- •3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.
- •4.Система норм мп
- •6.Особливості норм мп.
- •7.Кодифікація мп.
- •8.Характеристика процесу нормотворення у мп.
- •10. Загальна х-ка джерел мп.
- •Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту м/н Суду оон ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:
- •11. Міжнародний звичай як джерело мп.
- •12. Міжнарод. Дог-р як джерело мп.
- •Доктринальне визначеня –
- •13. Класифікація м/н договорів
- •15. Допоміжні джерела мп.
- •16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.
- •18.Поняття та види галузей мп.
- •37 . Институт признания в м.П. Международное признание
- •38. Коститутивное признание
- •39.Декларативное признание
- •44. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •45. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •46 Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •47. Відповідальність за міжнародні злочини
- •48. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •49 Способи мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •50 . Переговори як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів
- •51 . Посередництво як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •52. Узгоджувальна комісія.
- •53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •61. Міжнародні річки
- •66. Підстави набуття громадянства.
- •67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
- •68. Статус апатриду.
- •69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
- •70. Укладання міжнародних договорів.
- •71. Чинність та дійсність мд.
- •72. Дотримання та застосування мд.
- •73 Тлумачення міжнародних договорів.
- •74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.
- •75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.
- •76 Застереження до міжнародного договору.
- •77 Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій.
- •78 Головіні ознаки сучасних міжнародних організацій.
- •79 Компетенція міжнародних організацій.
- •80 Провідна організація сучасного міжнародного права - оон.
- •81 Спеціалізовані установи оон.
- •82. Компетенція головних органів оон.
- •83. Регіональні м/н організації.
- •84. Рішення м/н організацій (мно).
- •85. Форми матеріальної відповідальності д.-в
- •86. Форми нематеріальної відповідальності д.-в
- •87. Поняття права зовніш. Зносин
- •88. Органи зовнішніх зносин.
- •I. Внутрішньодержавні
- •1) Конституційні
- •II. Закордонні
- •90. Завдання та структура консульських установ.
- •92. Процедура призначення посла
- •96. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •Імунітети і привілеї дипломат. Представництва
- •Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. Предст-ва
- •98. Спеціальні місії
- •105. Поняття, джерела та принципи ммп.
- •106. Внутрішні морські води.
- •107. Що таке затока?
- •109. Територіальне море та притегла зона.
- •111. Конитинентальний шельф
- •112. Виключна економічна зона
- •113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
- •114. Архіпелаг та архіпелажні води.
- •116. Визначення м-н проток.
- •118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права
- •120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень. Поняття м.-н. Повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або “свободи повітря” ( див. 121)
- •121. Свободи повітря.
- •122. Принципи м-н косм. Права.
- •123. Правовий режим косм. Об"єктів.
- •125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.
112. Виключна економічна зона
В соответствии с Конвенцией ООН по морскому праву 1982 года исключительная экоеномическая зона представляет собой район, находящийся за пределами территориального моря и прилегающий к нему, шириной до 200 морских миль от исходящих линий, от которых отмеряется ширина территориального моря. В этом райлне установлен специальный правовой режим. Прибрежному Г. в исключительной зоне предоставляются суверенные права в целях разведки и разработки естественных ресурсов, как живых, так и неживых, а также права в отношении других видов деятельности в целях экономичечкой разведки и разработки указанной зоны, таких как производство энергии путем использования воды, течений и ветра. Кновенция предусматривает право других других Г. при определеных условиях участвовать в промысле живых ресурсов исключительной жкономической зоны. В зоне осуществляются такие свобода, регулирующие правопорядок в открытом море, как свобода судоходства, полетов, прокладки кабелей и трубопроводов и другие.
113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
Пространства морей и океанов, которые находятся за пределами территориального моря и не входят в состав территории ни одного из государств называются открытым морем. И хотя отдельные части этих пространств имеют различный правовой режим, все они имеют одниаковый правовой статус: они не подчинены суверенитету какого-либо Г. В то же ремя все Г. имеют право свободно пользоваться ним. Свобода открытого моря вкл: 1) свободу судоходства, 2) рыболовства, 3) свободу прокладывать подводные кабели и трубопроводы, 4) свободу полетов над открытым морем. Свобода отрытого моря вкл также свободу морских научных исследований. В морских пространствах за пределами внешней границы территориальных вод суда подчиняются исключительно юрисдикции Г., под флагом которого они плавают. Никто не может препятствовать им пользоваться свободами открытого моря. Исключение: корабль или летательный аппарат любого государства может захватить пиратское судно, арестовать находящихся на них лиц, также досотр или задержание иностранного судна могут базироваться на соглашении между Г.
114. Архіпелаг та архіпелажні води.
Архіпелаг означає державу, яка складається з групи островів, включаючи їх частини, які єднають їх водні та інші простори і настільки тісно зв'язані, що такі острови, води та інші природні простори складають єдине географічне, економічне і політичне ціле або історично вважаються такими.
Архіпелажними водами називають води держави-архіпелагу, які розташовані між островами, з яких складається держава-архіпелаг, та відокремлені від інших частин моря навкруги нього прямими вихідними лініями, які з'єднують точки, які найбільш видаються у море.
Довжина таких ліній не повинна перевищувати 100 мор. миль і лише 3% від заг. їх числа можуть мати довжину 125 мор. миль. Співвідношення між площею води та площею суши в середині цих ліній повинне складати від 1:1 до 1:9, отже не кожна держава, що складається з островів може мати архіпелажні води. Їх не мають, наприкл., Великобританія та Японія.
На архіп. води та на їх дно і надра пошир. суверенітет держави-архіпелагу. Суда всіх держав користуються правом мирного проходу через архіпел. води. У випадках, коли в межах архіп. вод лежать мор. шляхи, що використ. для м-н судноплавства – застосов. правило архіпел. проходу. Архіпел. прохід – право судноплав. і прольоту з єдиною метою неперервного, швидкого і безперешк. транзиту з однієї частини відкритого моря або ек. зони в ін. частину. Для здійсн. архіп. проходу і прольоту держава-архіп. може встановл. мор. та повітр. коридори шириною 50 мор. миль.
Осн. документ – Конвенція ООН з Мор. права.