II. Закордонні

1) постійні –диплома. пред-ва Дер-в (посольства і місії), консул. установи; торгові пред-ва; пост. пред-ва дер-в при м/н орг-ціях;

2) тимчасові – мають тимчас. хар-р –спец. місії, що направляються в ін. Д-ви для участи в церемоніях, для ведення переговорів тощо; делегації і групи спостерігачів на м/н конференціях, делегації для участі в роботі сісій м/н орган-ції тощо.

89. Заг. хар-ка дипломат. пред-цтв

Диплом. пред-цтво- орган 1 держави, що знаходиться на тер-рії іншої Д-ви для здійснення офіційних від-н між ними.

2 види представництв:

1) посольства –це представ-цтва першого, вишого класу. (У Ватікану- нунциатури), очолює які надзвичайний і уповноважений посол.

2) місії – представництва другого класу (У Ватікану- інтернунциатури), їх очолює надзвич. і уповноважений посланник.

На сучас. етапі місії зустріч-ся дуже рідко.

Дипломат. предст-ва встановл-ся відповідно до угод між державами.

Існує Віденська конвенція про дипломат. зносини 1961 р.- де вказано, що встановлення дипломат. предст-в між державами може здійснюватися лише на взаємній згоді.

Персонал диплом. пред-ва поділ-ся на – дипломатичний, адмін-техніч., обслуговуючий.

Дипломат. персонал : посли, посланники, радники, торгові предст-ки та їх заступники, спеціальні атташе (військові, війск-морські, військ-повітряні), їх заступники, 1-й, 2-й, 3-й секретарі, атташе.

Адмін-техніч. персонал: бухгалтери, зав. канцелярією, перекладачі, машиністки та ін., що викон-ть адмін. або техніч. ф-ції.

Обслуговуючий персонал: шофери, швейцари, кур"єри, ліфтери, прибиральники та ін., що виконують ф-цію обслуговування дипломат. пред-в.

Віден. конвенція передбач. існування приватних домашніх роб-ків. Вони не є службовцями акредитованої держави, лише виконують ф-ції домаш. роб-ків у співроб-ків дипломат. пред-ва.

Чисельність персоналу держави узгоджують між собою самі.

Віден. конвенція також встановлює основні ф-ції диплом. пред-в; класи глав дипломат. пред-в; м/н правила призначення голови дипломат. пред-ва; дипломат. імунітети та привілеї тощо.

90. Завдання та структура консульських установ.

Консульские учреждения (КУ) созд-ся для поддержания и развития эк-ких, пр-вых и иных производных от них связей.

Сущ. 4 класса КУ: высшее – генеральные конс-ва, за ним следуют конс-ва, вице-конс-ва и конс. агенства. Они возглавляются, соответственно, ген. консулами, консулами, вице-консулами и конс. агентами.

Персонал КУ делят на 3 категории: 1) конс. должностные лица, состоящие на конс. службе и выполняющие конс. ф-ции; 2) конс. служащие, выполняющие адм-тех работу; 3) обслуживающий персонал.

Задачи и ф-ции на примере Украины: 1) защита в гос-ве пребывания прав и интересов У., её гр-н и юр. лиц; 2) содействие развитию торг., эк-ких и культур., науч. связей между У. и гос-вом пребывания; 3) осущ. нотариальных действий, регистр. актов гражд. состояния, ф-ции по вопр. гражданства, установления опеки и попеч-ва, наследство; 4) осущ-ние паспортно-визового обслуживания; 5) осущ. функций пр. помощи по гражд., семейным и уголовным делам.

91. Дипломатичний корпус. – утворюють всі дипломат. представники в країні, де вони перебувають. У вузкому розумінні: це глави посольств та місій, що акредитовані в даній державі. У широкому розумінні: скл-ть всі особи, що мають дипломат. паспорти і дипл. карточки, що видаються країною ,де вони перебувають. ДК очолюється дуаєном (старшиной або деканом). Це старший за класом і перший за тривалістю своєї служби в данній країні глава дипл. представництва. Дуаєн консультує своїх колег щодо місцевих дипл. звичаїв і очолює дипл. корпус на протокольних заходах. ДК грає, в основному, представницьку церемоніальну роль.