
- •3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.
- •4.Система норм мп
- •6.Особливості норм мп.
- •7.Кодифікація мп.
- •8.Характеристика процесу нормотворення у мп.
- •10. Загальна х-ка джерел мп.
- •Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту м/н Суду оон ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:
- •11. Міжнародний звичай як джерело мп.
- •12. Міжнарод. Дог-р як джерело мп.
- •Доктринальне визначеня –
- •13. Класифікація м/н договорів
- •15. Допоміжні джерела мп.
- •16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.
- •18.Поняття та види галузей мп.
- •37 . Институт признания в м.П. Международное признание
- •38. Коститутивное признание
- •39.Декларативное признание
- •44. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •45. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •46 Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •47. Відповідальність за міжнародні злочини
- •48. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •49 Способи мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •50 . Переговори як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів
- •51 . Посередництво як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •52. Узгоджувальна комісія.
- •53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •61. Міжнародні річки
- •66. Підстави набуття громадянства.
- •67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
- •68. Статус апатриду.
- •69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
- •70. Укладання міжнародних договорів.
- •71. Чинність та дійсність мд.
- •72. Дотримання та застосування мд.
- •73 Тлумачення міжнародних договорів.
- •74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.
- •75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.
- •76 Застереження до міжнародного договору.
- •77 Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій.
- •78 Головіні ознаки сучасних міжнародних організацій.
- •79 Компетенція міжнародних організацій.
- •80 Провідна організація сучасного міжнародного права - оон.
- •81 Спеціалізовані установи оон.
- •82. Компетенція головних органів оон.
- •83. Регіональні м/н організації.
- •84. Рішення м/н організацій (мно).
- •85. Форми матеріальної відповідальності д.-в
- •86. Форми нематеріальної відповідальності д.-в
- •87. Поняття права зовніш. Зносин
- •88. Органи зовнішніх зносин.
- •I. Внутрішньодержавні
- •1) Конституційні
- •II. Закордонні
- •90. Завдання та структура консульських установ.
- •92. Процедура призначення посла
- •96. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •Імунітети і привілеї дипломат. Представництва
- •Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. Предст-ва
- •98. Спеціальні місії
- •105. Поняття, джерела та принципи ммп.
- •106. Внутрішні морські води.
- •107. Що таке затока?
- •109. Територіальне море та притегла зона.
- •111. Конитинентальний шельф
- •112. Виключна економічна зона
- •113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
- •114. Архіпелаг та архіпелажні води.
- •116. Визначення м-н проток.
- •118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права
- •120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень. Поняття м.-н. Повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або “свободи повітря” ( див. 121)
- •121. Свободи повітря.
- •122. Принципи м-н косм. Права.
- •123. Правовий режим косм. Об"єктів.
- •125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.
107. Що таке затока?
108. Поняття “історична затока”. Приклади.
Загальні правила розрахунку внутрішніх вод в затоках (ширина входу в затоку не більше 24 мор. миль) не застосовуються до “історичних заток”, які незалежно від ширини їх входу, вважаються внутрішніми водами прибрежної держави в силу історичної традиції.
До "історичних заток" належать 1)Гудзонова затока, належить Канаді (ширина входу більше 50 миль). 2)Затока Петра Великого в Росії (102 милі) – статус був визначений Росією в 1901р. в правилах мор. риб. промислу в тер-них водах Приамурського генерал-губернаторства, а також в угодах Росії та СРСР з Японією з питань риболовства 1907, 1928 та 1944рр. 3)Варангерфьорд та Вестфьорд у Норвегії (ширина входу ЗО миль).
Належність історичної затоки має бути визнана міжнародним товариством. Так, відомий конфлікт, коли американські літаки вторглись на територію Затоки Сидра, яку Лівія вважала своєю історично. В результаті постраждали літаки Лівії, яка звернулась до Ради Безпеки, однак чотири з постійних членів не визнали належність цієї затоки до Лівії.
109. Територіальне море та притегла зона.
Морской пояс, расположенный вдоль берега, а также за пределами внутренних морских вод, называется территориальным морем, или территориальными водами. На этот морской пояс определенной ширины распостранется суверенитет прибрежного Г. Внешняя граница территориального моря является морской государственнй границей прибрежного государства. Суверенитет прибрежного г. распостраняется на поверхность и недра дна территориального моря, а также на воздушное пространство над ним. Положения о распостранении на суверенитета прибрежного Г. над территориальным морем содержатся в ст1 и 2 Конвенции о территориальном море и прилежащей зоне 1958 года и ст2 конвенции ООН по морскому праву 1982 года. Нормальной исходной линией для измерения ширины территориального моря является линия наибольшего отлива вдоль берега. В настоящее время свыше 110 государств установили ширину территориального моря вввв пределах 12 морских миль(согласно конвенции по морскому праву 1982 года). Однако около 20 государств имеют ширину, превышающую лимит, установленный МП. А более 10 из них (Бразилия, Панама, Перу и др.) односторонними актами, принятыми до Конвенции ООН, расширили свои территориальные воды до 200 морских миль. Иностранные суда имеют право мирного прохода через территориальное море. Под ним понимается плавание с целью: пересечь море без захода во внутренние воды, а также вставая на рейде или в портовом сооружении за пределами внутренних вод; пройти во внутренние воды или выйти из них либо встать на рейде или в портовом сооружении за пределами внутренних вод. Прибрежное Г. вправе принимать в своем территориальном море необходимые меры для недопущения прохода, который не является мирным.
111. Конитинентальний шельф
Под континентальным шельфом с геологической точки зрения понимается подводное продолжение материка в сторону моря до его резкого обрыва или перехода в материкаовый склон. С меддународно-правовой точки зраниея под конинентальным шельфом понимается морское дно, включая его недра, простирающееся от внешней границы территориального моря прибрежного государства до установленных международным правом пределов. Вопросы использования континентального шельфа регулируются Конвецией о континентальном шельфе 1958 года. Конвенция ООН по морскому праву определила континентальный шельф как морское дно и недра подводных районов, простирающихся на всем протяжении естественного продолжения его сухопутной территории до внешей гранцы подводной окраины материка или на расстояние 200 морских миль миль от линий, от которых отмеряется ширина территориального моря. Для определения границ шельфа создается Комиссия по границам континентального шельфа. Права прибрежного Г. на шельф не затрагивают правового статуса покрывающих вод и воздушного пространства над ними. Все Г. вправе прокладывать подводные кабели и трубопроводы на нем.