- •3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.
- •4.Система норм мп
- •6.Особливості норм мп.
- •7.Кодифікація мп.
- •8.Характеристика процесу нормотворення у мп.
- •10. Загальна х-ка джерел мп.
- •Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту м/н Суду оон ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:
- •11. Міжнародний звичай як джерело мп.
- •12. Міжнарод. Дог-р як джерело мп.
- •Доктринальне визначеня –
- •13. Класифікація м/н договорів
- •15. Допоміжні джерела мп.
- •16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.
- •18.Поняття та види галузей мп.
- •37 . Институт признания в м.П. Международное признание
- •38. Коститутивное признание
- •39.Декларативное признание
- •44. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •45. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •46 Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •47. Відповідальність за міжнародні злочини
- •48. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •49 Способи мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •50 . Переговори як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів
- •51 . Посередництво як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •52. Узгоджувальна комісія.
- •53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •61. Міжнародні річки
- •66. Підстави набуття громадянства.
- •67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
- •68. Статус апатриду.
- •69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
- •70. Укладання міжнародних договорів.
- •71. Чинність та дійсність мд.
- •72. Дотримання та застосування мд.
- •73 Тлумачення міжнародних договорів.
- •74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.
- •75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.
- •76 Застереження до міжнародного договору.
- •77 Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій.
- •78 Головіні ознаки сучасних міжнародних організацій.
- •79 Компетенція міжнародних організацій.
- •80 Провідна організація сучасного міжнародного права - оон.
- •81 Спеціалізовані установи оон.
- •82. Компетенція головних органів оон.
- •83. Регіональні м/н організації.
- •84. Рішення м/н організацій (мно).
- •85. Форми матеріальної відповідальності д.-в
- •86. Форми нематеріальної відповідальності д.-в
- •87. Поняття права зовніш. Зносин
- •88. Органи зовнішніх зносин.
- •I. Внутрішньодержавні
- •1) Конституційні
- •II. Закордонні
- •90. Завдання та структура консульських установ.
- •92. Процедура призначення посла
- •96. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •Імунітети і привілеї дипломат. Представництва
- •Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. Предст-ва
- •98. Спеціальні місії
- •105. Поняття, джерела та принципи ммп.
- •106. Внутрішні морські води.
- •107. Що таке затока?
- •109. Територіальне море та притегла зона.
- •111. Конитинентальний шельф
- •112. Виключна економічна зона
- •113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
- •114. Архіпелаг та архіпелажні води.
- •116. Визначення м-н проток.
- •118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права
- •120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень. Поняття м.-н. Повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або “свободи повітря” ( див. 121)
- •121. Свободи повітря.
- •122. Принципи м-н косм. Права.
- •123. Правовий режим косм. Об"єктів.
- •125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.
92. Процедура призначення посла
Регул-ся як нормами МП, так і внутрішньодержав. права. Кожна кр-на встанов. свій пор-к признач. Але існують м/н правила призначення голови дипломат. пред-ва, вони визначені в Віденській конвенції про дипломат. зносини 1961 р.:
1) запит агреману (згоди держави перебування на призначення даної особи головою дпломат. пред-ва);
2) видання акту про признач. голови предст-ва (в даному вип-ку -посла) головою Держави (після отримання агреману);
3) вручення вірительної грамоти (док-т, що засвідчує офіц. статус голови дипломат. пред-ва -посла). Вірительна грамота підписується головою держави та адресується голові ін. держави.В ній міститься просьба голови держави "вірити" її утримувачу
4) вступ до виконання обов"язків- вступ до посади.
Голова, вважається тим, що вступив до обов"язків: а) з мом-ту вручення вірительної грамоти; б) з мом-ту повідомлення про прибуття та надання завірених копій вірительної грамоти МЗС держави перебування.
93. Процедура призначення консула. Регул-ся Віденською конвенцією про консульські зносини (24.04.1963). Відповідно до ст.9 конвенції глав консул. Установ поділ-ть на 4 класи: генеральні консули, консули, віце-консули, консульські агенти. Питання призначення і допущення глав конс. Установ регул-ся нормами як м/н, так і націон. права держави, яка представляє. При цьому денржав, яка представляє, видає главі конс. Установи спец. документ ( ПАТЕНТ), що засвідчує його посаду категорію і клас і т.п. Розглянувши патент, держава перебування надає главі консул. установи дозвіл , який називається ЕКЗЕКВАТУРА. Мотиви можливої відмови у видачі екзекватури державі, що представляє, як правило, не повідомляються. Згідно конвенції до видачі глава консул. установи може бути тимчасово допущеним до виконання своїх функцій. Проте як випливає з консул. практики, до отримання екзекватури глава консул. установи не може виконувати своїх функцій.
94. Основні функції дипломат. представників : -- представництво держави, яка акредитує у державі перебування ; -- захист у державі перебування інтересів акредитуючої держави та її громадян у межах м/н права; -- ведення переговорів з урядом держави перебування; -- з’ясування законними засобами умов і подій у державі перебування і повідомлення про них уряду акред-ї держави; -- заохочення дружніх відносин між акр-ою державою і державою перебування та розвиток їх взаємовідносин у галузі економіки.культури, науки. ( ст.3 Віден. Конвенція 1961р.)
95. Основні функції консул. агентів: 1 категорія- аналогічна осн. функціям дипл. представництв: -- захист у державі перебування інтересів держави та її громадян ( юр. осіб), яку ця консул. установа представляє; -- з’ясування законними засобами умов і подій у торгове., екон-му, культур. тощо житті держави перебування і повідомлення про них уряду своєї держави; -- заохочення та сприяння розвитку дружніх відносин між державами. 2 категорія : -- видача паспортів і проїзних документів гром-м держави, яку дана кон. уст-ва представляє ; -- видача віз; --надання допомоги і сприянням гром-м (ЮО) держави, що представляє КУ; -- представництво або забезпечення належного пред-ва гром-м держави, що предст-є КУ в судових або інших установах; --виконання обов’язків нотаріуса, реєстратора актів громад. стану; --здійснення прав нагляду й інспекції суден, що належать державі, яку представляє КУ; тощо.