому що важкі метали нерідко мають високу токсичність і здатність до акумуляції в організмі. Найбільш розповсюджене автомобільне паливо – бензин, що містить дуже отруйне з'єднання – тетраетилсвинець, що містить важкий метал свинець, який потім потрапляє в ґрунт. З інших важких металів, з'єднання яких забруднюють ґрунт, можна назвати Cd, Сu, Сг, Ni, Co, Hg, As, Мr.

3) забруднення пестицидами. Ці хімічні речовини вданий час широко використовуються як засоби боротьби зі шкідниками культурних рослин і тому можуть знаходитися в ґрунті в значних кількостях. По своїй небезпеці для тварин і людини вони наближаються до попередньої групи. Саме з цієї причини був заборонений для використання препарат ДДТ, що є не тільки високотоксичним з'єднанням, але, також, він володіє значною хімічною стійкістю і не розкладається протягом десятків років. Сліди ДДТ були виявлені дослідниками навіть в Антарктиді. Пестициди згубно діють на ґрунтову мікрофлору: бактерії, актиноміцети, гриби, водорості.

4) забруднення мікротоксинами. Дані забруднення не є антропогенними, тому що вони виділяються деякими грибами, однак, по своїй шкідливості для організму вони стоять в одному ряді з перерахованими забрудненнями ґрунту.

5) забруднення радіоактивними речовинами. Радіоактивні з'єднання стоять трохи окремо по своїй небезпеці, насамперед тому, що за своїми хімічними властивостями вони практично не відрізняються від аналогічних не радіоактивних елементів і легко проникають в усі живі організми, вбудовуючись в харчові ланцюжки.

Правове регулювання моніторингу ґрунтів здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, законів України «Про охорону земель» і «Про державний контроль за використанням та охороною земель», з урахуванням вимог постанов КМУ «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» від 30 березня 1998 року № 391, «Про затвердження Положення про моніторинг земель» від 20 серпня 1993 року № 661, а також Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 26 лютого 2004 року № 51.

Проведення моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення здійснюється в такому порядку: (а) проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження та агрохімічної паспортизації земельних ділянок; (б) проведення вибіркових еколого-меліоративних обстежень ґрунтів на зрошуваних і осушуваних землях; (в) проведення комплексних та спеціальних спостережень на стаціонарних контрольних ділянках за станом ґрунтів з метою вивчення процесів трансформації та міграції біогенних і хімічних речовин у ґрунтах, а також розроблення прогностичних моделей; (г) ведення польових дослідів, на яких забезпечуються комплексні дослідження властивостей ґрунтів, їх родючості (з урахуванням кількості та якості рослинницької продукції), ефективності застосування мінеральних добрив, хімічних меліорантів та інших агрохімікатів, а також розробляються ґрунтозахисні технології; (ґ) створення та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів та інформаційно-аналітичної системи для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів, планування ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів; (д) проведення комплексного аналізу та оцінки змін якісного стану ґрунтів; (е) виявлення негативних явищ і кризових територій, обґрунтування, планування заходів щодо їх усунення та підвищення родючості ґрунтів; (є) підготовка доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.[ 7 ]