
- •3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.
- •4.Система норм мп
- •6.Особливості норм мп.
- •7.Кодифікація мп.
- •8.Характеристика процесу нормотворення у мп.
- •10. Загальна х-ка джерел мп.
- •Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту м/н Суду оон ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:
- •11. Міжнародний звичай як джерело мп.
- •12. Міжнарод. Дог-р як джерело мп.
- •Доктринальне визначеня –
- •13. Класифікація м/н договорів
- •15. Допоміжні джерела мп.
- •16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.
- •18.Поняття та види галузей мп.
- •37 . Институт признания в м.П. Международное признание
- •38. Коститутивное признание
- •39.Декларативное признание
- •44. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •45. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •46 Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •47. Відповідальність за міжнародні злочини
- •48. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •49 Способи мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •50 . Переговори як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів
- •51 . Посередництво як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •52. Узгоджувальна комісія.
- •53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •61. Міжнародні річки
- •66. Підстави набуття громадянства.
- •67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
- •68. Статус апатриду.
- •69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
- •70. Укладання міжнародних договорів.
- •71. Чинність та дійсність мд.
- •72. Дотримання та застосування мд.
- •73 Тлумачення міжнародних договорів.
- •74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.
- •75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.
- •76 Застереження до міжнародного договору.
- •77 Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій.
- •78 Головіні ознаки сучасних міжнародних організацій.
- •79 Компетенція міжнародних організацій.
- •80 Провідна організація сучасного міжнародного права - оон.
- •81 Спеціалізовані установи оон.
- •82. Компетенція головних органів оон.
- •83. Регіональні м/н організації.
- •84. Рішення м/н організацій (мно).
- •85. Форми матеріальної відповідальності д.-в
- •86. Форми нематеріальної відповідальності д.-в
- •87. Поняття права зовніш. Зносин
- •88. Органи зовнішніх зносин.
- •I. Внутрішньодержавні
- •1) Конституційні
- •II. Закордонні
- •90. Завдання та структура консульських установ.
- •92. Процедура призначення посла
- •96. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •Імунітети і привілеї дипломат. Представництва
- •Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. Предст-ва
- •98. Спеціальні місії
- •105. Поняття, джерела та принципи ммп.
- •106. Внутрішні морські води.
- •107. Що таке затока?
- •109. Територіальне море та притегла зона.
- •111. Конитинентальний шельф
- •112. Виключна економічна зона
- •113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
- •114. Архіпелаг та архіпелажні води.
- •116. Визначення м-н проток.
- •118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права
- •120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень. Поняття м.-н. Повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або “свободи повітря” ( див. 121)
- •121. Свободи повітря.
- •122. Принципи м-н косм. Права.
- •123. Правовий режим косм. Об"єктів.
- •125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.
116. Визначення м-н проток.
Міжнародними є такі протоки, які з'єднують морські простори, які використовуються у міжнародному судноплавстві.
В основу правового режиму таких проток покладене поєднання інтересів прибережних держав та інших держав, які використовують ці протоки.
Правовий режим проток згідно з Конвенцією ООН залежить від того, в якій частині морського простору вона знаходиться та які частини з'єднує. Можна виділити такі види проток:
1. Протоки, які використовуються для судноплавства між частиною відкритого моря або виключною морською економічною зоною та територіальним морем іншої держави (Мессинська, Тиранська).
В такому разі застосовується право мирного проходу, яке здійснюється у відповідності з правилами мирного проходу через територіальне море.
2. Протоки, які з'єднують частину відкритого моря або виключної морської економічної зони та іншу частину морської економічної зони або відкритого моря (Гібралтарська, Малакська, Беб-ель-Мандебська).
В таких протоках безперервний та швидкий прохід можливий лише з метою транзиту, а також з метою заходу або виходу з територіального моря держав, які межують із протокою.
3. Протоки, в середині яких є смуга відкритого моря та виключної морської економічної зони, яка придатна для судноплавства (Мозамбікська, Корейська. Тайванська).
В такому разі діє свобода судноплавства, притаманна відкритому морю та морській економічній зоні.
4. Протоки, режим яких визначається спеціальними міжнародними угодами (балтійські, Магелланова, чорноморські).
Щодо чорноморських проток (Босфорська, Дарданелли, Мармурове море) діє Конвенція про режим проток 1936 р.
117. М-н канали. Визначення. Приклади.
Міжнародні канали - це гідротехнічні споруди, які з'єднують морі й океани та використовуються для міжнародного судноплавства (Суецький, Панамський, Кільський).
Вони проходять по території, на яку поширюється влада певної держави. Будучи власником каналу, держава зобов'язана забезпечити свободу судноплавства по каналу, а інші держави зобов'язані поважати закони та права держави, по території якого проходить канал.
Такий режим фіксується у відповідних міжнародних угодах. Конвенція про суецький канал 1888 р., Договір між Панамою та США про Панамський канал 1901 та 1903рр., 1977р.
М-н канали відповідно до м-н договорів не можуть бути театром воєнних дій (наприклад, Суецький канал відповідно до Константинопольської Конвенції 1988р.)
Приклади: Суецький – відкритий у 1869р., на тер-рії Єгипту. Спочатку був власністю англо-франц. товариства Суецького каналу. У 1956 товариство було націоналізоване – канал знаходиться під суверенітетом Єгипту. Зараз відкритий для м-н судноплавства.
Панамський – між Півд. та Півн. Америкою, відкритий з 1914р. До 1979 знаходився під юрисдикцією США, потім під юрисд. Панами. До 1999 за США зберіг. ф-ції по управлінню каналом і його експлуатації. Зараз відкритий для мирного транзиту суден на умовах рівності і недискримінації (Договір про Панам. канал 1977р. між США і Панамою).
Кільський – з”єднує Балтійське та Північне моря, відкритий з 1986р. До 1-ї Світ.Війни Німеччина відносила канал до своїх внутр. вод. Версальським мир. Дог. був встановл. м-п режим канала. Після закінч 2-ї Світ.Війн. правов. режим не був врегул. Договорами та угодами. Нині режим канала регул. в одностор. порядку урядом ФРН, що видав Правила плавання в каналі, які передбач. свободу торгівельного мореплавства для всіх держав.